Антикор

Позначка: Інвестиції

  • Швеція скерує $1,6 млрд на ППО

    Швеція скерує $1,6 млрд на ППО

    Швеція витратить 15 млрд шведських крон (близько $1,6 млрд) на системи протиповітряної оборони, насамперед для захисту цивільного населення та об’єктів цивільної інфраструктури. Про це повідомляє Reuters з посиланням на заяву уряду країни.

    Як і більшість європейських держав, Швеція істотно збільшила оборонні витрати після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Водночас через велику територію країна залишається вразливою до повітряних загроз.

    Міністр оборони Пол Йонсон, виступаючи на безпековій конференції на півночі Швеції, заявив, що досвід російсько-української війни чітко демонструє критичну важливість потужної та стійкої системи протиповітряної оборони. За його словами, Швеція планує придбати системи ППО малої дальності для захисту міст, мостів, електростанцій та іншої критичної інфраструктури.

    Того ж дня прем’єр-міністр Ульф Крістерссон розкритикував “загрозливу риторику” адміністрації США щодо Гренландії та Данії, заявивши, що Сполучені Штати мають дякувати Данії за її лояльність як союзника.

    Раніше Швеція уклала контракт на майже 900 млн євро на закупівлі, пов’язані з будівництвом двох субмарин класу Blekinge.
    Швеція оголосила про свій внесок у підтримку миру в Україні

  • Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Рубіо озвучив плани США щодо венесуельської нафти

    Прибутки від венесуельської нафти отримувала лише купка людей, і це потрібно змінити. А до того часу карантин на експорт нафти з Венесуели залишається. Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо в інтерв’ю ABC News.
    Він наголосив, що США хочуть гарантувати, що жодна нафта, яка перебуває під санкціями, не буде вивозитись з Венесуели до того, як зміниться управління всією галуззю.
    “Тому що зараз ця галузь не існує в традиційний спосіб. Ці нафтові родовища, по суті, є піратськими операціями. Люди буквально крадуть нафту з-під землі, жменька – ось як вони тримають цей режим разом”, – зазначив держсекретар.
    Він розповів, що венесуельські нафтові свердловини працюють на 18% потужності, тому що обладнання на них старе.
    “Вони (представники влади Венесуели – ред.) продають нафту зі знижкою на світових ринках – 40 центів за долар, 50 центів за долар. Але всі ці гроші йдуть їм. Ці нафтові родовища не приносили користі народу Венесуели понад десять років. Вони це робили – але вони зробили мультимільйонерів – мільярдерів – лише з кількох людей. І саме це тримало цей режим разом. Це те, що потрібно вирішити”, – заявив Рубіо.
    За його словами, для цього необхідно залучити приватні компанії, які інвестуватимуть в обладнання, в яке не було інвестицій протягом 20 років, бо всі прибутки від видобутку нафти у Венесуелі були “вкрадені”.
    “Люди, які займаються цим, знатимуть, як це робити. Але все починається з різких змін у тому, як поводяться органи влади, які відповідають за цю галузь. І доки ці зміни не відбудуться, цей карантин (на вивезення нафти з Венесуели – ред.) залишатиметься чинним”, – заявив держсекретар.
    Рубіо висловив думку, що західні компанії виявлять значний інтерес до видобутку нафти у Венесуелі, а нафтопереробні заводи США на узбережжі Мексиканської затоки “є найкращими з точки зору переробки цієї важкої сирої нафти”.
    Держсекретар США також зазначив, що це призведе до величезних роялті для народу Венесуели. Він підкреслив, що гроші підуть на користь народу цієї країни, не жменьки людей нагорі.
    Також Рубіо в іншому інтерв’ю у неділю заявив, що Сполучені Штати ведуть війну проти наркотрафіку з Венесуели, а не проти країни.
    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що віцепрезидентка Венесуели Делсі Родрігес може заплатити “дуже високу ціну”, якщо вона не виконуватиме вимоги США.

  • Загроза нацбезпеці: Трамп зупинив будівництво найбільших вітропарків

    Загроза нацбезпеці: Трамп зупинив будівництво найбільших вітропарків

    Адміністрація президента США Дональда Трампа призупинила реалізацію п’яти великих офшорних проектів з виробництва енергії вітру на Східному узбережжі, посилаючись на загрозу національній безпеці. Основною причиною названо можливий вплив вітрових турбін на функціонування військових радарів. Про це у вівторок, 23 грудня, повідомило агентство Reuters.

