ГАЗ – Антикор

Глава МЕА застеріг Європу від повернення до російського газу

Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що повернення до постачань газу з Росії було б економічно та політично неправильним, з огляду на майбутнє зростання світових постачань скрапленого природного газу (СПГ). Відповідну думку він висловив у п’ятницю після зустрічі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн з єврокомісарами щодо ситуації на глобальних енергетичних ринках, інформує Reuters.

“Нинішня криза на Близькому Сході викликала в окремих колах питання про те, чи варто повертатися до Росії щодо постачання газу”,- зазначив Біроль.

Він нагадав, що однією з історичних помилок Європи стала надмірна залежність енергетичних ресурсів від однієї країни – Росії.

Європейський Союз зазнає дедалі більшого тиску з боку промисловості та урядів щодо необхідності втручання для стримування високих цін на енергоносії. Фон дер Ляєн пообіцяла підготувати варіанти рішень для лідерів ЄС, які розглянуть їх на саміті цього місяця.

Серед варіантів, які розглядає Єврокомісія, – зниження податків і тарифів, що збільшують рахунки за енергію в багатьох країнах, а також розширення можливостей державної допомоги для підтримки енергоємних галузей. Про це повідомили два посадовці ЄС.

Водночас аналітики визнають, що швидкого вирішення проблеми немає, тоді як уряди країн ЄС розходяться у поглядах. Залежність Європи від імпорту нафти й газу робить континент особливо вразливим до коливань світових цін, які цього тижня різко зросли після загострення кризи довкола Ірану.

Водночас Біроль зазначив, що країни-члени МЕА поки не планують спільно вивільняти стратегічні запаси нафти у відповідь на конфлікт на Близькому Сході, хоча всі варіанти залишаються на столі.

Країни-члени МЕА зобов’язані мати запаси нафти, достатні для покриття 90 днів споживання, які можуть бути використані у разі надзвичайної ситуації. Для їхнього вивільнення уряди мають спільно погодити, що ринкові умови цього потребують.

Також Біроль зауважив, що МЕА очікує що величезна кількість СПГ надійде на ринок протягом наступних п’яти років, що сприятиме зниженню цін на скраплений газ.

Раніше у норвегії заявили, що удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу.

Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.

Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

Росія наростила постачання ЗПГ до Європи на 11%

Поставки російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європейського Союзу у перші два місяці 2026 року суттєво зросли. За розрахунками аналітичного центру Bruegel, імпорт російського ЗПГ у ЄС у січні-лютому зріс на 11% у річному вимірі.

За цей період країни ЄС закупили близько 4,3 млрд куб. м російського газу проти 3,9 млрд куб. м роком раніше.

У лютому обсяг імпорту становив 2,07 млрд куб. м. Це на 9% менше, ніж у січні, коли було зафіксовано рекордний показник, але на 11% більше, ніж у лютому 2025 року.

Найбільшим джерелом ЗПГ для Європи залишається американський напрямок – постачання із США та Трінідад та Тобаго. У лютому їх обсяг знизився на 3,5% порівняно із січнем і становив 7,7 млрд куб. м. Проте за результатами двох місяців імпорт із цих країн зріс на 30% і досяг 15,6 млрд куб. м.

Значні обсяги газу надходять також з інших регіонів. Від початку року країни ЄС отримали близько 2,5 млрд куб. м ЗПГ з Африки та 1,4 млрд куб. м із Близького Сходу.

У цілому закупівлі зрідженого газу Європою продовжують зростати. У лютому сумарний імпорт ЗПГ у ЄС становив 12,9 млрд куб. м – на 6% більше, ніж у січні, і на 20% вище, ніж роком раніше. За січень-лютий загальний імпорт ЗПГ країнами союзу зріс на 13%, досягнувши 25,1 млрд куб. м.

Нагадаємо, ціни на скраплений газу Європі зросли більш ніж на 50%, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Це сталося на тлі того, що після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на найбільшому у світі експортному підприємстві.
ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу

Мінус танкер. Росія звинуватила Україну в ударі

Танкер Arctic Metagaz під російським прапором, що перевозить зріджений природний газ, загорівся в Середземному морі. Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії за перевезення СПГ з російських терміналів в Арктиці до Китаю.
Танкер востаннє повідомляв про своє місцезнаходження біля узбережжя Мальти в понеділок.
Український слід
Один із джерел Reuters, не надаючи доказів, повідомив, що судно, можливо, було атаковане військовим безпілотником, атаку здійснила Україна.
Збройні сили Мальти заявили, що отримали повідомлення про пожежу і прибули до судна.
Там заявили, що екіпаж судна був знайдений у безпеці в рятувальному шлюпці в пошуково-рятувальному районі Лівії.
Якщо українська атака підтвердиться, це буде перший випадок атаки України на російський СПГ-танкер.
Судячи з кадрів, що поширюються в соцмережах, на борту почалася сильна пожежа.
Волонтер і активіст Сергій Стерненко заявив, що судно отримало серйозну пробоїну в районі машинного відділення і не підлягає відновленню.
Версія росіян
Міністерство транспорту Росії заявило, що судно атакували українські дрони. Україна ці дані не підтверджує. Російська влада стверджує, що “напад на нього здійснено з узбережжя Лівії безпілотними катерами України”.
Володимир Путін назвав те, що сталося, терористичним актом, який дестабілізує світові енергоринки і вдаряє насамперед по Європі, яка допомагає Україні.
В Службі безпеки України заявили, що не коментують ситуацію з танкером у Середземному морі.
Рятувальна операція
Центр координації рятувальних операцій Збройних сил Мальти повідомив, що отримав сигнал лиха від судна і встановив його місцезнаходження. Мальтійські військові після цього провели рятувальну операцію. Виживших було виявлено на борту рятувальної шлюпки в межах Лівійської зони пошуку і рятування.
Лівійська портова адміністрація повідомила, що судно затонуло приблизно за 130 морських миль (240 км) на північ від порту Сирт після раптових вибухів, за якими послідувала потужна пожежа, що «врешті-решт призвело до його повного затоплення».
За даними лівійської адміністрації, судно перевозило приблизно 62 тис. метричних тонн СПГ і прямувало до єгипетського Порт-Саїда.
Лівійська Національна нафтова корпорація опублікувала повідомлення про те, що судно лише проходило через центральну частину Середземного моря і не має до неї жодного відношення.
Судно вийшло з Мурманська 24 лютого після завантаження на плавучій установці зберігання і, ймовірно, прямувало до Суеца.
Приблизно на останніх 300 кілометрах маршруту танкер вимкнув систему автоматичної ідентифікації: так роблять судна, які хочуть обійти обмеження.
Російська компанія СМП Техменеджмент, що управляє танкером, і виробник СПГ Новатек не надали коментарів щодо інциденту.
Не вперше
У листопаді минулого року стало відомо, що українські морські дрони вразили два нафтові танкери з тіньового флоту Росії в Чорному морі.
За даними турецької влади, внаслідок атаки постраждали танкери Кайрос і Вірат, які ходять під прапором Гамбії і включені до санкційних списків Великої Британії та ЄС за перевезення російської нафти в обхід міжнародних санкцій, введених через вторгнення в Україну. Обидва були уражені біля узбережжя Туреччини.
Україна вже завдавала успішних військово-морських ударів по російських суднах під час війни, зокрема, з використанням морських дронів. Однак до останнього часу українські операції в основному обмежувалися водами північної частини Чорного моря.

Катар повністю зупинить виробництво СПГ – ЗМІ

Катар змушений повністю призупинити виробництво скрапленого природного газу (СПГ/LNG). Про це повідомляє Reuters з посиланням на два джерела в середу, 4 березня.
“Джерела повідомили, що після закриття головного заводу Катару в Рас-Лаффані в середу він не зможе відновити перетворення газу на суперохолоджене паливо щонайменше два тижні, згідно з попередніми оцінками. Після перезапуску знадобиться щонайменше ще два тижні, щоб вийти на повну потужність”, – пише агентство.
Тим часом Qatar Energy, яка припинила виробництво газу цього тижня та оголосила сьогодні про форс-мажор на експорт, не відповіла на запит про коментар.
Як відомо, Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на ринку близько 20%.

Один із найбільших експортерів СПГ оголосив форс-мажор

Державна компанія QatarEnergy оголосила форс-мажор на постачання скрапленого природного газу та супутніх продуктів через призупинення виробництва на тлі іранських атак на її об’єкти у Катарі. Про це пише AP у середу, 4 березня.
QatarEnergy є одним із найбільших у світі експортерів скрапленого природного газу.
Днями компанія призупинила виробництво СПГ та супутніх продуктів після іранських атак на об’єкти у промислових містах Рас-Лаффан та Месаїд. Один безпілотник потрапив у водний резервуар електростанції, а другий у промисловий об’єкт QatarEnergy. Катар є найбільшим у світі експортером СПГ із часткою на світовому ринку близько 20%. Раніше Катар припинив виробництво скрапленого природного газу (СПГ), а Саудівська Аравія закрила свій найбільший нафтопереробний завод. Крім того, закриті нафтові та газові об’єкти в іракському Курдистані та Ізраїлі.

