Велика різниця Як пояснили у Пенсійному фонді України, ці два поняття часто плутають, оскільки мета в них одна – допомогти оплатити рахунки. Але за своєю суттю вони принципово різні. Адже пільга надається за певні заслуги або статус, а субсидія – тим, кому не вистачає коштів на оплату житлово-комунальних послуг.
Право на пільги мають певні категорії громадян, які представлені двома групами.
Перша група має пільги без урахування доходів:
– учасники бойових дій (знижка 75%);
– особи з інвалідністю внаслідок війни (знижка 100%);
– члени сімей загиблих Захисників і Захисниць України (знижка 50%).
Друга група – з урахуванням доходу (якщо середньомісячний дохід на одну особу не перевищує 4 660 грн):
– багатодітні сім’ї;
– дитячі будинки сімейного типу;
– пенсіонери, які раніше працювали медиками, вчителями або бібліотекарами у сільській місцевості;
– жертви нацистських переслідувань.
А житлова субсидія – це фінансова допомога від держави, що призначається домогосподарствам з невисокими доходами, які не можуть самостійно оплачувати повну вартість комунальних послуг.
Призначення субсидії залежить тільки від матеріального та майнового стану родини – якщо дохід низький, то держава компенсує частину витрат.
Отримати субсидію може будь-яка родина, якщо вона витрачає на комунальні послуги більше, ніж визначений державою відсоток від свого доходу (зазвичай близько 15-20%).
При наданні субсидії є важливі обмеження:
– не повинно бути великих покупок на суму понад 50 тис. грн за останній рік;
– відсутність боргів за комуналку на суму від 680 грн;
– з кількості нерухомості та нових автомобілів молодше 5 років.
Проте не можна отримувати пільгу і субсидію одночасно. Якщо родина має право на обидва види допомоги, то їй потрібно обрати щось одне. Зазвичай пільга вигідніша для УБД, а субсидія – для людей з дуже низьким доходом (наприклад, одиноких пенсіонерів). Перевірки отримувачів субсидій і пільг У Пенсійному фонді заявили, що декого з отримувачів субсидій і пільг на оплату комуналки можуть перевіритидля того, щоб підтвердити право домогосподарства на державну допомогу.Для цього контролери прийдуть додому до претендентів на державну допомогу. “Чинними нормативно-правовими актами передбачено окремі випадки, коли для прийняття рішення про включення до Реєстру осіб, які мають право на пільги, призначення житлових субсидій та пільг, надання деяких видів соціальної допомоги необхідно оформити Акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства чи фактичного місця проживання особи”, – підкреслили в ПФУ. Ці перевірки та складання відповідного акту передбачені в таких випадках:
– якщо в складі домогосподарства кількість фактично проживаючих осіб є меншою, ніж кількість зареєстрованих та/або задекларованих осіб;
– якщо в житловому приміщенні є кілька розділених особових рахунків;
– для підтвердження того, що житло не здається в оренду;
– якщо для обігріву житла використовуються побутові електроприлади тощо.
Окрім того, у Пенсійному фонді нагадали, що такі акти можуть складати й для отримання інших видів державної підтримки:
– щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з людиною з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка, за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я, потребує постійного стороннього догляду;
– на дітей одиноким матерям і малозабезпеченим родинам, щоб підтвердити, що їхнє житло не передано в оренду.
У Міністерстві фінансів наголосили, що видатки на соціальну підтримку та соціальний захист у держбюджеті на 2026 рік є другими за величиною після обсягів видатків, призначених на безпеку й оборону. “Бюджет-2026 демонструє, що навіть в умовах війни держава зберігає чіткі пріоритети – підтримку людей, які найбільше потребують захисту. Ми спрямовуємо додаткові ресурси на соціальні виплати, допомогу сім’ям з дітьми, підтримку внутрішньо переміщених осіб, підвищення рівня забезпечення осіб з інвалідністю та своєчасну виплату пенсій. Це дозволяє не лише виконувати наші зобов’язання, але й змінювати підходи до програм підтримки, щоб мільйони українців отримували необхідну допомогу вчасно та в повному обсязі”, – зауважив перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. Він повідомив, що загальний обсяг видатків, запланованих на соціальну підтримку громадян, становить 468,5 млрд грн, що на 47,6 млрд грн більше, ніж у 2025 році. Як отримати субсидію боржнику У разі, якщо родині відмовили в наданні субсидії через борги за комунальні послуги, вона може відновити право на цю державну допомогу. У цьому випадкупише видання “На пенсії”, важливе значення має дата звернення та спосіб врегулювання заборгованості. І після погашення або реструктуризації боргу субсидію можуть перепризначити.
