У тимчасово окупованій Луганській області російській владі загрожує можливе закриття вугільних шахт через відсутність фінансування. Найбільший інвестор у цей сектор, компанія Торговий дом “Донские угли”, заявив про те, що підприємство працює у збиток і не може розширити видобуток через відсутність коштів. Вони звернулися до уряду РФ з проханням виділити 40 млрд рублів для підтримки галузі. Як варіант, запропонували отримати кредити під пільгові умови. Уряд поки не ухвалив рішення про підтримку шахт, пропонуючи замість цього купувати вугілля у Кузбасі. У Міненерго РФ аналізують стан шахт і обговорюють можливість їхньої консервації через незадовільний технічний стан. У компанії “Донские угли” вже виникли проблеми з фінансуванням через відмову банків, що спричинило затримки з виплатами зарплат і скорочення персоналу.
Позначка: Інвестиції
-
В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі
Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.
Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.
Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.
Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.
Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.
Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.
Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
“Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ
У жовтні бюджет Російської Федерації знову опинився в дефіциті після двох місяців профіциту. Міністерство фінансів витратило 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів, що призвело до зростання дефіциту з 3,8 до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи скоротилися, а ненафтогазові теж зменшуються. Витрати бюджету ростуть, але очікують, що наприкінці року вони не збільшаться так сильно, як раніше. У жовтні витрати зросли на 21%, а за десять місяців – на 15,4% порівняно з минулим роком. Міністерство фінансів має витратити 8,7 трлн рублів у останні два місяці року з загальних запланованих 42,8 трлн рублів.
-
Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС
Україна підписала угоду про участь у Європейському оборонному фонді, яка дозволить країні брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у галузі оборони. Це важливий крок для інтеграції української та європейської промисловості. Фонд отримає бюджет у розмірі майже 7,3 мільярдів євро на наступні 7 років. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності ЄС. Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України на шляху до вступу в ЄС, але вказала на необхідність боротьби з корупцією та реформ у сфері верховенства права.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Цей проект передбачає інвестиції у розмірі понад 400 млн євро, що перевищує вкладення у будівництво заводу в Байсогалі. Завод буде управлятися спільним підприємством Rheinmetall та литовської компанії, за аналогічною моделлю, як завод у Байсогалі. Передбачається, що завод буде виробляти близько 2 тис. тонн пороху. Найближчим часом розпочнуться переговори щодо технічних деталей проекту, включаючи місцезнаходження та потужності заводу.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.
-
ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість
Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 мільйонів євро через Інструмент підтримки України. Погоджено, що компоненти з походженням із-за меж ЄС та її партнерів не повинні перевищувати 35% вартості кінцевої продукції. Також в рамках EDIP будуть введені механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Фінансування буде спрямоване на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного фронту та впровадження нових систем протидії дронам до кінця 2026 року. Важливо відзначити, що Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас презентували “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, спрямовану на зміцнення оборонного потенціалу Європи. У ЄС також повідомили про рекордні витрати на оборону.
-
Британія розкрила обсяг військової допомоги Києву
Міністерство оборони Великобританії повідомило про збільшення військової підтримки України та посилення оборонних можливостей НАТО через зростання напруженості з Росією. Лондон вже інвестував значну суму грошей у постачання дронів для України, які використовуються для ведення високоточних операцій та розвідки. Британія також працює над програмами промислового співробітництва з Україною, у тому числі над розробкою дронів для захисту від російських ударів. Крім того, британські фахівці надсилаються до Молдови для тренування місцевих сил у галузі протидронових технологій. Угода між Україною та Великою Британією також передбачає спільну розробку інтерцепторного дрона для захисту критичної інфраструктури.
-
Google інвестує $15 млрд у ШІ-центр в Індії
Американська компанія Google планує інвестувати $15 млрд у створення центру обробки даних із штучним інтелектом у південному індійському штаті Андхра-Прадеш. Це найбільша інвестиція компанії в Індії. Цей крок відбувається в контексті напруги між Нью-Делі та Вашингтоном через мита та торгові угоди. Міністри Індії були присутні на заході, де генеральний директор Google Cloud Томас Куріан заявив, що цей центр стане найбільшим ШІ-хабом компанії поза межами США. Google планує витратити $85 млрд на розширення центрів обробки даних цього року через зростаючий попит на послуги ШІ. Комплекс центрів обробки даних у місті Вішакхапатнам матиме початкову потужність 1 гігават і створить значну кількість робочих місць.
-
ЄС спрямує €618 млн на “зелену” енергетику Африки
Європейський Союз виділить 618 мільйонів євро на реалізацію проєктів із розвитку відновлюваних джерел енергії в Африці. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії..
Кошти буде спрямовано на реалізацію енергетичних проєктів у восьми африканських країнах. Зокрема, у Кенії (55 мільйонів євро) передбачено створення “зеленої” енергетичної системи для збільшення виробництва електроенергії та зміцнення енергомереж. В Уганді (60 мільйонів євро) профінансують проєкт з електрифікації сільських районів, у яких проживає понад 250 тисяч осіб.
У Демократичній Республіці Конго (90,14 мільйона євро) фінансування буде спрямовано на електрифікацію міста Кісангані та прилеглих територій, а в Мавританії (125 мільйонів євро) – на створення регіонального енерготранспортного коридору для швидкозростаючого населення.
У Нігерії (20 мільйонів євро) планується технічна підтримка для масштабування рішень у галузі відновлюваної енергетики, зокрема для фермерів і малого бізнесу. У Кабо-Верде (39 мільйонів євро) кошти підуть на розширення вітрових електростанцій і систем зберігання енергії в межах проєкту Cabeolica.
Крім того, 30 мільйонів євро буде спрямовано на зміцнення енергетичної системи між Замбією та Танзанією, а найбільше фінансування – 199 мільйонів євро – отримає Того, де реалізують проєкт із розвитку відновлюваної енергетики та систем накопичення енергії у місті Кпаліме.
Раніше Ввлада Євросоюзу розпочала інвестиційну програму Африка – Європа обсягом 150 млрд євро з метою розвитку інфраструктури африканських держав.