Група Метінвест розпочала постачання наземних сталевих укриттів для об’єктів критичної інфраструктури, зокрема морських портів і теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Про це повідомила пресслужба групи у вівторок, 3 березня.
За словами операційного директора Метінвесту Олександра Мироненко, наземні укриття мають посилені стінки та захищають персонал об’єкту від уламків під час ракетних і дронових атак. Джерело фото: Метінвест “Такі укриття вже встановлені в українських портах та на ТЕЦ, де важливо забезпечити безперервність виробничих процесів навіть під час обстрілів. Для енергоємної та експортоорієнтованої економіки критично важливо, щоб працювали й порти, й енергетика. Тому ми допомагаємо убезпечити персонал на цих об’єктах, а також облаштовуємо сховища на власних підприємствах”, – сказав він.
В пресслужбі Метінвесту додали, що наразі група також реалізує проєкт Цитадель, який передбачає будівництво повноцінних укриттів для цивільного населення. Одне сховище зведено в Бородянці Київської області, ще кілька перебувають на етапі будівництва в Запоріжжі, а також ведуться перемовини з громадами щодо розширення проєкту. Зокрема, планується протягом року встановити кілька десятків таких об’єктів.
Головною перевагою сталевих укриттів в Метінвесті назвали швидкість монтажу: їх можна встановити за три-чотири тижні, тоді як спорудження бетонних аналогів триває до півроку.
Окрім того, компанія постачає сталеві “криївки”-укриття захисникам України. За інформацією Метінвесту, загалом в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова до ЗСУ поставлено близько 900 криївок. Масове постачання на фронт модульних бліндажів-“криївок” компанія розпочала в 2023 році.
Позначка: Метінвест
У Метінвесті назвали обсяг допомоги Україні за чотири роки війни з РФ
За чотири роки повномасштабної війни група Метінвест спрямувала на підтримку держави та громадян 10,1 млрд грн, із яких 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Про це напередодні повідомила пресслужба компанії.
Вказано, що загалом допомога охопила понад 1,1 млн українців. Для армії налагоджено системне виробництво та постачання інженерних і захисних конструкцій.
За даними преслужби, військовим передано 900 підземних укриттів “криївка”. На їхній базі створено командні пункти та збудовано два підземні шпиталі поблизу лінії фронту. Перший із них уже врятував близько 4 тис. поранених.
У компанії розповіли, що також виготовляє захисні екрани для бронетехніки (передано 309 одиниць), протимінні трали (31 од.). Будуються фортифікації – на Донецькому та Запорізькому напрямках облаштовано понад 200 км оборонних ліній.
“Серед переданої техніки та обладнання – понад 8,3 тис. розвідувальних дронів, 2 088 тепловізорів та оптичних приладів, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 765 систем резервного живлення, 795 автомобілів, а також 1,55 млн літрів пального. Крім того, армії передано 31 655 аптечок і турнікетів, а на розвиток тактичної медицини спрямовано майже 26 млн грн”, – йдеться у повідомленні.
За даними Метінвесту, для цивільного населення спільно з Фондом Ріната Ахметова реалізується гуманітарний проєкт Рятуємо життя, у межах якого допомогу отримали близько 516 тис. мирних жителів. В Україну доставлено близько 4,2 тис. тонн продуктів і товарів першої потреби, лікарні забезпечено медикаментами та обладнанням на 9,5 млн грн.
У компанії також розповіли, що окремо підтримують мобілізованих працівників і ветеранів, забезпечуючи програми реабілітації та адаптації, а також інвестують в укриття й безпеку на підприємствах.
В Метінвесті відзвітували про обсяги виробництва за минулий рік
За підсумками 2025 року гірничо-металургійна група Метінвест зберегла стабільні виробничі показники попри повномасштабну війну, перебої з електропостачанням та складну логістику. Про це йдеться в офіційному звіті компанії, оприлюдненому у вівторок, 24 лютого.
Так, виробництво сталі склало 2,018 млн тонн, що лише на 4% менше, ніж у 2024 році, а випуск чавуну скоротився лише на 2%, – до 1,782 млн тонн.
У компанії незначне зниження обсягів пов’язують з капітальним ремонтом доменної печі №9 на Каметсталі у квітні-червні 2025 року. А вже у четвертому кварталі виробництво сталі зросло на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 564 тис. тонн, що свідчить про поступову стабілізацію роботи.
