Дональд Трамп – Сторінка 13

Путін та Лукашенко не приїдуть на перше засідання Ради світу Трампа

Диктатори Росії та Білорусі Володимир Путін та Олександр Лукашенко пропустять перше засідання організації Рада світу, яку заснував американський лідер Дональд Трамп. Захід пройде 19 лютого у Білому домі. Про це пише The Moscow Times у четвер, 12 лютого. Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що у графіку Путіна немає поїздки до США найближчим часом. Прессекретар Лукашенка Наталія Ейсмонт заявила, що запрошення на першу зустріч лідерів “надійшло пізно, робочий графік президента на цей період вже був спланований”. Також вона вказала на “можливі логістичні складнощі” через санкції проти Лукашенка. Білорусь на першому засіданні Ради миру представлятиме глава МЗС Максим Риженков.
Нагадаємо, Трамп вирішив створити Раду світу під своїм керівництвом для управління сектором Газа після завершення військових дій. При цьому у статуті структури описуються ширші повноваження. Зокрема, вона подається як міжнародна організація покликана сприяти “забезпеченню міцного миру” у регіонах, які торкнулися конфліктів.
За інформацією ЗМІ, адміністрація Трампа бачить у Раді миру потенційну заміну ООН і планує контролювати з її допомогою дотримання майбутньої угоди про завершення війни в Україні. Трамп запросив вступити до організації лідерів багатьох країн, зокрема й президента України Володимира Зеленського.

Передбачається, що перші три роки участі в організації будуть безкоштовними, але якщо країна пожертвує 1 млрд доларів, зможе зберегти членство і після цього терміну.

ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці

НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Трамп змушує Путіна до миру через союзників РФ – ЗМІ

Адміністрація США посилює заходи щодо тиску на ключових союзників Росії, таких як Іран і Венесуела. Це спрямовано на обмеження ресурсів, що дозволяють Кремлю продовжувати військові дії проти України. Про це повідомило Fox News.

Згідно з матеріалом ЗМІ, удари, націлені на логістичну й ресурсну підтримку союзників, вже впливають на здатність Москви продовжувати свою агресію. Одночасно Вашингтон пропонує можливість для переговорів.

Стратегія США передбачає вплив не лише на Росію безпосередньо, а й на її партнерів, які забезпечують Кремль ресурсами або сприяють обходу міжнародних санкцій. Іран і Венесуела – серед таких країн, які допомагають підтримувати військові зусилля Росії.

Фахівці відзначають, що удари по логістичних шляхах цих партнерів вже відчутні, адже вони ускладнюють продовження бойових дій. Колишній радник спецпосланця США в Україні Морган Мерфі заявив, що США вже “вивели Венесуелу зі гри” і тепер сконцентрувалися на уповільненні впливу Ірану. Ця країна постачає Росії ударні безпілотники та інше озброєння.

Відставний генерал ВПС США Брюс Карлсон зазначив,союзник що атаки на посередників є ключовим етапом цієї стратегії. Він наголосив, що Венесуела, Іран і так званий “тіньовий флот” є важливими ресурсними шляхами для Росії. Перекриваючи ці потоки, США знижують економічний потенціал Кремля і ускладнюють ведення бойових дій.

Окрім впливу на логістичну мережу союзників, Вашингтон також пропонує Росії шлях для виходу з конфлікту. Так званий “золотий міст” передбачає повернення до переговорів та часткове відновлення економічної співпраці. Наразі Кремль відмовляється прийняти цю пропозицію, але аналітики вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи прийме Москва міжнародний тиск і чи погодиться на дипломатичне рішення.

Варто нагадати, що президент США Дональд Трамп уперше залучив військових високопосадовців країни до стратегічного діалогу з Іраном і Росією. Такий підхід свідчить про вагому роль військових у формуванні зовнішньополітичного курсу.

