Європа розглядає можливість встановлення безпольотної зони над Україною для запобігання подібним трагедіям, як збиття літака MH17. Проте це рішення вимагає не лише технічних можливостей, але й політичної волі та готовності країн-членів НАТО до жертв. Експерти обговорюють можливі варіанти захисту, включаючи патрулювання повітряних коридорів та утримання винищувачів на сході Європи. Однак існують виклики, такі як координація дій та можливість “дружнього вогню”. Також порушується питання ефективності системи ППО НАТО в обличчі російських атак, особливо з використанням дронів. Усі ці аспекти вимагають уважного аналізу та рішень на рівні міжнародних відносин.
Позначка: Бпла
-
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не приймають заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російськими дронами на їхній країні була випадковою. За опитуванням IBRiS, 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують його версію, а 7,7% не мають власної думки з цього приводу. Польський уряд також відкидає тлумачення Трампа, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський. Результати опитування показали різницю у поглядах на інцидент серед виборців різних політичних партій. Найбільше підтримки ідеї “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих, тоді як виборці ПіС більш скептично ставляться до цієї версії. опитування було проведене Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS серед 1067 поляків у вересні 2025 року.
-
ЄС створить “стіну з дронів”, використовуючи напрацювання України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення “стіни з дронів” на своєму східному кордоні після того, як російські безпілотники порушили повітряний простір НАТО. Європейці планують використати технології, які успішно застосовувалися в Україні. НАТО підкреслило необхідність захисту від російських дронів, які можуть бути використані проти європейських країн. Євросоюз закликав країни-члени об’єднатися та спільно закуповувати системи для цієї мети. Урсула фон дер Ляєн пропонує побудувати “стіну з дронів” і створити “альянс дронів” разом з Україною. Країни, які межують з Росією, також планують зміцнити свої кордони. НАТО запустив місію Eastern Sentry для захисту східного флангу, використовуючи винищувачі, кораблі та розвідувальні системи. Україна виявила себе піонером у боротьбі з російськими дронами, що може стати важливим допоміжним фактором у впровадженні цих нових заходів безпеки.
-
У Кропивницькому та на Черкащині пролунали вибухи
У ніч з 16 на 17 вересня російські війська знову атакували територію України, використовуючи ударні дрони. Напад стався в Кіровоградській та Черкаській областях. Місцеві ЗМІ повідомили про це, але офіційних коментарів ще не надходило. Повітряну тривогу оголошено у Кропивницькому районі о 23:29, після чого її розширили на Черкаську область. Зафіксовано вибухи в Смілі та Кропивницькому. Наразі деталі про наслідки нападу залишаються невідомими. Раніше, у липні, російські війська вже атакували Кропивницький за допомогою дронів. Також у вересні вони атакували Суми.
-
Дрон над будівлями уряду Польщі: знайдено причетних – українця і білоруску
У польському Варшаві операторами дрона, який був помічений над будівлею уряду, виявилися молода білоруська дівчина і її колега з України. Польські спецслужби оперативно затримали їх, а зараз проводять розслідування для встановлення мети запуску дрона у забороненій зоні. Заявили, що це було порушенням авіаційного законодавства, а не шпигунською операцією. Обидва затриманих перебувають на території Польщі легально.
-
Оприлюднено момент “прильоту” по вузу в Харкові
У вівторок, 16 вересня, російські загарбники вдарили шахедом по одному з корпусів Національного фармацевтичного університету в Харкові. Прокуратура оприлюднила відео моменту влучання дрона в університет, а поліція показала фото наслідків атаки, де було видно значні руйнування. Будівля отримала пошкодження даху та пожежу. Ініційально говорили про двох постраждалих жінок, але за даними мера у Харкові кількість поранених зросла до чотирьох осіб. Також повідомляють про 18 постраждалих у Запоріжжі в результаті атаки російських окупантів.
-
Нічна атака: стало відомо, скільки цілей збила ППО
У ніч на 16 вересня російські сили здійснили атаку на Україну за допомогою 113 безпілотних літальних апаратів, близько 70 з яких були “шахедами”. Українські Повітряні сили повідомили, що вони збили та відбили 89 ворожих безпілотників різних типів. Також було зафіксовано ракетний удар по місту Запоріжжя, де загинули та постраждали люди. Українські сили відбивали напад за допомогою авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів РЕБ та інших засобів.
-
Зеленський пояснив мету атаки Росії на Польщу
Президент України Володимир Зеленський заявив, що вторгнення російських дронів до Польщі є спробою РФ перевірити реакцію НАТО. Зеленський вважає, що це дія Росії, щоб побачити, на що здатний Альянс. НАТО розпочало операцію Східний вартовий відповідно до вторгнення російських дронів до Польщі, в рамках якої країни-члени союзу відправили допомогу для Польщі, включаючи військову авіацію. Франція, Німеччина, Данія і Великобританія також приєдналися до операції.
-
Суми атакували БПЛА, частина міста – без світла
У ніч на вівторок у місті Суми сталися вибухи, в результаті яких частина міста втратила світло. Глава Сумської обласної адміністрації Олег Григоров заявив, що місто було атаковане російськими безпілотниками. Щасливо, внаслідок цього ніхто не постраждав, але через атаку деякі райони міста залишились без електропостачання. Влада вже працює над відновленням світла.
-
Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу
Під час масованої атаки Росії на Україну 19 безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Польща тимчасово закривала чотири аеропорти через загрозу для авіації. Російські дрони залітали з боку Білорусі, і чотири з них було знищено. Польща запросила термінове засідання Ради Безпеки ООН, а НАТО активувало статтю 4 для консультацій між державами-членами. Експерти вважають, що атака була провокацією Росії з метою розбрату в НАТО. У п’ятницю стартували спільні навчання збройних сил Білорусі та Росії, що викликали тривогу в Європі. Експерти вказують на неготовність Заходу до реагування на агресію Росії, яка може призвести до подальшої нестабільності в регіоні.