    Міністерство внутрішніх справ США пояснило, що рішення було ухвалене на основі зауважень Пентагону. Зокрема, військові заявили, що великі лопаті турбін та їхня відбивна поверхня можуть створювати перешкоди для радарів у вигляді “шумів”, що ускладнює ідентифікацію потенційних загроз.

    “Завдання уряду Сполучених Штатів – забезпечувати захист американців. Цей захід дасть час для оцінки ризиків, які можуть бути спричинені великими вітровими проектами поблизу населених пунктів на Східному узбережжі”, – зазначив міністр внутрішніх справ Даг Бургам.

    Це рішення торкається п’яти ключових проектів, у які вже були інвестовані значні кошти:

    – Vineyard Wind 1 (Массачусетс), який частково введений в експлуатацію;
    – Revolution Wind (Род-Айленд) та Sunrise Wind (Нью-Йорк) від Ørsted;
    – Empire Wind 1 (Нью-Йорк) від Equinor;
    – Coastal Virginia Offshore Wind (Вірджинія) від Dominion Energy.

    Як повыдомляэ агентство, заява спричинила миттєву реакцію на ринку: акції данської корпорації Ørsted втратили понад 12% вартості.

    Водночас у Dominion Energy попередили про можливі ризики для надійності енергомереж, які забезпечують роботу військових баз та дата-центрів, залучених до розвитку штучного інтелекту. У свою чергу, губернаторка Нью-Йорка Кеті Гокул розкритикувала це рішення, назвавши його нападом на чисту енергію без достатніх підстав.

    Нагадаємо, Дональд Трамп раніше неодноразово висловлював критичне ставлення до вітроелектростанцій, називаючи її “аферою століття”, дорогою та шкідливою для навколишнього середовища. У грудні федеральний суд у Массачусетсі вже скасував його виконавчий указ, що блокував видачу нових ліцензій для будівництва вітрових парків. Наразі адміністрація обрала новий підхід – тимчасове анулювання існуючих ліцензій під приводом національної оборони.

    Трамп наказав негайно відновити роботу вугільних електростанцій

  • Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Британія інвестує £20 млн у лазерну зброю проти дронів

    Велика Британія спрямує 20 млн фунтів стерлінгів на розробку нових лазерних систем для знищення безпілотників на тлі заяв щодо посилення підготовки НАТО до конфлікту з Росією. Про це повідомляє The Telegraph.

    Програма є частиною фонду фінансування протидронової зброї UK Defence Innovation (UKDI) – нового неурядового органу, створеного для інвестування у новітні військові технології.

    У Міністерстві оборони Великої Британії зазначили, що нові системи доповнять лазерні установки DragonFire, котрі планують встановити на есмінцях Королівського флоту з 2027 року.

    Лазерні системи розглядають як потенційно дешевшу альтернативу ракетам для ураження дронів і ракет. Зокрема, вартість одного пострілу DragonFire становить близько 10 фунтів (13 доларів), а сама система здатна з високою точністю перехоплювати швидкісні ракети та безпілотники.

    Крім того, британське військове керівництво вивчає можливість використання інших типів лазерної зброї, зокрема систем, які можуть встановлюватися на броньованій наземній техніці.

  • Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Метінвест став одним з лідерів за інвестиціями за версією ЄБА

    Компанія Метінвест стала одним із найбільших інвесторів в Україні під час війни, за версією Європейської бізнес асоціації. Вони планують вкласти понад $900 мільйонів у виробництво та збільшення енергонезалежності до 2024 року, а також ще близько $300 мільйонів у 2025 році. Компанія наголошує, що такі інвестиції є важливим стратегічним кроком для підтримки економіки України під час війни і будуть сприяти майбутньому відновленню країни. Гендиректор Метінвесту Юрій Риженков зазначив, що їхня мета – зберегти виробництво, робочі місця та енергонезалежність, щоб металургія стала важливим стовпом у відновленні України. У списку інвесторів воєнного часу є 29 компаній з різних галузей, таких як промисловість, сільське господарство, фармацевтика, телекомуникації, ІТ, логістика, будівництво, харчування та інші.

  • Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ

    Шахти на ТОТ опинились на межі закриття – ЗМІ

    У тимчасово окупованій Луганській області російській владі загрожує можливе закриття вугільних шахт через відсутність фінансування. Найбільший інвестор у цей сектор, компанія Торговий дом “Донские угли”, заявив про те, що підприємство працює у збиток і не може розширити видобуток через відсутність коштів. Вони звернулися до уряду РФ з проханням виділити 40 млрд рублів для підтримки галузі. Як варіант, запропонували отримати кредити під пільгові умови. Уряд поки не ухвалив рішення про підтримку шахт, пропонуючи замість цього купувати вугілля у Кузбасі. У Міненерго РФ аналізують стан шахт і обговорюють можливість їхньої консервації через незадовільний технічний стан. У компанії “Донские угли” вже виникли проблеми з фінансуванням через відмову банків, що спричинило затримки з виплатами зарплат і скорочення персоналу.

  • В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    В НБА передбачається продаж франшиз для європейської участі

    Національна баскетбольна асоціація (НБА) прийняла рішення почати продаж франшиз НБА-Європа.

    Укладання угод варто очікувати найближчим часом, згідно з повідомленням SBJ, у якому наведено слова заступника комісара організації Марка Тейтума, який повідомив, що НБА має намір продавати франшизи в Європі і почне продажі в першому кварталі 2026 року.

    Одна франшиза може обійтися охочому її придбати орієнтовно в 0,5-1 млрд доларів.

    Проєкт НБА-Європа розраховує на те, що знайдеться 10-12 постійних учасників.

    Пріоритетними в цьому разі є учасники з Греції, Іспанії, Італії, Німеччини, Туреччини та Франції.

    Серед можливих приєднаних клубів можуть бути команди з Литви та Сербії.

    Наразі керівництво НБА очікує на вердикт ФІБА. У разі погодження, проєкт НБА-Європа можуть запустити у 2027 році, при цьому всі, хто стане власниками такої франшизи, будуть зобов’язані вкладати посильні інвестиції в розвиток інфраструктури.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • “Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ

    “Дірка” в бюджеті Росії почала рости – ЗМІ

    У жовтні бюджет Російської Федерації знову опинився в дефіциті після двох місяців профіциту. Міністерство фінансів витратило 3,4 трлн рублів при доходах у розмірі 3 трлн рублів, що призвело до зростання дефіциту з 3,8 до 4,2 трлн рублів за десять місяців. Нафтогазові доходи скоротилися, а ненафтогазові теж зменшуються. Витрати бюджету ростуть, але очікують, що наприкінці року вони не збільшаться так сильно, як раніше. У жовтні витрати зросли на 21%, а за десять місяців – на 15,4% порівняно з минулим роком. Міністерство фінансів має витратити 8,7 трлн рублів у останні два місяці року з загальних запланованих 42,8 трлн рублів.

  • Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС

    Україна братиме участь в оборонному фонді ЄС

    Україна підписала угоду про участь у Європейському оборонному фонді, яка дозволить країні брати участь у спільних дослідженнях та розробках ЄС у галузі оборони. Це важливий крок для інтеграції української та європейської промисловості. Фонд отримає бюджет у розмірі майже 7,3 мільярдів євро на наступні 7 років. Це сприятиме збільшенню інвестицій в інновації в галузі оборони та підвищенню оборонної готовності ЄС. Європейська комісія позитивно оцінила прогрес України на шляху до вступу в ЄС, але вказала на необхідність боротьби з корупцією та реформ у сфері верховенства права.

  • Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві

    Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall уклав угоду з міністерством економіки та інновацій Литви про створення центру компетенцій у Литві для виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Цей проект передбачає інвестиції у розмірі понад 400 млн євро, що перевищує вкладення у будівництво заводу в Байсогалі. Завод буде управлятися спільним підприємством Rheinmetall та литовської компанії, за аналогічною моделлю, як завод у Байсогалі. Передбачається, що завод буде виробляти близько 2 тис. тонн пороху. Найближчим часом розпочнуться переговори щодо технічних деталей проекту, включаючи місцезнаходження та потужності заводу.