В Одеській області судно-земснаряд підірвалося на річці Дунай під час виконання планових робіт у гирлі Бистрому. Загинули троє з 11 членів екіпажу. Про це повідомила Адміністрація морських портів України в четвер, 24 липня.
“Учора, 23 липня, пізно ввечері сталася надзвичайна подія із судном-земснарядом, що належить філії Дельта-лоцман державного підприємства Адміністрація морських портів України. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що інші члени екіпажу наразі перебувають у лікарні, їм надається вся необхідна медична допомога.
На місці події працюють відповідні служби. Деталі події уточнюються. Про результати буде повідомлено додатково.
В АМПУ обіцяють забезпечити всю необхідну підтримку родинам загиблих і тим, хто постраждав.
Наразі морський підхідний канал гирло Бистре тимчасово закрито для руху суден. Прохід кораблів до/з морських портів Дунайського регіону наразі здійснюється Сулинським каналом.
Позначка: Міни
-
В гирлі Дунаю підірвалося судно, є загиблі
-
На узбережжі Одещини знищили морську міну
Військові знищили чергову протикорабельну морську міну, яку хвилями прибило до узбережжя Одеської області. Про це повідомили ВМС ЗСУ у суботу, 19 липня.
“На узбережжі Одещини одним з підрозділів Військово-Морських сил Збройних Сил України знищено чергову протикорабельну морську міну, яку хвилями віднесло до берега. Вибухонебезпечний предмет було оперативно ліквідовано шляхом контрольованого підриву”, – йдеться у повідомленні.
Військові звернулися до всіх громадян з наполегливим попередженням:- Не наближатися до невідомих предметів у воді чи на березі.
- Не ігнорувати заборонні знаки чи попередження.
- У разі виявлення підозрілих об’єктів – негайно повідомляти відповідні служби.
Раніше цього тижня морська міна здетонувала поблизу берега в Коблево Миколаївської області. Попередньо, причиною детонації на узбережжі стала дика тварина.
А у червні в Одеській області двоє чоловіків загинули в курортній Затоці під час купання в морі внаслідок вибуху невідомого предмета. -
На Херсонщині троє волонтерів підірвались на російській міні
У Херсонській області троє волонтерів підірвались на російській міні в селищі Велетенське. Про це повідомила місцева ОВА в суботу, 19 липня.
“Авто, в якому вони перебували, наїхало на вибуховий пристрій. Чоловіки, 30, 32 та 57 років, дістали мінно-вибухові травми та контузії. Стан потерпілих – легкий, медики призначили їм амбулаторне лікування”, – йдеться у повідомленні.
Також в ОВА повідомили, що сьогодні у Корабельному районі Херсона російський дрон залетів у вікно приватного будинку і вибухнув. Постраждали двоє чоловіків, 28 та 34 років. Їх у стані середньої тяжкості доставили до лікарні. У чоловіків діагностували вибухові та черепно-мозкові травми. В одного – уламкове поранення гомілки. Медики надали необхідну допомогу.
Загалом за минулу добу на Херсонщині через російську агресію одна людина загинула, ще 12 – дістали поранення. -
Обережно, міни: чому Україна виходить з Оттавської конвенції
Історичне рішення Вихід України з Оттавської конвенції підтримали 299 народних депутатів, а 305 проголосували за термінове підписання законопроєкту. Таким чином, Україна приєднується до низки інших країн, котрі нещодавно вирішили зробити такий самий крок: за даними нашого МЗС, саме агресія РФ проти України змусила ці країни переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє чинність Конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення прийнято з метою зміцнення обороноздатності країни в умовах збройної агресії Росії. Україна вирішила зупинити дію цієї Конвенції до припинення агресії Росії, оскільки РФ не є стороною у цьому договорі, що створює дисбаланс у умовах захисту. Це також відкриває можливість отримання додаткової військово-технічної допомоги для України. Після набрання чинності законом, Україна офіційно повідомить про це інших учасників Конвенції та Раду безпеки ООН. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що також стосується протипіхотних мін.
