Економіка Росії

Російський рубль упав до мінімуму за 11 тижнів

Російський рубль продовжив дешевшати у п’ятницю, демонструючи найгіршу тижневу динаміку від початку року. Ключовим фактором тиску стало припинення Мінфіном РФ продажу китайської валюти в межах бюджетного правила, а також очікування подальшого перегляду самого правила на користь поліпшення бюджетних показників, але водночас – на шкоду російській валюті. Про це пише TMT.

Проти рубля також грають нинішні настрої інвесторів, котрі віддають перевагу безпечним активам через високу невизначеність довкола нинішнього конфлікту на Близькому Сході. Сьогодні до цього може додаватися і локальне зниження ризиків перед вихідними.

На початку п’ятничних торгів на Московській біржі рубль подешевшав щодо юаня до 11-тижневого мінімуму – 11,49.

Пара долар/рубль на цей час котирувалася на форексі на рівні 79,20, свідчать дані LSEG, і рубль дешевшав на дві третини відсотка. Раніше курс рубля падав до позначки 79,35 за долар – найгіршого рівня для російської валюти майже за два місяці.

Біржова пара долар/рубль із розрахунками “завтра” (без постачання валюти США) також перебувала поблизу позначки 79,20, і російська валюта втрачала тут 0,4%.

Пара євро/рубль котирувалася на рівні 91,96, і рубль втрачав 0,7%.

Від сьогодні російський Центробанк щодня продає на Московській біржі китайську валюту лише на 4,6 мільярда рублів проти попереднього обсягу у 16,5 мільярда рублів на день.

Це пов’язано з тим, що Мінфін РФ у березні не проводитиме продаж валюти в межах бюджетного правила через заплановане коригування ціни відсікання на нафту у цьому правилі.

Міністр фінансів РФ Антон Силуанов минулого тижня анонсував можливість посилення бюджетного правила, котре обмежує витрати казни, щоб запобігти вичерпанню Фонду національного добробуту через падіння нафтогазових доходів.

Від сильнішого послаблення російську валюту нині стримує фактор високих цін на нафту і газ.

Ціни на нафту різко зросли минулими днями, оскільки американсько-ізраїльська військова кампанія проти Ірану та відповідні дії Ісламської Республіки створюють ризик тривалих перебоїв у постачанні сировини з Близького Сходу.

У перспективі Росія може отримати вигоду у вигляді зростання валютної виручки від експорту та збільшення нафтогазових доходів бюджету, якщо високі ціни на нафту збережуться тривалий час і/або якщо дефіцит близькосхідної нафти компенсуватиметься збільшенням постачань російської.

Нагадаємо, Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Економіка РФ на межі прірви Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені

Дефіцит бюджету Росії перевищив офіційні дані – розвідка

Згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Нині, як зазначили у повідомленні, майже всі сектори російської економіки демонструють негативну динаміку. Найбільший удар зазнає нафтова галузь: через санкції та зниження закупівель з боку Індії Росія змушена продавати нафту зі значними знижками.

“Саме екстериторіальні санкції США призводять до різкого падіння доходів Росії від експорту нафти та СПГ”, – акцентували німецькі розвідники.

Також зауважується, що довіра до офіційної російської статистики продовжує падати, тоді як “інвестиційна привабливість Росії перетворилася на непередбачуваний ризик”.

У повідомленні наголосили, що за відсутності комплексних заходів, економічні проблеми РФ, особливо залежність від енергетики, можуть стати хронічними.

Російські регіони втратили понад трильйон рублів у 2025 році

Проблеми в економіці через повномасштабну війну та санкції вплинули на фінансову стабільність російських регіонів. За результатами 2025 року сукупний дефіцит регіональних бюджетів збільшився в 3,6 раза порівняно з попереднім роком і досяг 1,478 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ.

Це стало рекордним показником за весь час спостережень.

Різкий ріст дефіциту стався через те, що при загальних доходах у 22,6 трлн рублів (плюс 4% до 2024 року) витрати регіонів склали 24,1 трлн рублів (плюс 9%). У результаті “дірку” в бюджеті зафіксовано у 74 регіонах проти 50-ти роком раніше. Найбільший дефіцит в абсолютному значенні зафіксовано в Москві (299 млрд рублів). Далі з великим відставанням ідуть Ямало-Ненецький (84 млрд) та Ханти-Мансійський (72 млрд) автономні округи.

