Антикор

Позначка: Фінанси

  • Резерви України знову почали зростати

    Резерви України знову почали зростати

    За підсумками червня міжнародні резерви України зросли і станом на 1 липня становили $45,07 млрд, що на 1,2%, або на $53о млн більше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у понеділок, 7 липня.
    “Така динаміка зумовлена значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті”, – йдеться у повідомленні.
    Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку у червні надійшло $4,09 млрд в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). З цієї суми:

  • $1,69 млрд – від уряду Канади;
  • $1,25 млрд – через рахунки Світового банку;
  • $1,15 млрд – від Євросоюзу.

    • Водночас на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті у червні спрямували $524 млн, з яких:

  • $226,8 млн – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
  • $4,7 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР;
  • $4,3 млн – обслуговування валютних ОВДП;
  • $1,6 млн – обслуговування боргу перед ЄС;
  • $286,6 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.

    • Крім того, Україна сплатила $426,2 млн Міжнародному валютному фонду.
    При цьому НБУ у червні продав на валютному ринку $2,96 млрд, а викупив до резервів – лише $1,3 млн. В результаті чистий продаж валюти у червні склав $2,96 млрд.
    Також на обсяг резервів вплинула переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют) – резерви збільшилися на $337,8 млн.
    “Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту”, – додали у Нацбанку.

  • Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев

    Рада не буде розкривати банківську таємницю – Гетманцев

    Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що у девʼятому скликанні Верховної Ради не збираються голосувати за розкриття банківської таємниці.
    “Ми не будемо розкривати банківську таємницю в цьому скликання (Верховної Ради) точно”, – сказав нардеп, повідомляє Економічна правда.
    Відповідаючи на питання, чому у декларації Мінфіну зазначено, що розкриття банківської таємниці є одним із пунктів, Гетманцев зазначив, що вона розрахована на три роки і він сподівається, що чинне скликання Ради не буде працювати так довго.
    Підсумовуючи Гетманцев сказав, що у перспективі 2026 року говорити про розкриття банківської таємниці точно не варто.

  • Велика Британія поновлює дипломатичні відносини з Сирією

    Велика Британія поновлює дипломатичні відносини з Сирією

    Велика Британія відновлює дипломатичні відносини з Сирією. Це стало результатом візиту міністра закордонних справ Девіда Леммі до Дамаску. Про це у суботу, 5 липня, повідомило агентство Reuters.
    З нагоди відновлення дипломатичних відносин Леммі пообіцяв надати уряду Сирії 94,5 мільйона фунтів стерлінгів (129 мільйонів доларів). Оголошений пакет фінансової допомоги передбачає як термінову гуманітарну підтримку, так і довгострокове відновлення через розвиток освіти та інших сфер.
    Велика Британія також послабила санкції, розморозивши активи центрального банку Сирії та низки компаній для стимулювання інвестицій, зберігаючи обмеження проти членів колишнього режиму. Леммі підкреслив, що підтримка нового уряду важлива для побудови стабільного, безпечного та процвітаючого майбутнього для всіх сирійців.

    “Стабільна Сирія знизить ризик нелегальної міграції, сприятиме знищенню хімічної зброї та подоланню терористичних загроз”, – сказав посадовець. Візит британського міністра, перший за 14 років, відбувся через кілька днів після указу президента США Дональда Трампа про припинення санкцій проти Сирії.
    Як відомо, в травні Трамп і президент Сирії Ахмед аш-Шараа провели зустріч в Ер-Ріяді, що призвело до серйозної зміни політики.
    Президент США тоді оголосив, що зніме санкції Америки проти Сирії, що спонукало Вашингтон значно пом’якшити свої заходи.
    Додамо, що центробанк Сирії заявив про першу міжнародну банківську транзакцію через систему SWIFT з початку громадянської війни. Ізоляція банківської системи Сирії почалася ще в 2011 році після придушення протестів режимом Башара Асада.