Ормузька протока. Війна проти Ірану, нафта і газ

Ормузька протока між Перською та Оманською затоками – це ключова артерія світової економіки, через яку світ отримує з країн Перської затоки 20% всієї нафти та скрапленого газу. Іран контролює північний берег вузької протоки. Він загрожує перекрити Ормузь у відповідь на агресію з боку США та Ізраїлю. Зараз судноплавство фактично зупинено, оскільки перевізники не хочуть ризикувати, а страхування різко подорожчало.
В інтересах Росії
Якщо Ормузь буде перекритий, то світ втратить не лише легальну ближньосхідну нафту з Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку, а й контрабандну підсанкційну нафту Ірану. А з урахуванням американської блокади Венесуели Росія залишиться фактично єдиним продавцем дешевої тіньової нафти. В умовах неминучого зростання світових цін їй буде простіше реалізувати застряглі в морі обсяги.
“Володимир Путін виграє від війни завдяки зростанню цін на нафту та попиту на російську підсанкційну сировину, — впевнений експерт Bloomberg з енергетики Хав’єр Блас. — Покупцем може стати Індія, якщо Білий дім закриє на це очі”.
Трамп вимагав від Індії припинити імпорт російської нафти. Однак дешеві ціни на бензин у США напередодні листопадових виборів до Конгресу можуть виявитися для нього важливішими.
Навіть якщо Трамп продовжить сердитися, Індія, ймовірно, повернеться до закупівель російської нафти, вважають аналітики. S&P Global зазначає, що стратегічні запаси нафти в Індії зараз нижчі за рівень, рекомендований Міжнародним енергетичним агентством (IEA).
Китай, навпаки, останнім часом активно нарощував резерви, але й він буде готовий збільшити морський імпорт з Росії, якщо Ормузь буде перекритий. Getty Images Наслідки
США — найбільший у світі виробник нафти та газу, Америці не загрожує фізичний дефіцит поставок. До того ж, вона має стратегічний нафтовий резерв, який можна розпродавати для запобігання стрибкам цін.
Інша справа — Європа. Після енергетичного розлучення з Росією, що постачала трубопровідний газ за довгостроковими контрактами, ЄС купує нафту та газ на відкритому ринку і залежить від ринкових цін. Економіка Європи ледь зростає, на відміну від американської, і будь-яка нова енергетична криза загрожує економічними та політичними потрясіннями.
Рішення від Трампа
Президент США Дональд Трамп написав у Truth Social: «Якщо потрібно, Військово-морські сили США почнуть супроводжувати танкери при проходженні Ормузької протоки — і якнайшвидше».
Трамп також повідомив, що доручив федеральним відомствам надати «страхування політичного ризику та гарантії ВСЬОМУ морському торговельному флоту» (виділено КАПСОМ в оригіналі).
«Що б не сталося, Сполучені Штати забезпечать ВІЛЬНИЙ ПОТОК ЕНЕРГІЇ світу», — підкреслив він.

Стало відомо, скільки грошей потрібно Україні до наступної зими

Україна має залучити понад 5 млрд євро для підготовки до наступного опалювального сезону. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль на брифінгу за результатами засідання РНБО щодо Комплексного плану стійкості українських міст і регіонів, передає Інтерфакс-Україна.
“Загалом президентом і прем’єр-міністром було поставлено завдання опрацювати на наступному “енергетичному Рамштайні” питання залучення понад EUR5 млрд для підготовки України до наступного опалювального сезону”, – зазначив він.
За словами Шмигаля, це завдання, над яким Міненерго буде працювати протягом першої половини березня і вестиме переговори з партнерами.
Міністр додав, що на початок опалювального сезону у сховища має бути закачано щонайменше 13 млрд куб. м газу, приблизно так, як було цього сезону.

Україна має залучити понад 5 млрд евро на підготовку до зими – Шмигаль

ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу

Удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу. Про це заявив міністр енергетики Норвегії Тер’є Осланд, інформує Reuters у вівторок, 3 березня.

Цього тижня ціни на газ у Європі зросли на 75%, досягнувши багаторічних максимумів через вплив конфліктів на експорт газу з Перської затоки. Зокрема, великий експортер скрапленого природного газу Катар у понеділок призупинив виробництво.

“ЄС чітко заявляв про прагнення звільнитися від російської нафти та газу, але події минулих трьох-чотирьох днів ускладнили ситуацію”, – заявив Осланд на конференції в Осло. За його словами, геополітична ситуація нині може відновити дебати щодо імпорту енергоносіїв із Росії.

У понеділок представник Корпусу вартових Ісламської революції заявив, що Іран відкриватиме вогонь по будь-якому судну, яке намагатиметься пройти Ормузьку протоку на південному узбережжі Перської затоки. Через цю протоку проходять зокрема танкери з Катару, що постачає близько 20% світового обсягу скрапленого газу. Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.

Ціни на газ в Європі сягнули максимуму за три роки

Ціни на газ в Європі продовжують стрімко зростати на тлі новин про бойові дії на Близькому Сході. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 3 березня.
“Ціна газу з поставкою “на наступний день” на еталонному європейському хабі TTF у вівторок вранці досягла $704 за тисячу кубометрів, тоді як у понеділок торги закрилися на позначці $531. Таких високих цін Європа не бачила з січня 2023 року”, – вказано в повідомленні.
Агентство зазначає, що ситуація в Перській затоці може вплинути як на поставки трубопровідного газу з Ірану в сусідні країни, так і на експорт скрапленого природного газу з Катару (одного з найбільших світових постачальників СПГ), а також ОАЕ та Оману.
Раніше в лютому ціни на газ рухалися по низхідній траєкторії від локального максимуму в $500 в очікуванні настання весняної погоди.