Космічний телескоп Хаббл зробив новий знімок туманності GN 04.32.8 -блакитного космічного утворення в одній із найвідоміших зон утворення зір – Молекулярній хмарі Тельця. Фото опублікувало Європейське космічне агентство.
Ця відбивна туманність не випромінює світло самостійно -її освітлюють сусідні зорі. Частинки пилу розсіюють світло, тому хмара набуває характерного блакитного відтінку, подібного до денного неба на Землі.
GN 04.32.8 розташована всього за 480 світлових років від Землі, що робить її цінним об’єктом для вивчення. В центрі кадру – три яскраві зірки: V1025 Tauri та її “супутниці” HP Tau, HP Tau G2 і HP Tau G3. Усі вони належать до класу T Tauri -дуже молодих, активних світил, які ще лише формуються.
Однак головна цікавинка фото -протозірка, яка тільки народжується. Це помаранчева пляма під центром зображення, наполовину затінена темною смугою. Вона загорнута в протопланетний диск, який частково блокує її світло.
Унікальність ситуації -в орієнтації диска: він повернутий до Землі ребром. Це дозволяє астрономам дослідити його будову й дізнатися більше про те, як формуються планети навколо нових зірок.
Ці спостереження відкривають нові можливості для розуміння процесів народження зірок і планетних систем у нашій галактиці. esahubble.org
Позначка: ESA
-
Хаббл зафіксував вражаючу туманність у сузір’ї Тельця
-
Французька астронавтка вирушить у космос із “мішленівським” меню
У 2026 році французька астронавтка Софі Адено відправиться на Міжнародну космічну станцію з особливим “бонусним меню”, яке розробила відома шеф-кухарка Анн-Софі Пік. Це меню містить класичні французькі страви, такі як крем з фуагра, біск із лобстера та краба, а також інші делікатеси. Це “шматочок Франції у космосі” має не тільки смакові переваги, але й важливе психологічне значення для астронавтів під час тривалих місій. Розробка меню була складним процесом, оскільки космічна їжа повинна відповідати суворим вимогам. Софі Адено планує поділитися цими стравами з колегами на МКС, але нове меню викликало суперечки через використання фуагра, що викликало обурення деяких користувачів соцмереж через етичні питання. ESA зараз не коментує цю критику, але вказує на важливість підтримки психологічного комфорту астронавтів.
-
На орбіті вперше змоделювали затемнення Сонця
Вперше вченим вдалося створити штучне сонячне затемнення на орбіті Землі.
Це стало можливим завдяки двом супутникам місії Proba-3 від Європейського космічного агентства, які з точністю до міліметра відтворили ефект природного затемнення в умовах космосу.
Експеримент відбувся у березні 2025 року: два апарати пролетіли на відстані 150 метрів один від одного, при цьому один супутник закрив Сонце для іншого, утворивши крихітну тінь – лише 8 см у діаметрі – яка дозволила зробити унікальні знімки сонячної корони, невидимої в звичайних умовах.
“Спостереження за короною має вирішальне значення для виявлення сонячного вітру – безперервного потоку речовини в космічний простір. Воно також необхідне для розуміння викидів корональної маси – вибухів частинок, які Сонце викидає майже щодня, особливо в періоди високої активності” – пояснюють науковці.
На відміну від природних затемнень, які трапляються раз на рік і тривають кілька хвилин, супутники можуть створювати штучне затемнення кожні 19,6 години і утримувати його до 6 годин поспіль. Це відкриває нові горизонти для досліджень активності Сонця.
“Отримати перші дані було неймовірно захопливо. Разом з іншими вимірюваннями це сприятиме розгадці давніх питань про нашу рідну зорю”, – поділився враженнями Джо Зендер, науковець місії.