Попри зростання надходжень ПДФО (на 12%, або 732 млрд рублів), податків на сукупний дохід (на 11%, або 119 млрд) та на майно (на 6%, або 99 млрд), регіони постали перед скороченням зборів ключового для себе податку – на прибуток підприємств (на 9%, або 493 млрд). Загалом через погіршення фінансових результатів компаній у 2025 році цей податок скоротився у 55 регіонах. Найбільше зниження відбулося у регіонах із економікою, залежною від видобутку корисних копалин. Зокрема, у Комі надходження впали на 50%, в Оренбурзькій області – на 40%, у ЯНАО – на 39%.

Основним джерелом покриття дефіциту стали залишки тимчасово вільних коштів на рахунках бюджетів.

Раніше Міністерство фінансів РФ повідомляло про зростання дефіциту федерального бюджету до 5,645 трлн рублів за результатами 2025 року. Порівняно з 2024-м “діра” у казні зросла у 1,6 раза, а у відносному вираженні – 2,6% ВВП – встановила рекорд із 2020 року (3,8% ВВП). 25 лютого прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін повідомив, що спільно із главою РФ Володимиром Путіним та головою ЦБ Ельвірою Набіулліною вони “багато годин” обговорювали вирішення проблеми дефіциту бюджету. Чи було знайдено рішення і які заходи обговорювалися, Мішустін не уточнив.

Тим часом регіони почали скорочувати бюджети, затверджені на 2026 рік. Так, влада Приморського краю 25 лютого зменшила видатки на 3 млрд рублів. За словами голови місцевого уряду Віри Щербіної, були скорочені фінансування закладів освіти, культури, туризму та сільського господарства. Раніше в Челябінській області скоротили видатки на 2,2 млрд рублів.

Путін опинився в “лещатах”, які сам створив – ЗМІ

Російський правитель Володимир Путін опинився в “лещатах”, які сам же і створив. За даними видання The Economist, російський лідер не здатен виграти війну і водночас боїться можливих наслідків миру.

Як зазначає ЗМІ, Кремль сподівався, що повернення Дональда Трампа до влади у США чи перемовини в Женеві змусять Україну капітулювати. Проте реальність виявилася значно складнішою. Навіть ймовірні територіальні поступки не вирішують глибоких проблем, які загрожують стабільності російського режиму.

Однією з головних проблем видання називає вкрай повільне просування на фронті. Для порівняння, за чотири роки Другої світової війни радянська армія пройшла 1600 км до Берліна. Однак нинішні російські сили на Донеччині за аналогічний період змогли просунутись лише на 60 км. Ресурси для продовження наступу стрімко виснажуються: Росія вже стикається зі зростанням втрат військових, що перевищують темпи мобілізації. Новобранці переважно не підготовлені, рівень дезертирства сягає рекордних показників, а комунікація на передовій сильно постраждала через відключення Telegram владою РФ і обмеження Starlink.

Не менш серйозною проблемою для Кремля є економіка. Війна фінансується завдяки великим виплатам найманцям, а не національному патріотизму, що робить її дедалі затратнішою на тлі зниження доходів від експорту нафти та зростання внутрішніх боргів. Експерти застерігають, що навіть мирна угода може спричинити серйозну кризу в Росії. Перехід до мирного часу викличе глибоку рецесію, а демобілізовані ветерани, які не зможуть знайти роботу, можуть стати джерелом нової хвилі нестабільності, вважають аналітики.

На думку The Economist, Путін однаково побоюється і затяжної війни, і потенційного миру. Угода, яка не включатиме повної ліквідації української державності, зруйнує його імідж “видатного історичного лідера”. Спроби завдати шкоди енергосистемі України для економічного тиску лишаються безуспішними і не приносять Москві стратегічних результатів. Натомість країна дедалі більше занурюється в економічну кризу.

Раніше повідомлялося, що російський правитель Володимир Путін переміщує ядерні ракети ближче до кордонів Європейського Союзу через територію Білорусі. Про це повідомило The Telegraph з посиланням на заяву білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської.