Попри складні умови, Метінвест наростив випуск готової продукції на 13% у річному вимірі – до 2,429 млн тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату зросло на 20%, до 1,107 млн тонн, завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та стабільній роботі європейських активів групи. Виробництво довгого прокату збільшилося на 7%, до 1,322 млн тонн.
Виробництво залізорудного концентрату залишилося практично на рівні попереднього року – 15,695 млн тонн. При цьому випуск товарної залізорудної продукції зріс на 3% – до 15,229 млн тонн. Зупинку Інгулецького кар’єру, яка відбулася раніше, компенсували нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі.
У 2025 році виробництво коксу скоротилося на 2%, до 1,1 млн тонн через виведення з експлуатації однієї з коксових батарей на Каметсталі. Частково це було компенсовано зростанням виробництва на Запоріжкоксі на 23%.
У компанії також повідомили про призупинення роботи виробничої ділянки Покровської вугільної групи через безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та перебої з енергопостачанням.
Крім того, Метінвест перебуває на фінальній стадії продажу United Coal Company (США), у зв’язку з чим актив було деконсолідовано з фінансової звітності з першого півріччя 2025 року.
У Ахметова розповіли, скільки його бізнеси надали допомоги Україні за війну
Компанії бізнесмена Ріната Ахметова спрямували на допомогу громадянам України та на потреби ЗСУ 13,5 млрд грн ($368 млн) за чотири роки повномасштабного вторгнення РФ. Про це повідомила холдингова компанія SCM у понеділок, 23 лютого. За даними пресслужби, допомога захисникам України реалізується системно, у рамках мілітарного проекту Сталевий фронт Ріната Ахметова.
“Через Сталевий фронт силові підрозділи з усієї країни безкоштовно отримують амуніцію, автомобілі, бронетранспортери, карети швидкої допомоги для військових медиків, дрони, тепловізори, приціли, рації, камери, одяг та взуття, аптечки та турнікети, пальне та інші необхідні речі”, – йдеться у повідомленні.
В компанії розповіли, що Метінвест розробив та поставив понад 900 сталевих бліндажів для бійців на передовій. На їхній основі вже працюють два підземних госпіталі за стандартами НАТО. Також металургійна група із власної сталі виготовляє антидронові решіткі-захист для західної і української техніки – Abrams-ів, Leopard-ів, Bradly, m113, Козаків та інших.
У свою чергу холдинг ДТЕК надав безкоштовну електроенергію більш ніж 100 об’єктам критичної інфраструктури, включаючи лікарні, військові об’єкти, хлібопекарні та водоочисні споруди у Київській, Донецькій та Дніпропетровській областях, зазначили в SCM.
“Попри щоденні атаки Росії, ДТЕК виробляє та розподіляє критично важливу електроенергію для мільйонів громадян, підприємств і державних установ, підтримуючи життя під час війни. Щодня інженери ДТЕК Мережі працюють під обстрілами, щоб відновити електромережі та підстанції, атаковані росією. На сьогодні вони повернули світло в понад 26 мільйонів домівок у регіонах, що постраждали від бойових дій”, – вказано у звіті.
За даними SCM, гуманітарний блок допомоги зосереджений на підтримці цивільних українців, ветеранів та захисників Маріуполя. Для посилення ефективності в цьому блоці ресурси та експертиза Фонду Ріната Ахметова були інтегровані із ГО Серце Азовсталі, щоб стати центром усієї благодійної роботи SCM та осердям програм підтримки захисників України.
“Фонд Ріната Ахметова з початку війни передав для українців 700 тисяч одиниць медикаментів, понад 13 млн продуктових наборів з 2014 року. Відкрив і реалізує нові проекти щодо допомоги у реабілітації дітей та дорослих, що постраждали від обстрілів. Надає обігрівачі, допомогу у облаштуванні соціального житла для родин переселенців”, – додали в SCM.
Нещодавно стало відомо, що на проєкт комплексної підтримки оборонців Маріуполя та їхніх родин Серце Азовсталі Рінат Ахметов виділив близько 2,2 млрд грн.
