Президент Франції Еммануель Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни. Також Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”. Польща та Данія зацікавилися такими ініціативами.
Макрон – перша скрипка
Як зазначив Макрон, його відповідальність полягає в тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”.
“Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент.
При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані про французький ядерний арсенал не будуть оприлюднюватися. “Щоб покласти край будь-яким спекуляціям, ми більше не будемо повідомляти про цифри нашого ядерного арсеналу, на відміну від того, що могло бути в минулому”, – зазначив він.
Макрон також підкреслив: “Щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним”.
“Про це свідчить збільшення нашого арсеналу”, – резюмував він.
Макрон оголосив, що Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”.
У цьому контексті він згадав Німеччину, Велику Британію – єдину іншу країну на континенті, що має ядерні сили, – а також Нідерланди та Польщу.
“Співпраця почнеться зі спільних навчань”, – пояснив Макрон.
Президент Франції заявив, що готовий стати на шлях “розширеного ядерного стримування”, що включатиме “європейський вимір”.
Однак він підкреслив, що “остаточне рішення не буде спільним”, воно “завжди” залишатиметься в руках глави держави.
Данія – за
Данія уклала угоду про стратегічне ядерне стримування з Францією.
“Посилення співпраці сприятиме зміцненню потенціалу стримування Європи. На жаль, це необхідно, оскільки в найближчі роки очікується посилення військової загрози з боку Росії”, – заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен.
“Сьогодні ми хотіли б підкреслити, що стратегічне співробітництво доповнюватиме, а не замінюватиме нашу співпрацю у сфері стримування в рамках НАТО”, – додала вона.
Міністр оборони Троельс Лунд Поульсен заявив, що стратегічне співробітництво не передбачає розміщення ядерної зброї на території Данії.
Польща хоче ядерну зброю собі
Польща веде переговори з Францією та групою “найближчих європейських союзників” про програму вдосконаленого ядерного стримування.
“Ми озброюємося разом з нашими друзями, щоб наші вороги ніколи не наважилися напасти на нас”, – зазначив прем’єр Польщі Дональд Туск.
Близько 50,9% поляків підтримують ідею отримання Польщею ядерної зброї, свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення Radio Zet.
На запитання, чи підтримують вони ідею отримання Польщею ядерної зброї, 20,9% респондентів відповіли “однозначно так”. Варіант “скоріше так” обрали 30 відсотків опитаних.
Загалом 38,6% респондентів висловилися проти цієї ідеї. Серед тих, хто не підтримує рішення про отримання ядерної зброї, 23,5% респондентів відповіли “скоріше ні”, а 15,1% відповіли “точно ні”. Ще 10,5% респондентів не мали думки з цього приводу.
Позначка: Давання
Данія анонсувала зміни для деяких українських біженців
Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.
Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.
Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.
Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.
Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.
Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.
Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.
Дянія анонсувала зміни для деяких українських біженців
Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.
Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.
Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.
Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.
Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.
Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.
Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.
Данія проведе позачергові вибори 24 березня
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен оголосила про проведення позачергових парламентських виборів у країні. Про це повідомляє Politico у четвер, 26 лютого.
“Я запропонувала королю Фредерику провести вибори 24 березня”, – повідомила Фредеріксен під час пленарного засідання парламенту в Копенгагені.
Нинішній парламентський термін мав завершитися не пізніше 31 жовтня, втім, рішення про перенесення дати голосування ухвалили на тлі зростання підтримки правлячої Соціал-демократичної партії, котре виникло після рішучої відмови Фредеріксен задовольнити агресивні претензії президента США Дональда Трампа щодо анексії Гренландії.
Прем’єрка у промові прямо звернула увагу на напруженість у відносинах Копенгагена та Вашингтона і наголосила, що нинішній уряд, який виконує обов’язки до виборів, залишатиметься пильним.
У грудневих муніципальних виборах Соціал-демократи зазнали поразки, проте рейтинги партії зросли після захисту прем’єркою суверенітету країни. Згідно з опитуваннями, Соціал-демократи можуть отримати 22% голосів, майже вдвічі більше, ніж очікується у найближчих конкурентів, партії Зелених.
Фредеріксен не повідомила, з якими партіями вона планує формувати уряд у разі перемоги на виборах, зазначивши, що може повторити партнерство з “політичним центром” або об’єднатися з лівими силами.
Нагадаємо, сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні влаштував суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такі дії він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник.
Данія і Швеція відправили військових в Гренландію на тлі погроз Трампа
Данія інвестує 33 млн євро у проєкт для модернізації навчального центру ЗСУ
Україна і Данія запускають спільний проєкт для модернізації одного з навчальних центрів ЗСУ. Данія профінансує оновлення інфраструктури та обладнання для підготовки військових. Про це 24 лютого повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
Зазначається, що Федоров зустрівся з міністром оборони Данії Троельсом Лундом Поульсеном.
“Сьогодні разом із Данією та фондом “Повернись живим” запускаємо інфраструктурний проєкт з модернізації одного з навчальних центрів ЗСУ. Данія інвестує близько 33 млн євро в навчальну інфраструктуру, побутові та санітарні умови, обладнання, дрони для підготовки. Фонд “Повернись живим”, який системно інвестує в навчання та підготовку військовослужбовців, є імплементаційним партнером”, – зазначив Федоров.
Проєкт передбачає комплексне оновлення інфраструктури одного з навчальних центрів ЗСУ. Це дасть змогу підвищити рівень побутового комфорту й безпеки для військовослужбовців, які проходять відповідну підготовку на базі центру.
Данія виділяє понад 25 млн євро на гумдопомогу Україні
Данія 24 лютого оголосила про виділення додаткових 190 млн крон (25,4 млн євро) на гуманітарну допомогу для України. Про це повідомляє пресслужба Міністерства закордонних справ Данії.