Зеленський назвав єдину тему для розмови з Путіним

Нафтові компанії Росії змушені скорочувати обсяги буріння – ЗМІ

Обвал цін на російську нафту підриває рентабельність компаній, змушуючи їх менше бурити та добувати. Зокрема, бурова активність упала у грудні 2025 року на 16% порівняно з груднем 2024 року. Загалом торік вона знизилася на 3,4%. Про це свідчать дані галузевої статистики, повідомляє інформагенція Bloomberg.
За цей час було пробурено 29 140 кілометрів свердловин: менше за останні роки було лиш у довоєнному 2021-му, коли світова економіка відновлювалася після пандемії ковіда, а ОПЕК+ суттєво обмежувала видобуток, щоб підтримати ціни.
Тим часом видобуток у січні скоротився другий місяць поспіль, склавши 9,246 млн барелів на добу, і тепер він на 328 000 барелів менше виділеної Росії квоти ОПЕК+.
Ціна нафти Brent піднялася на 13% з початку року через зростання геополітичної напруги, пов’язаної насамперед із Іраном, а також Венесуелою.
Росія накопичила на танкерах близько 150 млн барелів нафти, яка була вивезена з країни, але не доставлена покупцям, що відмовилися від неї – перш за все індійським переробним компаніям.
Зростання цін на світовому ринку не допомогло Росії, бо знижка на її сорти продовжила зростати і вже становить $27-29 за барель для марки Urals.
Багато нафтових родовищ Росії виснажуються, компаніям треба щороку бурити від 26 до 29 тисяч кілометрів свердловин, щоб підтримувати середньодобовий видобуток нафти на рівні близько 9,2-9,4 млн барелів. При подальшому зниженні цього рівня буріння видобуток неминуче буде скорочуватися.
Додатковим негативним чинником галузі стають банкрутства невеликих нафтових компаній. За даними Росстату, половина компаній, що видобувають нафту і газ, зазнала в січні-листопаді 2025 року збитки на загальну суму 575 млрд рублів.

Трильйони рублів: компанії Росії отримали рекордні збитки

Російські компанії на тлі санкцій та наростаючих проблем в економіці почали масово фіксувати збитки. За січень-листопад 2025 року 18,2 тис. організацій звітували про збитки на рекордну суму – 7,5 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ з посиланням на дані Росстату. Зазначається, що за той же період 2024 року втрати бізнесу оцінювалися в 7 трлн рублів, а в 2023 році – в 4 трлн рублів. Частка збиткових компаній минулого року досягла максимуму з пандемійного 2020 року та становила 28,8%.
Згідно з даними Росстату, найбільші збитки фіксуються в обробному виробництві (зокрема, у нафтопереробці та металургії), оптовій торгівлі та видобутку корисних копалин (особливо вугілля, нафти та природного газу). Також труднощі мають забудовники, підприємства транспортного машинобудування та легкої промисловості.
Велику роль у зростанні числа збиткових компаній відіграло уповільнення економіки: якщо у 2024 році ВВП Росії зріс на 4,3%, то у 2025 – на 1%. При цьому видобуток корисних копалин страждає від санкцій, а також зміцнення рубля, яке вдарило по експортерам. У сфері торгівлі спад викликаний високою інфляцією, що призвела до скорочення споживчого попиту.

Головним негативним наслідком зростання збитків підприємства стає гальмування економічного розвитку. У цьому випадку інвестиційний клімат погіршується, інноваційна активність знижується, а конкурентне середовище стає вужчим – дедалі більшу роль грають великі компанії з державною підтримкою.

За словами експерів, масова збитковість підприємств може призвести до поглиблення галузевого спаду, зростання кількості дефолтів за борговими зобов’язаннями і навіть банкрутств.

Нагадаємо, за даними Служби зовнішньої розвідки України, економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР. Країну неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності.

Економіка Росії повторює сценарій пізнього СРСР – розвідка

Економіка РФ у 2025 році постала перед різким уповільненням промислового зростання, рекордним дефіцитом федерального бюджету та погіршенням фінансового стану приватного сектору, що свідчить про вичерпання моделі державного капіталізму, яка діяла з початку 2000-х років. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 10 лютого.
Мовиться про вичерпання моделі державного капіталізму, що трималася на масштабних бюджетних вливаннях.
Як зазначається, ключовим сигналом кризи стало практичне зупинення промислового зростання. Якщо у 2023-2024 роках промислове виробництво зростало на 4-6%, то за одинадцять місяців минулого року приріст становив лише 0,8%. Найбільш показовим є спад динаміки в обробній промисловості. Вантажоперевезення РЖД, котре впало до мінімуму за 16 років, говорить як про проблеми з експортом, так і про охолодження внутрішнього ринку.
Фінансовий стан приватних підприємств також швидко погіршується. Окремим фактором нестабільності стала й стрімка деградація бюджетної ситуації. Дефіцит федерального бюджету рф у 2025 році зріс до 5,65 трлн рублів, перевищивши навіть рівень ковідного 2020 року.
Втім, додали у СЗРУ, попри уповільнення темпів зростання витрат, обсяг держвидатків залишається рекордним, що підтримує високу інфляцію і змушує владу РФ підвищувати податкове навантаження.
“Аналітики дедалі частіше порівнюють нинішню ситуацію з відкладеною кризою пізнього срср, коли економічні проблеми тривалий час маскувалися за рахунок боргів. Хоча масштаб нинішніх викликів поки не зіставний із катастрофою 1990-х, Росію неминуче очікує затяжний період економічної турбулентності”, – наголосили у відомстві.