“Оборонцям та їхнім родинам надається допомога за сімома програмами. Зокрема програма Вдома, завдяки якій захисники та захисниці міста з І та ІІ групою інвалідності отримують власне житло. В планах на 2026 рік – надати 100 квартир оборонцям Маріуполя. Таким чином за три роки квартири отримають 400 захисників та захисниць. Також проєкт впроваджує програму Майбутнє – комплексну підтримку в адаптації до цивільного життя та самореалізації оборонців”, – розповіли в SCM.
В пресслужбі додали, що футбольний клуб Шахтар також надає системну допомогу розвитку дитячого футболу, спортсменам, переселенцям, бійцям сил оборони України та мешканцям регіонів, що постраждали від війни.
“Клуб організував і покрив усі витрати на лікування в США захисника Азовсталі, морпіха Михайла Діанова. Взяв на себе організацію лікування та реабілітації тяжко пораненого під Авдіївкою бійця Віталія Шумея у Барселоні, бійця та фаната Шахтаря Євгена Ларченка в Ізраїлі, допомагає з реабілітацією брату свого гравця – бійцю ЗСУ Богдану Кушу”, – зазначили у SCM.
Метінвест підтримуватиме оборонців Маріуполя до повернення їх усіх з полону
Група Метінвест продовжить підтримувати захисників Маріуполя, доки останній із них не повернеться з полону додому. Про це сказав операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко на конференції Серце Азовсталі. Зростаємо разом, яка пройшла в Києві, повідомила пресслужба компанії в п’ятницю, 20 лютого.
У Метінвесті нагадали, що наприкінці 2025 року бізнесмен Рінат Ахметов вирішив продовжити роботу проєкту ще на рік і додатково виділив на його фінансування майже 600 млн грн. Тож загальна сума допомоги за чотири роки зросла до 2,2 млрд грн.
“Ми вітаємо це рішення, адже величезна кількість оборонців Маріуполя досі перебуває в полоні. І не зупинимося, доки останній захисник міста не повернеться додому. Для нас справа честі – допомогти героям знайти себе в мирному житті. Ми посилюємо ветеранські програми, створюємо нові можливості для освіти й професійного розвитку. Бо переконані: ветерани – це сила, яка допоможе відбудувати українську промисловість і країну після війни”, – заявив Олександр Мироненко.
За даними пресслужби, Метінвест створює для ветеранів війни, зокрема й для оборонців Маріуполя, умови для інтеграції в колективи підприємств, навчання та побудови кар’єри, а також ветеранські спільноти та громадські об’єднання, де вони можуть дістати підтримку.
“За три роки до гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка за спрощеною процедурою вступили 14 захисників Маріуполя. Ще 57 військових пройшли курси з англійської мови для покращення кар’єрних перспектив. Загалом університет пропонує 19 бакалаврських та 20 магістерських програм, а також 5 програм аспірантури”, – йдеться у повідомленні.
Окрім того, на підприємствах Метінвесту працюють більше ніж тисяча ветеранів війни. Торік компанія спрямувала понад 3,1 млн грн на фізичне та психологічне відновлення 72 захисників за програмою Ветеранський кемпінг на Закарпатті.
Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії
Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
“Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
“Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.
Метінвест відновив випуск унікальної продукції
Металургійний комбінат Каметсталь, що входить до групи Метінвест, після майже річної зупинки поновив виробництво вагонних осей. Виготовлено першу партію продукції обсягом 524 тонни, повідомила пресслужба підприємства.
У компанії нагадали, що раніше заготовка для виробництва осей надходила з заводу Азовсталь. А у 2025 році альтернативний український постачальник також втратив можливість забезпечувати потреби комбінату. Через це унікальний стан було зупинено майже на рік.
Підготовка до запуску розпочалася у грудні 2025 року. Фахівці провели ревізію основних вузлів прокатної лінії, зокрема рольгангів, пил гарячого різання, холодильників і механізмів завантаження та розвантаження.
“За підсумками великої роботи спеціалістів Метінвесту і Каметсталі були знайдені альтернативні рішення щодо імпортної заготовки, і в січні-2026 прокатний цех поновив виробництво гарячекатаних осей на замовлення вітчизняних і європейських клієнтів”, – йдеться повідомленні.