  • Умовно покарані: гранди європейського футболу вдалися до фінансового обману

    Умовно покарані: гранди європейського футболу вдалися до фінансового обману

    УЄФА нарахувала штрафи декільком клубам європейських чемпіонатів за порушення фінансових правил організації. Виявлені недоліки у фінансовій звітності клубів за 2023-2024 роки. Серед клубів, які допустили порушення, Челсі, Барселона, Ліон, Астон Вілла, Порту та Хайдук. УЄФА вимагає від клубів виправити свої фінансові питання та наклала штрафні санкції. Найвищий штраф – 80 млн євро умовно – отримав Челсі, на 20 млн з них претендують у вигляді покарання. Барселона та Ліон отримали штрафи у 50 та 60 млн євро відповідно. Хайдук отримав найменший штраф – 1,2 млн євро.

  • Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування

    Україна з початку року залучила $22 млрд зовнішнього фінансування

    У січні – червні 2025 року український уряд отримав 22 мільярди доларів США зовнішнього фінансування. Міністерство фінансів спільно з країнами G7 та ЄС реалізує ініціативу ERA, яка передбачає спрямування кредитних коштів до 50 мільярдів доларів США на погашення майбутніх прибутків від знерухомлених російських активів. У першому півріччі 2025 року Україна отримала 17,6 мільярдів доларів США. У квітні було отримано додаткові 3,5 мільярди євро від Європейського Союзу та 400 мільйонів доларів США від МВФ. Також Японія та Світовий банк надали Україні кошти на розвиток дорожньої мережі та охорону здоров’я. Загалом, з початку війни партнери надали Україні понад 137 мільярдів доларів США бюджетної підтримки.

  • Італійський футбол втратив Брешію: клуб витратився і не поповнився

    Італійський футбол втратив Брешію: клуб витратився і не поповнився

    У професійному футболі Італії сталася сумна подія – клуб Брешія був виключений з участі у Серії С на наступний сезон через борги. Італійська федерація футболу не надала клубу ліцензію через заборгованості перед лігою, працівниками та банками на суму 3 млн євро. Власник клубу не зміг врегулювати ці борги, що призвело до банкрутства Брешії. Цей клуб, заснований у 1911 році, провів 23 сезони у вищому дивізіоні Італії, останній раз граючи у сезоні 2019/20. Тепер Брешія вибуває до аматорської ліги.

  • Висунуті нові підозри в справі про заволодіння коштами Міноборони

    Висунуті нові підозри в справі про заволодіння коштами Міноборони

    Дві нові підозри у справі про заволодіння коштами Міноборони України під час закупівлі авіаційного комплектування – шин для військової авіації, що завдало збитків державі на 27,3 млн грн, – висунуті помічнику чинного народного депутата України та власнику приватного товариства. Про це повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
    Помічнику нардепа повідомлено про підозру за статтею Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ч.5 ст.27, ч.5 ст.191 ККУ).
    Дії підприємця кваліфіковані за статтею Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах (ч.5 ст.191 ККУ) та Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом (ч.3 ст.209 ККУ) .
    “Відповідно до злочинної схеми власник товариства, використовуючи підконтрольну та зареєстровану в ЄС компанію, закуповував авіаційне комплектування у виробників та в подальшому реалізовував за цінами, завищеними у 2-3 рази.
    Помічник чинного депутата у свою чергу забезпечував комунікацію між учасниками злочинної змови та сприяв безперешкодній оплаті за укладеними контрактами”, – мовиться в повідомленні.

  • Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Державний борг України виріс на мільярд доларів

    Протягом травня Україна наростила свій державний борг на мільярд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 26 травня.