Бюджет Росії у січні показав рекордний дефіцит

Дефіцит федерального бюджету Росії у січні 2026 року зріс на 17% – до 252 мільярди рублів, перевищивши показник січня минулого року. Причиною стали провал доходів від нафти та газу та значні витрати на початку року, пов’язані з авансуванням державного замовлення. Про це повідомляє TMT у понеділок, 9 лютого.

За даними Міністерства фінансів РФ, витрати перевищили доходи на 1,72 трильйона рублів, або 0,7% ВВП, тоді як у січні 2025 року дефіцит становив 1,47 трильйона рублів.

Загальні витрати російського бюджету у січні склали 4,08 трильйона рублів, що на 1,4% менше порівняно з минулим роком. Відтак, за перший місяць Мінфін виконав 9,3% ‍закладеної до бюджету суми на весь рік у 44,1 ‌трильйона рублів.

Доходи РФ зменшилися на 11,6% до 2,36 трильйона рублів через скорочення надходжень від нафти та газу вдвічі – до мінімуму з липня 2020 року. Надходження, не пов’язані з нафтою та газом, навпаки, зросли на 4,5% і становили 1,97 трильйона рублів.

У 2026 році російська влада планує знизити дефіцит бюджету до 3,8 трильйона рублів, або 1,6% ВВП, шляхом чергового підвищення фіскального навантаження на бізнес і населення, насамперед через податок на додану вартість.

Проте ці плани ризикують залишитися лише на папері: ціни на російську нафту залишаються значно нижчими за закладені у бюджет-2026 $59 за барель, рубль суттєво міцніший за середньорічний прогноз 92,2 рубля за долар, окрім того, економісти сумніваються, що зростання ВВП досягне навіть скромних оцінок влади.

За результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трильйона рублів, або 2,6% ВВП.
В Росії попередили про ризик обвалу нафтогазових доходів

В бюджеті регіонів РФ утворилася рекордна “дірка” – ЗМІ

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.

В бюджет регіонів РФ утворилася найбільша за всю історію “дірка”

Російські регіони завершили 2025 з сумарним дефіцитом місцевих бюджетом на 1,538 трильйона рублів. Порівняно з 2024 роком “дірка” в бюджетах суб’єктів збільшилась у 5 разів, щодо 2023 року — майже у 8 разів. Її підсумковий розмір став безпрецедентним за 20 років доступної статистики. Про це свідчить звіт Мінфіну РФ.
Попередній так званий рекорд регіони встановили під час кризи пандемії – 677 млрд рублів у 2020 році.
За підсумками року надходження до регіонів ключового податку на прибуток скоротилися на 8,5%, до 5,278 трлн. рублів, а загальні доходи зросли лише на 4,8% – до 25,87 трлн. При цьому витрати стали більшими на 10% і досягли 27,408 трлн рублів.
Додаткової грошової допомоги з федеральної скарбниці губернатори не отримали: трансферти – 3,96 трлн. рублів – залишилися практично на рівні минулого року і нижче, ніж 2023-го.
Тому латати “дірки” місцевій владі довелося коштом боргу: його розмір на кінець року досяг 3,5 трлн. рублів і став максимальним за 15 років.
В деяких суб’єктах почалася криза неплатежів зарплат бюджетникам. Без грошей залишилися, зокрема, вчителі та лікарі у Кемеровській області, медпрацівники у Хакасії, пожежники із Забайкальського краю, а також співробітники Сибірського відділення РАН.
Полегшення проблем регіонам у 2026 році навряд чи варто чекати, вважають економісти, оскільки через підвищення податків бізнес недорахується прибутку, а суб’єкти – податку на прибуток.