Данія та Нідерланди приєднуються до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні, зокрема зенітно-ракетних комплексів Patriot. Цю ініціативу оголосили після зустрічі Трампа з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Європейські країни будуть купувати озброєння у Вашингтоні та передавати його Україні. Німеччина вже погодилася придбати два комплекси Patriot для України. Інші країни, такі як Данія та Нідерланди, також висловили готовність долучитися до цієї ініціативи. Головним питанням залишається оперативність поставок озброєння, оскільки Україні необхідне посилене озброєння в умовах російської агресії.
Позначка: Давання
-
Данія допоможе Україні із супутниковим зв’язком
Уряд Данії оголосив про надання Україні супутникових послуг через Європейське агентство оборони. Це вперше, коли така допомога надається країні через EDA. Цей пакет допомоги розширить можливості України отримувати безпечний супутниковий зв’язок. Це допоможе українській обороні підтримувати свою боротьбу за свободу від російського вторгнення. Також надання терміналів для забезпечення надійного зв’язку має важливе значення для військових операцій. EDA сподівається, що інші країни ЄС також долучаться до цієї ініціативи.
-
Данський фонд інвестує $5 млн в українську оборонку
EIFO (Експортно-інвестиційний фонд Данії) оголосив про інвестицію в розмірі $5 млн у венчурний фонд оборонних технологій D3 для підтримки українського defence tech. Про це 7 липня повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
Зазначається, що D3 – це венчурний фонд оборонних технологій, представлений в Україні. Інвестиція сприятиме розвитку інновацій в оборонній сфері України та Європи, фінансуючи розробку та масштабування нових оборонних технологій, зокрема дронів, датчиків, засобів розмінування та рішень на основі штучного інтелекту.
Як наголосили в уряді, “D3 виступає свого року посередником між Україною та країнами-партнерами, поєднуючи стартапи з капіталом та партнерствами, необхідними для масштабування передових технологій. Партнерство між D3 та EIFO матиме додаткові переваги для Данії, відкриваючи датським компаніям доступ до нових технологій, українського досвіду та партнерств”.
Як відомо, EIFO став першим закордонним державним фондом, що інвестує в D3. Разом з цим, EIFO реалізує гарантійну систему для інвестицій в оборонну промисловість України з загальним бюджетом 1 млрд датських крон ($157 млн).
Генеральний директор EIFO Педер Лундквіст зазначив, що інвестиції в D3 підкреслюють стратегічні цілі EIFO щодо підтримки України, зміцнення датської оборонної промисловості та посилення європейських оборонних можливостей.
“У партнерстві з D3 ми надаємо капітал стартапам у сфері оборони та безпеки в Україні, отримуючи натомість життєво важливі технології, перевірені в бою. D3 є одним з найбільш проникливих, активних та ефективних інвесторів у сфері оборони в Європі, і ми пишаємося тим, що співпрацюємо з цією відданою командою”, – заявив він.
Міністр промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортен Бьодсков, коментуючи рішення, наголосив, що Данія стоїть пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу.
Фонд D3, заснований Евелін Бучацькою, Антоном Верховдовим та Елею Чієчієвою влітку 2023 року, має на меті фінансувати найперспективніші та найінноваційніші стартапи в таких галузях, як безпілотні літальні апарати, автономність, робототехніка, електронна війна та розмінування, а також допомагати їм вийти на новий рівень на благо України та Європи. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, відреагували на удар Російської Федерації по Україні. Вони вважають, що потрібно прийняти рішучі заходи, такі як збільшення інвестицій у українську оборону та підвищення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно реагувати, зокрема збільшити фінансування української оборони. Він пропонує використати заморожені російські активи для цього. Крім того, він висловив підтримку поставок американських ракет до України. Австрійська міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер засудила російські обстріли України та закликала до посилення тиску на Росію для досягнення миру. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест у зв’язку з російськими авіаударами по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
-
Три країни НАТО розпочали перевірки танкерів РФ у Балтійському морі
Швеція і Данія приєднались до Німеччини у вимозі пред’являти страхові документи від танкерів, які проходять через їхні води у Балтійському морі, з метою боротьби з тіньовим флотом Росії. Ця ініціатива має на меті ускладнити можливість російському уряду обійти санкції та фінансувати війну з Україною. Швеція та Данія вважають, що старі танкери з підозрілою страховкою, які плавають під іншими прапорами, можуть стати загрозою для екології регіону та безпеці морського сполучення. Ці країни також висловлюють побоювання, що тіньовий флот РФ може бути використаний для диверсійних дій у Балтійському морі, включаючи перерізання підводних кабелів. Відзначається, що кількість суден у тіньовому флоті Росії зросла утричі з початку війни проти України.