Трамп знову задіяв свій метод тиску на Київ – ЗМІ

В Європі масово втрачають довіру до США – опитування

Жителі європейських країн втрачають довіру до США як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання президента Дональда Трампа на Гренландію, а також зростання напруженості між Вашингтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовив аналітичний центр Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), повідомляє у своїй статті Європейська правда.
У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10–15% громадян вважають США союзником.
У трьох з 11 держав НАТО, де проводилося опитування, понад чверть респондентів бачать США союзником. Мова про Польщу, Британію й Угорщину.
Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка зіткнулася з претензіями президента Дональда Трампа на Гренландію, падіння є найбільшим – з 30% у 2024-му до 15% у 2025-му.
Україна з показником у 18% перебуває в лавах країн з “проамериканськими” настроями в Європі.
Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає США суперником, супротивником чи ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції та Іспанії по 28% людей назвали США суперником або супротивником.
“Напруження всередині НАТО має або владнатися в осяжному майбутньому, або, за браком довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни… Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника”, – резюмується в статті.
ECFR проводила дослідження у листопаді 2025 року в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом – в Україні та Швейцарії.

Вибори і референдум в Україні: ЗМІ виявили деталі

Україна почала планувати проведення президентських виборів, які мають відбутися в один день спільно з референдумом щодо мирної угоди з Росією. Про це повідомляє Financial Times, посиаючись на українських і західних чиновників та осіб, обізнаних із ситуацією.
Такий крок зроблено на тлі тиску на Київ з боку Вашингтона з метою завершити мирні переговори між Україною і Росією навесні, зазначає ЗМІ.
Підготовка почалася після того, як адміністрація президента США зажадала провести обидва голосування до 15 травня та пригрозила втратою запропонованих США гарантій безпеки.
Також джерела кажуть, що президент України Володимир Зеленський має намір оголосити про проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого, у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії.
Джерела, близькі до Зеленського, кажуть, що він і його команда дали зрозуміти адміністрації тип Трампа, що вони готові до надзвичайно обмежених строків, попри логістичні труднощі проведення виборів в обмежений термін в умовах війни.
Згідно з робочим графіком, Верховна Рада в березні та квітні займатиметься внесенням необхідних правових змін, які дадуть змогу проводити вибори в умовах воєнного часу.
Утім, українські та західні офіційні особи наголосили, що ні графіку, ні ультиматуму США навряд чи буде додержано. Річ у тім, що вони залежать від серії чинників, зокрема й від можливості досягнення прогресу в мирній угоді з главою Кремля Володимиром Путіним, зазначає ЗМІ.
Президент США Дональд Трамп дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від укладення ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме можливу передачу Донбасу Росії, і яку Вашингтон хоче завершити до 15 травня.
Як ми вже писали на початку січня, у Верховній Раді створили сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
Як відомо, 9 грудня президент США Дональд Трамп заявив про необхідність провести президентські вибори в Україні.
Президент України Володимир Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо міжнародні партнери зможуть забезпечити безпеку під час їх проведення.

США шукають спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

Адміністрація президента США Дональда Трампа фінансуватиме зусилля щодо “просування свободи слова” в країнах. Вона таким чином спробує протидіяти правилам ЄС, які у Вашингтоні називають “цензурою”, повідомляє Reuters.
За даними журналістів, заступниця державного секретаря США з питань публічної дипломатії Сара Роджерс вирушає в турне європейськими містами (Дублін, Будапешт, Варшава, Мюнхен), щоб обговорити свободу слова з посадовцями та іншими особами.
Американський уряд виступає проти Закону ЄС про цифрові послуги та Закону Великої Британії про онлайн-безпеку, які, за словами США, “обмежують свободу слова”, зокрема критику імміграційної політики, а також нав’язують обтяжливі вимоги американським технологічним компаніям.
Роджерс заявила, що метою її роботи буде надання грантів, що просуватимуть свободу слова в європейських країнах.
На тому тижні газета Financial Times повідомила, що Роджерс обговорювала з членами британської ультраправої партії Reform UK Найджела Фараджа “план фінансування аналітичних центрів та благодійних організацій, які відповідають політиці Трампа Make America Great Again”.
У Держдепі США не підтвердили інформацію про конкретне фінансування, але назвали план адміністрації “прозорим, законним використанням ресурсів для просування інтересів та цінностей США за кордоном”.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Європа рухається в “дуже поганому напрямку”, наклавши штраф у розмірі 140 мільйонів доларів, на соцмережу X, що належить американському мільярдеру Ілону Маску.
ЄС почав розгляд проти чат-бота Grok через сексуалізований контент