Керівник проєкту Дамієн Галано додає, що хоч місія ще на етапі введення в експлуатацію, точна синхронізація вже дозволила здобути безцінні наукові дані. У майбутньому штучні затемнення можуть стати ключовим інструментом у розумінні природи нашої зірки та захисті земної цивілізації від її непередбачуваних вибухів. -
Хаббл показав галактику, де масово народжуються зорі
Космічний телескоп Хаббл опублікував нове зображення яскравої карликової галактики NGC 4449, яка знаходиться в сузір’ї Гончих Псів приблизно за 12,5 мільйона світлових років від нас. Галактика є дуже активною через високі темпи утворення нових зірок, тому її називають галактикою-спалахом. Унікальність NGC 4449 полягає в тому, що молоді яскраві зорі розташовані рівномірно по всій галактиці, що відрізняє її від інших подібних галактик. Дослідники вважають, що це може бути наслідком взаємодій з іншими галактиками. Нове зображення Хаббла доповнює дані з 2007 року і дозволяє вивчити найяскравіші зорі не лише в NGC 4449, а й в інших галактиках у її оточенні. Також космічний телескоп Джеймса Вебба показав, як крізь галактику простягаються нитки космічного пилу, освітлені випромінюванням нових зірок. Ці спостереження допомагають краще зрозуміти утворення зірок, структуру міжзоряного середовища та вплив гравітаційних взаємодій на формування нових зоряних систем.
-
Хаббл показав сліди зоряного вибуху у Великій Ведмедиці
Космічний телескоп Хаббл зробив вражаюче зображення далекої галактики IC 758, що розташована в сузір’ї Великої Ведмедиці – за 60 мільйонів світлових років від Землі.
Як повідомляє Європейське космічне агентство (ESA), у 1999 році в цій галактиці зафіксували потужний вибух наднової SN 199bg. Цей зоряний “смертельний спалах” відбувся на останньому етапі життя масивної зорі, яка була значно більша за наше Сонце.
На фото IC 758 виглядає спокійною – блакитні спіральні рукави м’яко огортають туманний центр, а блідо-жовта смуга в центрі світиться найяскравіше. Однак у серці цієї краси колись вибухнула зоря, розірвавши себе та змінивши навколишній простір.
Фахівці ESA пояснюють: вибух наднової – це не просто кінець зірки, а й явище, що впливає на весь міжзоряний простір навколо. Викинуті шари газу й пилу “перемішують” навколишній простір, можуть запобігати утворенню нових зірок або, навпаки, провокувати нові зоряні спалахи.
“Це міжзоряне струшування може розсіювати та нагрівати сусідні газові хмари і запобігати утворенню нових зірок або стикати їх, спричиняючи вибухи нових зір. Відкинуті шари також стають складниками для нових зірок”, – пояснюють науковці.
Наразі астрономи не знають, наскільки масивною була зоря, що вибухнула. Однак спостереження за іншими зорями в регіоні – особливо за допомогою Хаббла – можуть допомогти розкрити більше деталей про життя й смерть цього космічного гіганта. -
Телескоп Вебба показав найдавніше світло у Всесвіті
Космічний телескоп Джеймса Вебба зробив дуже глибоке зображення, яке показує найдавніше зоряне світло, що дозволяє нам побачити, як формувалися перші галактики. Для створення цього знімку було витрачено 120 годин спостережень та зроблено дев’ять окремих знімків. На зображенні видно скупчення галактик Abell S1063, розташоване дуже далеко від нас. Його маса значно перевищує масу Сонця і містить понад 50 галактик. Це космічне явище унікальне через гравітаційне лінзування, що дозволяє бачити галактики, недосяжні для звичайних телескопів. На зображенні видно яскраву еліптичну галактику в центрі та червоні дуги світла неймовірно далеких галактик навколо неї. Наступним кроком буде вивчення походження та віку цих об’єктів.
-
Хаббл зняв похилену галактику NGC 3511
Європейське космічне агентство (ESA) оприлюднило свіже фото галактики NGC 3511, зняте телескопом Хаббл. Галактика розташована в сузір’ї Чаші на відстані близько 43 мільйонів світлових років від Землі. На фото видно спіральну галактику, яка виглядає дуже вражаюче через свій нахил під кутом близько 70 градусів. Її центр має жовтуватий колір, а край диска – блакитний. Червоні плями по галактиці свідчать про активні зони народження нових зір.
Галактика NGC 3511 стала частиною великого дослідження Хаббла, де астрономи вивчають процеси зореутворення у 55 найближчих галактиках. Фото знімаються за допомогою п’яти світлофільтрів, що дозволяє вченим вивчити колір, вік та інтенсивність зореутворення. Ці дослідження допомагають не лише розглядати красу віддалених світів, а й краще розуміти, як появляються нові зорі у нашому Всесвіті.