-
Оборонні компанії України працюватимуть в Данії
Українські оборонні компанії планують відкрити виробництва в Данії. Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України оголосило про це у п’ятницю. Домовленості про співпрацю у сфері оборонного виробництва між Україною і Данією були узгоджені на зустрічі глави відомства Германа Сметаніна та міністра промисловості, бізнесу та фінансів Данії Мортена Бьодскова в Копенгагені. Україна експортує свої оборонні технології до Данії для виробництва та постачання до українського війська. Обидві країни також планують спільні ініціативи та проєкти для захисту спільних технологій. Міністр Данії відзначив історичний момент у співпраці з Україною та підтримку українських оборонних компаній.
-
Зеленський нагородив 11-річного данського волонтера
У Данії 11-річному волонтеру Єнсу Фогу Томсену було вручено відзнаку Майбутнє України від Президента Володимира Зеленського за його допомогу українським дітям. Єнс почав допомагати Україні минулого року, коли дізнався про українських дітей, які втратили дім через російську агресію. Він виготовляє великодні прикраси та збирав кошти для українських дітей. За зібрані гроші він придбав шкільні рюкзаки та приладдя для українських дітей, які постраждали від війни. Це вже друга відзнака, яку отримав Єнс, адже він став першим іноземцем, який отримав цю почесну нагороду.
-
Зеленський прибув з візитом до Данії
Президент України Володимир Зеленський відвідає Данію і візьме участь у заходах з нагоди початку головування країни в Євросоюзі. Під час візиту уряд Данії планує зустрітися з головою Європейської ради та головою Єврокомісії для обговорення підтримки України на шляху до членства в ЄС. Темами зустрічі будуть підвищення військової підтримки, співпраця з українською оборонною промисловістю та нові санкції проти Росії. Данія також виділить кошти для українського виробництва дронів та започаткує спільне виробництво ракет з Україною.
-
Данія починає призов жінок через російську загрозу
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. Про це повідомляє Daily Express.
За словами керівника програми призову в Данії, полковника Кеннета Стрема, рішення, ухвалене датським парламентом на початку червня, ґрунтується на “поточній ситуації в галузі безпеки”.
“Вони (жінки – ред.) можуть взяти участь у колективному стримуванні НАТО. Збільшення кількості призовників просто призведе до посилення бойової потужності”, – зазначив він.
Як відомо, поки що Данія має лише 9000 професійних військовослужбовців при населенні в 9 мільйонів осіб. Згідно з прогнозами, до 2033 року військову службу проходитимуть 6500 осіб на рік, порівняно з 4700 у 2024 році.
При цьому у 2024 році тільки близько чверті добровольців були жінками.
На думку аналітиків, рішення про призов жінок данська влада ухвалила саме через війну РФ проти України.
“Ми спостерігаємо загострення безпекової ситуації в Європі. У нас триває конфлікт в Україні. Ми приділяємо увагу країнам Балтії, куди Данія направляє багато солдатів. Тому я думаю, що це загальне зусилля зі зміцнення оборони Данії”, – зазначила дослідниця з Королівського данського військового коледжу Рікке Гаугегаард.
Як відомо, в Данії всі громадяни чоловічої статі віком 18 років автоматично потрапляють до бази даних для можливого призову. Пізніше вони запрошуються на спеціальну медичну комісію та лотерею, де їм присвоюється випадковий номер. Цей номер визначає, буде людина призвана чи ні, оскільки армія набирає тільки певну кількість людей (зазвичай це кілька тисяч на рік).
Ті, кому випав “щасливий” номер (високий), часто не призиваються, якщо не вистачає місць. Ті, хто дійсно хоче служити (наприклад, для вступу в поліцію або інші держструктури), можуть добровільно погодитися пройти службу, навіть якщо їхній номер “непризовний”. -
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.