-
Рада планує зупинити дію Конвенції про заборону протипіхотних мін
Верховна Рада України на найближчому пленарному засіданні розгляне зупинення дії Конвенції про заборону застосування протипіхотних мін. Про це заявив речник парламенту Руслан Стефанчук на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю
“До Верховної Ради… надійшов проєкт закону Про зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення… Верховна Рада розгляне цей проєкт закону на найближчому пленарному засіданні”, – написав урядовець.
Рішення обумовлене безпековими викликами, пов’язаними зі збройною агресією Росії проти України, що триває та необхідністю забезпечення належного захисту держави та громадян, пояснив Стефанчук.
Як ми вже писали, Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про вихід з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Країни НАТО вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
На Майорці горів літак Ryanair, 18 постраждалих
На іспанському острові Майорка на борту літака авіакомпанії Ryanair, що приземлився в аеропорту міста Пальма-де-Майорка, спалахнула пожежа. Постраждали 18 людей, повідомило місцеве видання Diario de Mallorca у суботу, 5 липня.
Вказано, що інцидент стався сьогодні вночі. Перед посадкою екіпаж літака Ryanair повідомив диспетчерам про пожежу на борту. Після цього було задіяно встановлений протокол для таких випадків.
Пасажирам довелося евакуюватися через крила, щоб дістатися до безпечного місця та злітно-посадкової смуги.
В результаті інциденту постраждали 18 осіб, шість із них доправили до лікарні.
Що саме спричинило пожежу на борту, поки не уточнюється. Представники Ryanair та служби аеропорту проводять перевірку.
Нагадаємо, у червні літак Ryanair здійснив екстрену посадку в Німеччині через сильну турбулентность. Тоді постраждали дев’ятеро людей, деяких з них госпіталізували.
Раніше стало відомо, що лоукостер Ryanair встановив рекорд у Європі щодо кількості перевезених пасажирів. -
Кінець “м’ясних штурмів”: як протипіхотні міни вплинуть на фронт
Росія не дотримувалася норм За даними, які наводить центр воєнної травми SuperHumans, 95% поранень в українських військових – це мінно-вибухові травми. До порівняння: серед західних військових, що воювали в Іраку в середині 2000-х, цей показник був 68%.
Але всі роки війни Україна не могла відповісти Росії та використовувати протипіхотні міни на фронті. Тепер все може зміниться – через вихід нашої держави з Оттавської конвенції.
Оттавська конвенція – (повна назва: “Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення”) – це міжнародна угода, яка спрямована на повну заборону протипіхотних мін.
Конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 року і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року (звідси і назва “Оттавська конвенція”). Вона набула чинності 1 березня 1999 року.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці розміновувати території.
Крім того, країни-учасниці Конвенції зобов’язуються не використовувати, не розробляти, не виробляти, не набувати, не накопичувати, не передавати і не заохочувати будь-кого до забороненої діяльності з протипіхотними мінами. Держави-учасниці також повинні знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом певного періоду (як правило, чотири роки після набуття чинності Конвенцією для даної країни).
До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього. Однак деякі країни, які є колишніми або чинними виробниками наземних мін, такі як США, Китай та Росія, не підписали цей договір.
А от Україна підписала Оттавську конвенцію в лютому 1999 року і ратифікувала її у 2005 році. Донедавна наша держава сумлінно виконувала її положення, знищивши значну частину своїх запасів протипіхотних мін.
Однак, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масове використання нею протипіхотних мін, Україна та низка інших країн, що межують з РФ (наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія), ухвалили рішення про вихід з Оттавської конвенції. Це було зроблено з міркувань самооборони, оскільки країна-агресор не дотримується норм конвенції, створюючи асиметричну перевагу. Питання виживання Про проблему мінування територій на шляху просування армії Росії зараз говорять у контексті наступу на Сумщині. За оцінкою DeepState, українцям там бракує фортифікацій та мінних полів. А ще раніше ця проблема стала очевидною, коли російська армія практично за одну добу змогла просунутися з Криму на південь Херсонщини і до Бердянська на Запоріжжі.