США шукає спосіб протидіяти “цензурі” в Європі – ЗМІ

ЄС готує план часткового вступу України до 2027 року – ЗМІ

Євросоюз розробляє план “часткового” членства України ще до завершення всіх реформ і повноправного вступу. Ініціатива перебуває на ранній стадії, проте в Брюсселі вже обговорюють п’ять ключових кроків реалізації цього сценарію. Про це повідомляє американське видання Politico.
Згідно з попередніми напрацюваннями, Україна могла б поступово здобувати права та обов’язки членства ще під час виконання критеріїв вступу. У Брюсселі цю концепцію неофіційно називають “зворотним розширенням” – вона передбачає включення країни до інституцій ЄС на початку процесу реформ, а не після його завершення.
У ЄС наголошують, що план не передбачає спрощення вимог до реформ, але має стати політичним сигналом підтримки Україні та іншим країнам-кандидатам, чиє просування гальмується війною або політичними суперечками всередині блоку.
Головною перешкодою для просування ініціативи є позиція прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Останній, як відомо, давно та досить наполегливо виступає проти вступу України до ЄС.
Утім, європейські столиці розглядають різні варіанти подолання блокування з боку Будапешта – від сподівання результатів виборів в Угорщині до можливого використання політичних механізмів тиску в межах ЄС.
Крок 1: Підготовка України до переговорів
ЄС вже надає Україні неформальні рекомендації щодо переговорних “кластерів” – юридичних етапів на шляху до членства, щоб Київ міг швидше просуватися в процесі інтеграції.
Зокрема, він надав Києву детальну інформацію щодо трьох із шести кластерів переговорів. На неформальній зустрічі міністрів європейських справ на Кіпрі в березні ЄС хоче надати українській делегації детальну інформацію про інші кластери, щоб можна було розпочати роботу і над ними
Водночас у Брюсселі наголошують, що послаблень у вимогах до реформ не передбачається.
Крок 2: Запровадження “полегшеного” членства
У ЄС розглядають модель так званого “зворотного розширення”, яка передбачає приєднання країни до інституцій блоку на ранньому етапі з поступовим здобуттям прав і обов’язків членства.
Утім, ідея має своїх противників у ЄС. Зокрема, у Німеччині проти ідеї створення кількох рівнів членства в ЄС. Там побоюється, що країнам, які приєднаються до блоку, не будучи до цього готовими, будуть обіцяти речі, які Брюссель не зможе виконати.
Крок 3: Вирішення питання з позицією Угорщини
Однією з головних перешкод залишається опір Віктора Орбана. Як пише Politico, жоден з чиновників, з якими спілкувалось видання, не вірить у те, що Орбан змінить свою думку щодо України після виборів. Тому від того, чи виграє Орбан на виборах, чи програє, будуть залежати подальші кроки в ЄС щодо вступу в Україну.
Крок 4: Залучення міжнародного політичного тиску
У випадку, якщо Орбан виграє на виборах, у ЄС можуть задіяти 4 кроку.
Мова про те, що у 20-пунктному мирному плані президента США Дональда Трампа передбачено вступ України до ЄС до 2027 року. Тому є надія, що Трамп натисне на Орбана, залежного від думки першого.
Крок 5: Крайні механізми ЄС
Якщо всі політичні домовленості не спрацюють, у ЄС розглядають можливість застосування процедур, які можуть обмежити право окремих країн блокувати рішення щодо розширення блоку: позбавити Угорщину права голосу.
У разі, якщо навіть Трамп не зможе вплинути на Орбана, у ЄС розглядають можливість повернути на стіл переговорів статтю 7 договору ЄС проти Угорщини. Вона застосовується у випадку, якщо країна вважається такою, що ризикує порушити основні цінності блоку.
Згадана стаття є найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС. Вона призупиняє права члена, включаючи права щодо прийняття нових країн до складу ЄС.
ЄС нині не має наміру йти на такий крок, вважаючи, що це буде на руку Орбану напередодні квітневих виборів.
Раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість вступу України до Європейського Союзу в 2027 році.
Вступ в ЄС: у Зеленського зробили заяву щодо строків