Українці переживають надзвичайно холодну зиму, а Путін цинічно використовує холод на свою тактичну користь, здійснюючи систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру та цивільне постачання. Тому Данія надає нову гуманітарну допомогу в розмірі 190 млн крон, яка має допомогти у вирішенні гострої гуманітарної ситуації та забезпечити довгострокову підтримку. Вона має дати надію тим, хто постраждав найбільше, – заяввив глава МЗС Данії Ларс Льокке Расмуссен.
Кошти будуть надіслані через данські організації допомоги громадянському суспільству, Гуманітарний фонд ООН в Україні, Управління верховного комісара ООН у справах біженців, ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста.
Данія загалом надала близько 1,3 млрд крон гуманітарної допомоги з початку війни.
Данія анонсувала нову допомогу Україні
Уряд Данії оголосив про виділення додаткових 3,8 мільярда данських крон (приблизно 545 мільйонів доларів-ред.) до Фонду України на 2026 році. Таким чином загальні оборонні видатки країни в поточному році сягнуть 3,5% ВВП.Про це унеділю, 22 лютого, повідомили в міністерстві оборони Данії.
“Підтримка оборонної боротьби України також зміцнює безпеку Європи та Данії. Боротьба України стосується й нашої безпеки. Європа не повинна забувати про боротьбу українців, і тому для мене важливо, що уряд планує додатково виділити Україні понад 3,8 мільярда крон цього року. Я пишаюся тим, що Данія є лідером у цьому питанні”, – сказав міністр оборони Троельс Лунд Поульсен.
За його словами, цього року Данія вже спрямувала до Фонду України 9,6 мільярда крон. Очікується, що ще 0,6 мільярда (600 мільйонів) надійдуть від продажу літаків F-16.
З урахуванням додаткових 3,8 мільярда, загальна допомога Данії Україні у 2026 році сягне 14 мільярдів крон (близько 2.2 млрд доларів – ред.). Водночас триває підготовка масштабного кредитного пакета від ЄС для підтримки Києва в найближчий період, додав Поульсен.
“Данія активно та швидко переозброюється, і я радий, що уряду вже вдалося виділити 3,5% ВВП на оборону та безпеку цього року. Це найвищий рівень за десятиліття, і він відповідає масштабному розвитку, який Збройні сили зазнали останніми роками”, — зазначив міністр оборони Данії.
Таким чином, цьогоріч Данія досягне мети НАТО, за якою держави-члени мають до 2035 року збільшити витрати на оборону до 5% ВВП, з яких мінімум 3,5% мають бути витрачені на основні військові потреби.
Сенатор Грем зчепився з лідерами Данії та Гренландії в Мюнхені – ЗМІ
Впливовий сенатор США Ліндсі Грем на тому тижні вступив у суперечку з лідерами Данії та Гренландії на полях Мюнхенської конференції з питань безпеки. Такими діями він вчергове підгарячили побоювання європейців, що апетит США до острова нікуди не зник. Про це йдеться в статті видання Euractiv, яке посилається на свої джерела.
Напруження в американо-данських відносинах трохи спало після того, як президент Дональд Трамп відмовився від погроз застосувати військову силу для отримання Гренландії та запровадити мита проти восьми європейських країн.
Але під час зустрічі з двома лідерами – прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен та гренландським прем’єром Єнсом-Фредеріком Нільсеном – сенатор Грем попередив, що якщо Трамп захоче Гренландію, то Вашингтон “може просто її забрати”.
Джерела ЗМІ в Данії, що були присутні на зустрічі, розповіли, що Грем звернувся до Фредеріксен словами “little lady” (“маленька леді”). Вона ж на ці слова відповіла так: “Коли ви з цим закінчите, зустріч зможе продовжуватися”.
Учасники описали поведінку Грема як “абсолютно неприйнятну”. Один з присутніх згадав безліч нецензурних слів, а другий охарактеризував сенатора як “агресивну” людину.
Американські законодавці були здивовані, дізнавшись, наскільки кампанія Трампа щодо Гренландії вплинула на сприйняття європейцями США та рівень довіри до американських партнерів, зазначає видання Puck. Грем, впливовий діяч Республіканської партії та давній прихильник крутої зовнішньої політики, раніше був голосним критиком Трампа після спроби заколоту 6 січня 2021 року. Проте після переобрання Трампа у 2024 році він став одним із його найвідданіших союзників.
Зеленський розповів про зустріч з прем’єром Данії
Президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредріксен євроінтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм 13 лютого.
“Як завжди, змістовна зустріч із Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Розповів про нашу дипломатичну роботу задля досягнення надійного миру, і обговорили всі актуальні питання, що пов’язані з євроінтеграцією нашої країни”, – зазначив Зеленський.
Він подякував Фредріксен та її країні за підтримку рішення щодо виділення Україні 90 млрд євро на 2026-2027 роки під час її головування в Раді Євросоюзу.
“Розраховуємо, що ці кошти почнуть працювати на нашу спільну безпеку якомога швидше”, – наголосив президент.
Зеленський розповів про зустріч з прем’єр-міністеркою Данії
Президент України Володимир Зеленський обговорив із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредріксен євроінтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм 13 лютого.
“Як завжди, змістовна зустріч із Прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Розповів про нашу дипломатичну роботу задля досягнення надійного миру, і обговорили всі актуальні питання, що пов’язані з євроінтеграцією нашої країни”, – зазначив Зеленський.
Він подякував Фредріксен та її країні за підтримку рішення щодо виділення Україні 90 млрд євро на 2026-2027 роки під час її головування в Раді Євросоюзу.
“Розраховуємо, що ці кошти почнуть працювати на нашу спільну безпеку якомога швидше”, – наголосив президент.