Без заборони на використання протипіхотних мін ситуація на фронті могла бути інакшою. Як зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив у своєму Telegram-каналі, на момент ратифікації Конвенції Україна мала п’ятий у світі арсенал протипіхотних мін і другий у світі за наявністю мін ПМН і ПФМ-1. Перший арсенал за кількістю цієї компоненти був у Росії, яка Оттавську конвенцію не підписувала.
Із 2005 року Україна знищувала свої запаси, пише Коваленко. І навіть після 2014-го, коли почалася пряма російська агресія, наша держава продовжувала дотримуватися конвенції (зокрема, зобов’язалася з 2015 до 2018 року утилізувати три мільйони ППМ). “А тепер тільки уявіть, якби ці три мільйони мін були розміщені вздовж кордону з Росією в Чернігівській, Сумській та Харківській області. Це, грубо кажучи, по чотири міни на метр (розміщуються міни за іншою системою, це просто для розуміння масштабу). Але замість цього ми їх утилізували”,- пише Коваленко. Але чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції саме зараз? В заяві МЗС йдеться, що Україна 20 років сумлінно виконувала положення документу. Водночас масове використання протипіхотних мін у війні проти України Росією створило асиметричну перевагу для агресора. “Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”,- підкреслюється в документі. За словами дипломатів, зараз йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. Тому вихід з Оттавської конвенції був критично необхідним.
А експерти, опитані виданням BBC Україна, визнають, що вихід з Оттавської конвенції став для України фактично питанням виживання – і в нашої державі є запас протипіхотних мін, який можна застосувати вже зараз.
Але як швидко ми побачимо зміни на фронті? Питання стратегічного рівня Протипіхотні міни – це дешевий і масовий спосіб ураження, каже військовий експерт Павло Нарожний в розмові з Укрінформом. “Це потужна, гарна зброя, яка в першу чергу битиме по піхоті, а зараз у переважній більшості штурмів здійснюється саме нею, без застосування важкої техніки”,- каже Нарожний. Як приклад, Нарожний наводить одне з останніх зведень Генштабу: знищено лише один танк, але понад тисячу солдатів. Тому Україні давно варто було придумати метод ефективно, масово й дешево знищувати окупантів. Протипіхотні міни будуть явно дешевші за артилерію і дрони, додає Нарожний.
Навіть якщо ППМ не вбивають, а лише ранять ворожий особовий склад (а сучасні міни робляться з таким розрахунком), все одно це зупиняє групу, гальмує, а далі можна добивати її хоч артилерією, хоч дронами. Втрати окупантів мають збільшитися і це матиме психологічний вплив на РОВ, впевнений експерт.
Але де взяти міни? Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан переконаний, що наша держава може як виробляти їх, так і отримувати як військову допомогу від інших держав.
Ймовірно, пише Еспресо, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім ПФМ‑1 (“метелик”), мовайдепроПМН-2 (“Чорна вдова”), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 (“Відьма”), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії.
Своєю чергою Коваленко пише, що Україна все ж не має тієї кількості протипіхотних мін, яка дозволила б уже завтра побачити наслідки на полі бою. Але це треба змінювати. “Тепер потрібно буде надолужувати згаяне і з лишком. Думаю, питання про виробництво протипіхотних мін в Україні має стати такого ж стратегічного рівня, як і виробництво дронів і боєприпасів”,– вважає експерт. Слід також пам’ятати, що офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту.
Валерія Шипуля -
У МЗС пояснили вихід з Оттавської конвенції
Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пояснивши цей крок потребою захисту від російської агресії. Конвенція стала неспівмірною з реальністю війни, в якій Росія масово застосовує заборонену зброю, не будучи стороною угоди. Про це мовиться в офіційній заяві МЗС у неділю, 29 червня.
Попри те, що у 2005 році Україна ратифікувала Конвенцію, РФ, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. Щобільше, з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора.
У відомстві наголосили, що на час підписання та ратифікації такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Відтак, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Разом з тим, Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією та ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами.
“Збройна агресія Російської Федерації проти України вже змусила низку держав – Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію – переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції”, – нагадали у заяві.
То, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна “ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією”.
“В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави. Це стосується зокрема й участі нашої держави у міжнародно-правових документах та механізмах”, – резюмували у МЗС.