У 2025 році металургійні підприємства групи Метінвест запустили 11 нових видів продукції, з них три види на комбінаті Запоріжсталь. Нові продукти були випущені в різних сегментах, таких як напівфабрикати, сортовий прокат, гарячекатаний рулонний та листовий прокат, а також холоднокатаний прокат. Каметсталь налагодила виробництво безперервнолитої заготовки для трубного прокату, арматурної сталі для Польщі та Румунії, а також молольних куль для гірничо-металургійної промисловості. Запоріжсталь випустила нові типорозміри гарячекатаного та холоднокатаного прокату, які використовуються в будівництві, машинобудуванні та для виготовлення металоконструкцій. Метінвест підкреслює, що розвиток нової продукції під час війни є важливим для збереження промислової спроможності, робочих місць і валютної виручки, а також для підготовки до відновлення економіки після війни. За період війни групі Метінвест вдалося налагодити випуск 433 нових видів продукції.
Позначка: Металургія
-

У Метінвесті назвали умови відновлення економічної потужності України
Відродження української промисловості має стати одним із ключових пріоритетів державної політики, оскільки без потужної індустрії неможливі стале економічне зростання, відбудова та інтеграція до європейського ринку. Про це написав генеральний директор групи Метінвест Юрій Риженков у колонці для спецпроєкту NV та The Economist Світ попереду.
Він зазначив, що до війни гірничо-металургійний комплекс формував близько 10 % ВВП, зараз – майже 6 %. Одне робоче місце в металургії створює ще вісім у суміжних галузях.
“Яким би не був сценарій 2026 року, промисловість це опора, на якій тримаються податки, продукція з доданою вартістю, відбудова та місце України на європейському ринку. Тому індустріальна політика вже зараз має бути в центрі уваги, стати предметом щоденної праці, яка об’єднає приватний бізнес і державу. Інакше, навіть завершивши війну, ми не зможемо відродити індустріальну міць нашої держави”, – заявив Риженков.
За його словами, повномасштабна війна стала для Метінвесту періодом втрати активів і боротьби за виживання: компанія втратила підприємства в Маріуполі та Авдіївці й була змушена зупинити роботу активів у Покровську. Але їй вдалося зберегти статус найбільшого промислового гравця країни та одного з ключових донорів Сил оборони.
Серед ключових умов для відновлення промисловості Риженков назвав доступ бізнесу до фінансування і ринків збуту, насамперед європейського, а також ефективний державний захист національного виробника. Зокрема, йдеться про усунення можливостей для постачання російської сталі на ринок ЄС.
Окремо він наголосив, що євроінтеграція відкриває для України нові можливості, зокрема в контексті “зеленого” переходу Європи. За його словами, вітчизняна переробна промисловість може стати важливою складовою цього процесу, а Метінвест готовий відігравати роль мосту між українською та європейською металургією.
“Визнавши значущість власного виробництва, держава зможе відродити промисловість. І, можливо, темою наступного спецвипуску Світ попереду буде не всесвітня мілітаризація, а позитивний ланцюговий ефект від індустріального відновлення України”, – резюмував Риженков. -

Програму Метінвесту із залучення молоді визнали найкращою в Україні
Компанія Метінвест отримала національну премію HR Brand Україна за проект Steel Force, який спрямований на залучення та повернення молоді до роботи в Україні. Інший їхній проєкт, програма розвитку кроскультурних навичок, увійшов до фіналу премії в номінації Культурний код компанії. Програма стажування Steel Force була запущена для українських студентів, які навчаються у Великій Британії з метою створення їм можливостей працевлаштування в міжнародній компанії та привертання їх до розвитку в Україні. Понад 20 студентів пройшли оплачуване стажування на підприємствах Метінвесту в Україні та за кордоном, отримуючи менторську підтримку від досвідчених працівників компанії. Учасники працювали у різних напрямах, таких як фінанси, інвестиції, інжиніринг, продажі, HR та інші функції. Компанія акцентувала увагу на інтеграції молоді в корпоративну культуру та довгостроковій співпраці з Україною. У рамках премії HR Brand Україна конкурували 50 компаній, які представили понад 70 HR-проєктів у 15 номінаціях, зокрема, всі вони відзначалися людиноцентричним підходом для збереження кадрового потенціалу в умовах викликів війни.
-

Україна збільшила виробництво чавуну і металопродукції – ЗМІ
У 2025 році українська металургійна галузь збільшила виробництво чавуну на 11,2% і товарного металопрокату на 4,8%, але виплавка сталі зменшилася на 2,2%. За аналізом GMC Center, це свідчить про структурні зміни у галузі, адаптацію до ринкових умов та зростання попиту на чавун. Обсяги виробництва все ще нижчі, ніж до війни, але збереження попиту на чавун може підтримати галузь. Прогнозують, що у 2026 році випуск сталі залишиться на нейтральному рівні, але є ризики через нові тарифні квоти ЄС та нестабільне енергопостачання.
-