    “Протягом травня 2025 року сума державного та гарантованого державою боргу України збільшилась у гривневому еквіваленті на 34,88 млрд гривень і в доларовому еквіваленті державний та гарантований державою борг збільшився на 1,00 млрд доларів”, – йдеться в повідомленні.
    Станом на 31 травня державний та гарантований державою борг України становив 180,97 млрд доларів. За даними відомства, державний та гарантований державою зовнішній борг складає 5 584,80 млрд гривень. Тобто – 74,31% загальної суми державного та гарантованого державою боргу. У перерахунку – це 134,48 млрд доларів. Державний та гарантований державою внутрішній борг на рівні 1 930,41 млрд гривень. Що відповідає 46,48 млрд доларів.

    Також, за даними документа, станом на 31травня:

    Державний борг України становив 7 239,17 млрд гривень, або 174,32 млрд доларів. Державний зовнішній борг становив 5 387,51 млрд гривень), або 129,73 млрд доларів. Державний внутрішній борг становив 1 851,66 млрд гривень, або 44,59 млрд доларів.

    “Гарантований державою борг України становив 276,04 млрд гривень (3,67%), або 6,65 млрд доларів”, – інформує документ.
    З чого складається гарантований державою борг України. Це зокрема:

  • гарантований державою зовнішній борг – 197,29 млрд гривень (2,63%), або 4,75 млрд доларів;
  • гарантований державою внутрішній борг – 78,75 млрд гривень (1,05%), або 1,90 млрд доларів.

    • Нагадаємо, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.

  • Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО

    Трамп зробив заяву про оборону країн НАТО

    Усі країни НАТО мусять витрачати 5% від ВВП на оборону, крім США. З такою заявою виступив американський президент Дональд Трамп під час розмови з журналістами.
    Один з журналістів запитав у Трампа, чи вважає той й досі, що країни НАТО мусять виділяти 5% від ВВП на оборону. Американський лідер заявив, що вважає, що так має бути, але на його думку це не стосується США.
    “Я не думаю, що ми (США – ред.) мусимо (виділяти 5% – ред.) Але вважаю, що країни НАТО мусять, і це точно. Ми вже так багато років підтримуємо НАТО. У багатьох випадках, як мені здається, ми платили майже 100% усіх витрат. Тому я не думаю, що ми маємо (виділяти такий процент – ред.), а от країни НАТО – так”, – заявив голова Білого дому.
    Йому також поставили уточнювальне запитання щодо Іспанії, яка раніше публічно виступила проти плану Альянсу збільшити оборонні витрати до 3,5% ВВП і повʼязані з обороною видатки – до 1,5% ВВП. Трамп заявив, що “НАТО має розібратися” з нею.
    “Іспанія завжди виділяла дуже мало. Так завжди було – вони платили дуже мало. Іспанія мусить платити стільки ж, скільки й усі інші. Іспанія відома своїми низькими платежами”, – запевнив Трамп.
    Трамп під час цієї промови також шпурнув камінець до городу Канади.
    “Знаєте, хто ще платив найменше? Країна, відома як Канада. Тому що Канада казала: “Нащо платити, якщо Сполучені Штати й так захистять нас безплатно?”, – стверджує Трамп.

  • Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    Центробанки скуповують золото рекордними темпами

    У світі спостерігається рекордний попит на золото з боку центральних банків через геополітичну напругу та економічну нестабільність. Протягом останніх трьох років центральні банки додають до своїх резервів понад 1000 тонн золота щорічно. Це вдвічі більше, ніж попереднє десятиліття. За дослідженням Всесвітньої ради із золота, 95% опитаних вважають, що обсяги золотих резервів центральних банків продовжать зростати. Також зростає інтерес до збільшення власних запасів золота, при цьому не планується їх скорочення. Це пов’язано з захистом від інфляції, збереженням вартості активів у кризові періоди та диверсифікацією резервів. Також спостерігається збільшення управління золотими активами, зокрема управління ризиками. Банк Англії залишається традиційним центром зберігання золотих резервів, але все більше країн повертають золото додому. На долар припадає близько 58% світових валютних резервів, але його частка зменшується на користь менших валют. Опитування показало зростання кількості учасників серед центральних банків, що свідчить про підвищений інтерес до управління золотом.