Як пояснили в ПФУ, громадяни, яким відмовили у субсидії на опалювальний сезон через заборгованість, мають право на перепризначення допомоги. Для цього необхідно повністю погасити борг, укласти договір реструктуризації або оскаржити суму заборгованості в судовому порядку.
Важливою є дата подання документів. Якщо заяву з повним пакетом подано з 1 жовтня до 30 листопада включно, субсидію призначать з початку опалювального періоду.
А у випадку звернення після цього строку допомогу нарахують з місяця подання заяви.
Після сплати боргу необхідно подати до Пенсійного фонду заяву та декларацію встановленого зразка. Потрібно також додати копію договору про реструктуризацію заборгованості, якщо він укладався.
Документи подати можна як дистанційно через портал електронних послуг ПФУ або мобільний застосунок “Пенсійний фонд”, особисто в сервісному центрі, поштою чи через уповноважених осіб громад, ЦНАПи або портал “Дія”.
У Пенсійному фонді звертають увагу на те, що своєчасне звернення після погашення боргів дозволить швидко відновити право на державну підтримку при оплаті комунальних послуг.
Галина Гірак
Позначка: Комунальні послуги
-
Допомога на оплату комуналки: кому дають пільги, а кому – субсидії
-
Комунальні послуги: хто з українців може за них не платити
Українці, які мають знищене або непридатне для проживання житло через бойові дії, можуть бути звільнені від сплати за комунальні послуги. Щоб отримати цю пільгу, власнику потрібно звернутися до оператора системи, який складе акт про відсутність світла або газу через руйнування. Також пільги можуть мати переселенці, які отримали житло безплатно, але умови пільг можуть відрізнятися залежно від програми. Загалом, пільги з оплати комунальних послуг можуть отримати ветерани, багатодітні родини, пенсіонери, особи з інвалідністю від війни та інші категорії громадян. Щоб уникнути нарахування боргів за комуналку, юристи радять звертатися до постачальника послуг для проведення реструктуризації платежів у разі неможливості повної сплати рахунків. Накопичення боргів може призвести до судового позову та стягнення майна.
-
Жителям Змієва виставили платіжки за опалення, якого не було
Мешканці Змієва в Харківській області отримали платіжки за опалення, яке ще не було надано. Після запуску опалення 3 листопада люди почали отримувати рахунки за жовтень. Деякі отримали нарахування на суму 1200-2000 гривень, хоча опалення працювало лише з початку листопада. Комунальне підприємство визнало помилку і обіцяє анулювати неправильні нарахування. Директор підприємства підтвердив, що це технічний збій в програмному забезпеченні, а правильні рахунки прийдуть у грудні за листопад.
-
В Україні значно зросли борги за комунальні послуги
На середину вересня в Україні було відкрито понад 788 тисяч виконавчих проваджень через борги за комунальні послуги, що на 13% більше, ніж у попередньому році. З початку війни з Росією кількість боржників зросла вдвічі. Найбільше боржників знаходиться на Дніпропетровщині, на другому місці – Харківщина. Найбільша частина боргів – за теплопостачання, далі йдуть борги за воду, житлове обслуговування, енергопостачання та газ. Головна група боржників – люди віком від 46 до 60 років.
-
Опалювальний сезон 2025: до чого готуватись українцям
Стан готовності системи до зими Опалювальний сезон 2025-2026 років в Україні орієнтовно розпочнеться в середині жовтня, залежно від погодних умов у регіонах.
Віцепрем’єр-міністр з відновлення Олексій Кулеба 22 серпня повідомив, що підготовка України до зими відбувається за планом. За його словами, загальна готовність країни по ключових секторах становить уже понад 70%.
Основні показники готовності:- Житловий фонд. До зими підготовлено 71% житлових будинків. Відремонтовано дахи, системи тепло- і водопостачання, а також електромережі.
- Соціальна сфера. Готовність до зими закладів соціальної сфери становить понад 77%.
- Теплопостачання. Підготовлено 17,5 тисячі котелень, на 13 тисячах з яких уже завершено ремонтні роботи.
- Водопостачання. Підготовлено понад 1200 км водопровідних мереж, а насосні станції забезпечені генераторами на випадок відключень електроенергії.
Кулеба підкреслив, що це вже четвертий опалювальний сезон в умовах повномасштабного вторгнення. З початку війни пошкоджено або зруйновано близько тисячі об’єктів критичної інфраструктури, проте більше половини з них уже відновлено. За його словами, Україна готується до всіх можливих сценаріїв, щоб забезпечити стале проходження опалювального сезону.