Запоріжсталь призупинила виробництво через атаку Росії
Металургійний комбінат Запоріжсталь зупинив всі виробничі процеси після масованої атаки російських дронів на Запорізьку область. Про це повідомила пресслужба підприємтва у четвер, 8 січня.
“Команда підприємства оперативно та злагоджено відреагувала на позаштатну ситуацію, впровадивши антикризові заходи для безпечної зупинки обладнання. Чіткі та вивірені дії персоналу, а також координація з енергетичними службами області відповідно до напрацьованих безпекових протоколів дозволили уникнути техногенних аварій унаслідок раптового знеструмлення”, – йдеться у повідомленні.
Наразі працівники комбінату зосереджені на стабілізації внутрішньої енергомережі. В умовах обмеженого енергопостачання на основних агрегатах виконуються регламентні роботи для підготовки до поетапного та безпечного відновлення виробництва, яке стане можливим лише після повного відновлення зовнішнього електропостачання.
У преслужбі нагадали, що наприкінці грудня Запоріжсталь вже переживала знеструмлення через російську атаку: тоді теж відбулася вимушена аварійна зупинка виробництва та перехід підприємства на альтернативні джерела живлення. Це дозволило безпечно зупинити виробничі процеси, уникнути техногенної аварії та мінімізувати вплив на довкілля. -

Метінвест планує використовувати в металургії військовий брухт
Компанія Метінвест планує збільшити виробництво сталі у 2026 році, використовуючи воєнний металобрухт як джерело сировини. Однак вони готові закуповувати цей брухт лише за умови його повної безпеки і відповідності стандартам охорони праці. Генеральний директор Метінвест-Ресурсу Іван Ковалевський заявив, що компанія планує збільшити виробництво сталі на 300-500 тис. тонн, зокрема за рахунок зростання використання металобрухту. У зв’язку з цим вони розглядають воєнний брухт, так як на ринку металобрухту очікується дефіцит в наступному році. Металобрухт використовується у виплавці сталі на підприємствах групи Метінвест, і компанія розглядає можливість будівництва нових печей для виплавки електросталі. Але важливо, щоб вся закуплена сировина відповідала вимогам якості та безпеки.
-

Польща стала ключовим постачальником коксу в Україну – ЗМІ
За даними GMK Center, від січня до листопада 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2%, що склало 642,8 тис. тонн. Польща забезпечила майже весь обсяг імпорту – 94%. У цей період Україна імпортувала 602,01 тис. тонн коксу з Польщі, 27,67 тис. тонн з Індонезії та 13,06 тис. тонн з Чехії. За останні роки видобуток коксівного вугілля в Україні зменшився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%, через те, що багато шахт і коксохімічних підприємств опинилися на неконтрольованих територіях. Для підтримки поточного рівня виробництва сталі Україні потрібно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.
-

Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест
Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.
За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.
На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.
Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.
Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.
Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.
Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.
Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.
-

ЗМІ оцінили річний внесок металургії у ВВП України
Українська важка промисловість, незважаючи на труднощі, зумовлені війною, відіграє важливу роль у національній економіці. Навіть при масштабних руйнуваннях та зниженні виробництва, гірничо-металургійний сектор України у 2024 році склав 7,2% валового внутрішнього продукту країни. Наразі цей сектор працює зі збитком, але продовжує підтримувати економіку та зберігати робочі місця. Україна також залишається важливим гравцем на світовому ринку сировини, експортуючи значні обсяги залізної руди та чавуну. Попри ускладнення виробництва та логістики, важка промисловість продовжує забезпечувати робочі місця, створюючи додаткові робочі місця у суміжних галузях.
-

Дрони атакували меткомбінат на Луганщині – ЗМІ
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат у тимчасово окупованому Алчевську на Луганщині в п’ятницю, 5 грудня. Про це повідомили російські Telegram-канали, посилаючись на інформацію місцевих пабліків.
У соцмережах з’явилися відео прильотів безпілотників по окупованому місту.
Автор одного з них каже, що, ймовірно, один з дронів влучив у “кисневий” – скоріш за все, мовиться про кисневий цех Алчевського металургійного комбінату.
В Мережі також оприлюднили фото решток дрона.
Згодом було підтверджено удар по промзоні, але потерпілих нібито нема.
Окупаційна “влада” й досі не прокоментувала цю атаку безпілотників.
Увага! На відео чути російську обсценну лексику, 18+Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/Ye4fU415ca— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
Безпілотники атакували Алчевський металургійний комбінат pic.twitter.com/0nvv1Aghph— Максим (@lipcansmaks1) December 5, 2025