Вказано, що у надскладних умовах енергетичної нестабільності через безпрецедентні обстріли інфраструктури прокатники повернулися до виробництва і прокатали першу партію – 524 тонни вагонних осей.
Дивіться фото: Метінвест відновив випуск унікальної продукції
Метінвест готує виробництво сировини для “зеленої” сталі на Північному ГЗК
Метінвест запускає на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі вже другий проєкт у межах програми модернізації, щоб виробляти преміальні DR-окатки для “зеленої” сталі. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 12 лютого.
Вказано, що йдеться про будівництво флотаційно-доводного комплексу, який дозволить підвищити якість залізорудної сировини. З цією метою компанія Метінвест Січсталь, яка реалізує стратегічні інвестиційні проєкти групи, уклала договір зі світовим постачальником технологічного обладнання Metso на розроблення базового інжинірингу для інтеграції нового комплексу в технологічний процес Північного ГЗК. Завершити цей етап планують до кінця 2026 року.
“Реалізація проєкту дасть змогу підвищити вміст заліза в рядовому концентраті до 70,8% і зменшити частку домішок (оксидів кремнію й алюмінію) до 2%. Висока якість сировини для виробництва DR-окатків забезпечить Метінвесту конкурентоспроможність та гнучкість на нових ринках залізорудної сировини”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, флотаційно-доводний комплекс включатиме три технологічні ділянки: доподрібнення живлення флотації у вертикальних млинах VTM, основну та контрольну флотацію, а також зневоднення концентрату за допомогою прес-фільтрів.
Як відомо, що наприкінці 2025 року Метінвест оголосив про намір збільшити виробництво DR-окатків на Північному ГЗК. Окрім будівництва нового комплексу, програма передбачає реконструкцію випалювальної машини LURGI 552-A. Базовий інжиніринг цього проєкту розробляє австрійська компанія Primetals Technologies. Перший етап модернізації також планують завершити до кінця 2026 року.
У результаті реалізації двох проєктів на Північному ГЗК очікується виробництво близько 4 млн тонн DR-окатків на рік із можливістю випуску окатків класу BF HQ.
У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту
Впровадження штучного інтелекту (ШІ, АІ) в бізнесі часто закінчується провалом не через слабкість технологій, а через неготовність самих компаній. Про це розповів директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк.
“У 2026 році бізнес входить у нову фазу використання ШІ. Якщо раніше інструменти на кшталт ChatGPT сприймалися як розширений пошук або генератор текстів, то нині з’явилися AI-агенти та технології computer use, які здатні самостійно працювати з програмами: відкривати ERP-системи, аналізувати звіти, перевіряти пошту й виконувати завдання без класичних інтеграцій. Водночас саме це створює нові ризики”, – попередив експерт.
Баланюк застерігає: найбільша помилка – підхід “technology-first”, коли компанії спочатку купують ліцензії та складні рішення, а вже потім думають, навіщо вони потрібні. У такому разі ШІ стає не інструментом ефективності, а “множником проблем”, який лише прискорює та масштабує наявний безлад у процесах.
Практика показує, що реальну вигоду від ШІ отримує лише невелика частина компаній. Вони дотримуються принципу, за яким лише близько 10% успіху залежить від самих алгоритмів, 20% – від якості даних та інфраструктури, і аж 70% – від роботи з людьми та перебудови бізнес-процесів. Без цього навіть найсучасніші рішення не дають позитивного результату.
Перед впровадженням AI-функцій Баланюк радить спочатку спростити й стандартизувати процеси, прибрати зайву бюрократію, а для рутинних задач використовувати простіші та дешевші інструменти – автоматизацію або скрипти. Лише після цього має сенс залучати ШІ до складних рішень, прогнозування чи автономної роботи з системами.
Ключову роль у цьому процесі відіграє бізнес-аналітик. Сьогодні це не просто людина, яка описує вимоги, а фахівець, що має відфільтровувати технологічний хайп і визначати, де ШІ справді створює цінність, а де компанія лише “грається в інновації”.
Баланюк наголошує: штучний інтелект не зможе “вилікувати” бізнес, навпаки – яскраво підсвітить всі слабкі місця. Тому без попереднього аудиту процесів, роботи з даними та підготовки команд спроби швидко впровадити ШІ можуть призвести не до прориву, а до дорогого й швидкого руйнування системи.
Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ
Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.