Тарифи не зміняться. Уряд запевняє, що до кінця війни діятиме мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та газ для населення. Це означає, що платіжки за опалення залишатимуться на нинішньому рівні.
У Києві вартість опалення для населення з 2019 року залишається незмінною. Як і раніше, тариф на тепло становить – 1654,41 грн/Гкал.
Але газу в сховищах поки що недостатньо. Заповненість – 80% В Україні накопичено значні запаси палива: майже 11 млрд кубометрів газу в підземних сховищах, 2,4 млн тонн вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, а також запаси рідкого палива, дров і пелет.Але до початку опалювального сезону 2025-2026 років плнують накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. Та чи можливо це?
Влада заспокоює: мовляв, до опалювального сезону встигнуть заповнити ПСГ. Заступник міністра енергетики Микола Колісник в ефірі телемарафону повідомив, що Міненерго разом з енергетичними компаніями вже значно диверсифікували маршрути постачання газу, що гарантує його надходження через різні напрямки.
На початок серпня обсяги газу в підземних сховищах перевищують планові показники, а темпи закачування в півтора раза вищі, ніж торік. За словами Колісника, Україна досягне цільових показників заповнення сховищ.
Міністерство енергетики також уклало домовленості про фінансування закупівлі імпортного газу, що має забезпечити необхідні запаси. Європейський банк реконструкції та розвитку виділив на це 500 млн євро, а уряд Норвегії – майже 100 млн доларів. Завдяки цій допомозі Україна не лише покриє власні потреби в газі, а й зможе транспортувати його для країн Східної Європи.
Міністерка енергетики Світлана Гринчук під час виступу на презентації Програми дій уряду теж наголосила, що закачування газу іде згідно з планом, іноді – навіть із випередженням планових показників. “Думаю, і по газу, і по вугіллю у нас буде достатньо запасів для проходження опалювального сезону”,- додала Гринчук. Але експерти не такі оптимістичні. Виконавчий директор Асоціації “Енергоефективні міста України”, експерт з питань енергоефективності Святослав Павлюк в етері Еспресо заявив: цього року Україна заходить в опалювальний сезон з надзвичайно малими запасами газу, такого ще не було. “І це несе дуже великий ризик”,- заявив він. Директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко теж вважає, що наступна зима для України може виявитися складною через можливий дефіцит газу. І хоча уряд обіцяє досягти позначки в 13,2 млрд кубометрів, Омельченко сумнівається, що це вдасться, прогнозуючи наявність лише 12,5 млрд кубометрів до початку холодів.
Є і інші проблеми. Борги та обстріли Поприоптимістичні офіційні заяви, міжгалузева асоціація “Укртеплокомуненерго” попереджає про високий ризик зриву опалювального сезону через критичний фінансовий стан підприємств. Асоціація заявляє, що держава заборгувала підприємствам 62 млрд гривень за компенсацію різниці в тарифах, що призвело до блокування рахунків теплокомуненерго та унеможливлює проведення ремонтних робіт.
Причому ростуть борги і в населення. За даними Держстату, у 2 кварталі 2025 року борги українців за комуналку перевищили 100 млрд. гривень. І найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень.
Також не варто забувати про постійні обстріли. Володимир Омельченко не виключає, що через удари росіян деякі українські регіони залишаться без тепла. Передусім йдеться про населені пункти, наближені до фронту, де об’єкти енергетики постійно страждають від обстрілів. “Також складна ситуація в Кривому Розі, тому що рашисти дуже сильно обстрілювали це місто і регіон загалом. Харківський регіон теж достатньо проблемний, Одеський”,– повідомив директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова. В столиці теж не обійдеться без проблем. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко застерігає, що цієї зими близько 180 тисяч мешканців Києва можуть залишитися без опалення. Основна причина – серйозні пошкодження інфраструктури, які унеможливлюють повне газове обстеження понад тисячі постраждалих будинків.
За словами Попенка, фізично неможливо провести необхідні перевірки до початку опалювального сезону. Як наслідок, значна частина будинків просто не буде підключена до опалення. У зв’язку з цим експерт наголошує, що держава має компенсувати людям витрати на електроенергію, оскільки обігрівачі стануть для багатьох єдиним способом зігрітися.
А голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея додав, що в деяких будинках газопостачання відсутнє вже майже два роки, оскільки газові служби відмовляються підключати їх, доки не будуть перевірені всі квартири.