Трамп і Сі зустрінуться на початку квітня – ЗМІ

Зустріч президента США Дональда Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна відбудеться у Пекіні на початку квітня. Про це у понеділок, 9 лютого, повідомило Politico із посиланням на три джерела.
При цьому зазначається, що точна дата зустрічі наразі не визначена.
Видання нагадує, що минулого тижня двоє лідерів розмовляли телефоном, що, ймовірно, було підготовкою до початку візиту.
Під час розмови обговороювалося широке коло питань – від торговельних питань до зовнішніх конфліктів.
Перед цим Сі Цзіньпін провів відеоконференцію з главою правлячого режиму Росії Володимиром Путіним, заявивши, що відносини між Москвою та Пекіном розвиваються “у правильному напрямку”.

Трамп вимагає від Канади “повної компенсації” за дозвіл відкрити міст

Президент США Дональд Трамп заявив, що не дозволить відкрити новий міст між канадською провінцією Онтаріо та американським Мічиганом, доки Штати не отримають “повної компенсації”. Про це він у понеділок, 9 лютого, написав у своїй соцмережі Truth Social.
“Кожен знає, що країна Канада десятиліттями ставилася до Сполучених Штатів дуже несправедливо. Тепер усе змінюється на користь США, і швидко!” – заявив він.
Глава Білого дому розкритикував будівництво мосту: мовляв, канадська сторона володіє обома його частинами та нібито звела об’єкт майже без використання американських матеріалів.
За словами Трампа, експрезидент Обама “бездумно зробив для них виняток, аби вони могли обійти закон “Купуй американське” (1933 року, – ред.) й не використовували жодної американської продукції, зокрема сталь”.
“Тепер канадський уряд очікує, що я як президент Сполучених Штатів дозволю їм просто скористатися Америкою!” – написав він, додавши, що США від цього “абсолютно нічого” не отримають.
Президент також згадав обмеження на американський алкоголь в Онтаріо та високі канадські мита на молочну продукцію зі США.
“Я не дозволю відкрити цей міст, доки Сполученим Штатам повністю не компенсують усе, що ми їм дали. І, що важливо, доки Канада не ставитиметься до Сполучених Штатів зі справедливістю та повагою, на які ми заслуговуємо”, – наголосив він.
Американський лідер вказав, що переговори мають розпочатися “негайно”.
“З огляду на все, що ми їм дали, ми повинні володіти, можливо, щонайменше половиною цього активу”, – заявив Трамп. Міжнародний міст Горді Гау через річку Детройт має з’єднати США та Канаду, створивши нове пряме сполучення для автомобілів (у тому числі вантажівок), пішоходів та велосипедистів. Робота над мостом розпочалася у 2018 році, відкриття має відбутися на початку 2026-го. Проєкт, який реалізується в рамках співпраці США й Канади, перебуває під управлінням канадської державної компанії Windsor – Detroit Bridge Authority та приватних партнерів.
Раніше Трамп скасував сертифікації усіх канадських літаків і пригрозив митами у 50%, якщо Канада не перегляне відмову у сертифікації американських бізнес-джетів Gulfstream.
Перед цим Трамп пригрозив запровадженням 100% мита на всі канадські товари у відповідь на можливу торговельну угоду Оттави та Пекіна, а також відкликав запрошення Канади до Ради миру.