Причому росіяни не припиняють обстріли, а лиш нарощують. Як повідомило Міністерство енергетики, у ніч з 26 на 27 серпня ворог здійснив чергову масовану терористичну атаку з використанням безпілотних літальних апаратів: цілеспрямованих руйнівних ударів зазнали об’єкти енергетичної та газотранспортної систем у шести областях України: Сумській, Полтавській, Донецькій, Чернігівській, Харківській та Запорізькій.
Президент України Володимир Зеленський 25 серпня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере заявив, що Росія намагається зірвати підготовку до зими, завдаючи ударів по українській енергетичній інфраструктурі. “При чому це стосується не тільки генерації електрики та тепла, але й видобутку нашого природного газу”,– сказав він. Саме тому до зими варто готуватися вже зараз. Павлюк зазначає, що певні базові речі треба вирішувати на базовому рівні будинків. Це зокрема питання енергоефективності, формування альтернативних запасів для опалення. “Треба мати свої власні варіанти, яким чином я, моя сім’я, мій будинок проходитимуть цей опалювальний сезон”,- нагадує експерт. Валерія Шипуля -
Борги українців за комуналку склали понад 100 млрд гривень
Державна служба статистики України вперше з початку війни оприлюднила дані по заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє Держстат.
Останні дані статистичного відомства станом на кінець 2021 року свідчили, що борги склали 81,3 млрд гривень.
Станом на другий квартал 2025 року борг досяг 106,6 млрд гривень. Це невелике зростання, враховуючи значене подорожчання послуг.
Найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень. За газ українці заборгували 32,3 млрд гривень, за електроенергію – 17,1 млрд гривень, за холодну воду – 10,2 млрд гривень, за правління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд гривень, за вивіз сміття – 3,1 млрд гривень.
У другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.
Як ми вже писали, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд -
Серед росіян побільшало невдоволених владою – опитування
Шокове підвищення комунальних тарифів – рекордне за останні 10 років – збільшило рівень соціального невдоволення росіян. В багатьох регіонах підвищення склало понад 10%. Про це свідчить опитування ФОМ, проведене в період з 29 червня по 13 липня.
Частка громадян, яким “доводилося чути від знайомих критичні висловлювання в адресу влади”, збільшилася з 25% до 30%.
Частка респондентів, яким “не доводилося” чути критики влади, зменшилася з 71% до 66%, тобто на 5 процентних пунктів за два тижні, що стало сильним спадом з початку серпня 2024 року, коли Збройні сили України вторглися в Курську область.
Частка росіян, які особисто незадоволені або обурені діями влади, зросла на 3 п.п. — 19% до 22%, що також стало найзначнішим зростанням з перших тижнів серпня 2024 року.
Зниження рейтингів влади державні соціологи зафіксували після різкого підвищення комунальних тарифів, на яке скаржаться 38% громадян.
У середньому по Росії з 1 липня тарифи зросли на 13,4%. В деяких регіонах індексація виявилася ще вищою: на 15% – у Москві, на 18,3% – в Московській області, на 19,2% – на 19,8% в Архангельській області, на 21% – в Пермському краї.
Загальноросійський рекорд встановив Іжевськ, де тарифи в одночасно злетіли на 38%. -
Тепло в Україні постачатимуть за новими правилами
Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг України прийняла нові правила щодо користування тепловою енергією. Ці правила мають забезпечити гарантії доступу до систем теплопостачання для споживачів і запобігти можливим зловживанням з боку монополістів, зокрема теплотранспортуючих компаній. У документі чітко визначені права та обов’язки користувачів, порядок вирішення спорів, умови розрахунків за тепло, принципи обліку теплової енергії та умови для перерахунку вартості при порушенні договорів. Також у правилах містяться шаблони типових договорів, а окремий розділ присвячений впровадженню конкуренції у системі теплопостачання, що має сприяти більш гнучкому формуванню умов роботи систем централізованого опалення. Додатково встановлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення забороняється підвищувати тарифи на послуги з розподілу газу та теплову енергію для населення, а також на послуги з постачання тепла та гарячої води для населення.
-
Ризикована справа: що можуть забрати через борги за комуналку
Українці, які мають борги за комунальні послуги, можуть укласти договір на реструктуризацію цих боргів, щоб уникнути судових позовів та втрати житла. Ця процедура дозволяє погасити борги поетапно і уникнути нарахування пені та інших штрафів. Сам процес укладання договору реструктуризації можливий як особисто, так і дистанційно через сервісні центри. Також, під час війни в Україні існують певні пільги щодо сплати комунальних послуг, такі як звільнення від штрафів та можливість зупинити оплату за послуги, якщо людина не проживає у своєму помешканні протягом 30 днів. Однак, не всі боржники можуть розраховувати на повне списання боргів, адже в законодавстві передбачена позовна давність у 3 роки.