Президент України Володимир Зеленський анонсував терміновий аудит держоборонних компаній. Інформація про можливі порушення буде надіслана правоохоронним органам. Про це йдеться в повідомленні голови держави на його каналі в Telegram.
“Обговорили з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко підготовку до засідання уряду України. Заплановані вагомі рішення. Вже триває аудит діяльності державних енергетичних компаній – усіх відповідних фінансових операцій”, – написав лідер країни.
Також підготовлене рішення й щодо повної перевірки державних оборонних компаній і відповідних контрактів.
“Доручив прем’єр-міністру України щотижнево доповідати за результатами аудиту оборонної сфери й так само щотижнево інформувати українське суспільство. Всі дані про виявлені порушення будуть направлені правоохоронним та антикорупційним органам”, – підкреслив президент.
Зеленський також доручив прем’єр-міністру ініціювати перед Рахунковою палатою терміновий аудит АРМА та ФДМУ.
“Є завдання в уряду, окрім підприємств енергетичного сектору, забезпечити оновлення наглядових рад і оборонно-промислового комплексу України”, – підсумував Зеленський.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський провів нараду з Юлією Свириденко про подальші рішення для очищення і перезавантаження управління сферою енергетики та повʼязаними інституціями та анонсував кадрові рішення.
Додамо, що в уряді анонсували проведення аудиту всіх держкомпаній після того, як НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Аудит Енергоатома розпочався – Свириденко
Позначка: Боротьба з корупцією
-

Зеленський анонсував аудит оборонних держкомпаній
-

Операція Мідас: ДБР оприлюднило попередні результати розслідування
Державн бюро розслідувань оприлюднило попередні висновки слідства за матеріалами розмов на плівках НАБУ. Жодного тиску, впливу чи вказівок в інтересах сторонніх осіб на працівників ДБР не здійснювалося, повідомляє прес-служба ДБР.
Такими є попередні висновки перевірки інформації, яка з’явилася у ЗМІ після спецоперації НАБУ та САП і оприлюднення відповідних аудіозаписів.
За ініціативи директора ДБР 14 листопада Головне слідче управління внесло до ЄРДР відомості за ознаками можливого вчинення злочинів за статтею про одержання неправомірної вигоди у великому розмірі або за попередньою змовою групою осіб, чи пов’язане з вимаганням та перевищення влади або службових повноважень правоохоронцем, що спричинило тяжкі наслідки.
Слідчими перевірено оприлюднену медіа інформацію щодо:- можливого отримання неправомірної вигоди окремими працівниками ДБР за доступ до даних про перебіг та перспективи розслідувань;
- можливого тиску на окремих посадовців; можливого проведення обшуків “на замовлення” фігурантів кримінального провадження у так званій “справі МІДАС”, розслідування якої веде НАБУ.
Нині допитано вже понад 30 осіб, проведено 12 впізнань за фотознімками, надіслано 19 запитів.
Особливо ретельно було перевірено можливий вплив фігурантів справи Мідас на співробітників ДБР. За результатами розслідування встановлено, що жодного тиску, впливу чи вказівок в інтересах сторонніх осіб на працівників ДБР не здійснювалося, будь-які дії на прохання фігурантів справи НАБУ не вчинялися.
Як відомо, в уряді анонсували проведення аудиту всіх держкомпаній після того, як НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Додамо, що президент України Володимир Зеленський анонсував масштабне перезавантаження ключових енергетичних державних підприємств у суботу, 15 листопада.
НАБУ провело обшуки в директора з безпеки Нафтогазу -

ФРН продовжить допомогу Україну, наполягаючи на розслідуванні корупції
Німеччина продовжить підтримувати Україну та збільшить військову допомогу до 12 млрд євро наступного року, водночас наполягаючи на розслідуванні корупційних звинувачень та дотриманні переговорного процесу лише за участі Києва. Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль, передає Укрінформ.
“Ми робитимемо і одне – вимагатимемо, щоб це було розслідувано, – і друге – надаватимемо чітку підтримку Україні. Також ми повинні зважати на те, що дехто може використовувати це, щоб нас дезорієнтувати. Ми не повинні цього допустити”, – наголосив глава МЗС.
Обговорюючи питання мирних переговорів, німецький міністр заявив, що всі переговори щодо припинення вогню або подальшого розвитку ситуації в Україні можуть вестися лише спільно з Україною, і Європа має бути залучена.
“Ми щойно політично ухвалили рішення, що підтримка України у військовій галузі буде збільшена. Це означає, що наступного року ми виділимо ще 3 мільярди, загалом 12 мільярдів євро німецької підтримки Україні у наступному році. І це політично ще раз абсолютно чітко показує, на чиєму ми боці”, – зазначив Вадефуль.
За його словами, Берлін вітає будь-яку ініціативу, спрямовану на перехід до переговорного процесу. Втім, першою умовою є те, що Путін припиняє загарбницьку атаку на Україну, що досягається припинення вогню без будь-яких передумов, а тоді вже можна буде чесно й рівноправно вести переговори.
“Лише так можна рухатися вперед і тільки так може бути досягнутий надійний мир”, – резюмував глава німецького відомства. Нагадаємо, Україна вже отримала від Німеччини чотири системи протиповітряної оборони Skynex, які захищають енергетичну інфраструктуру на заході держави. Мерц: Україна отримає ракети дальнього радіусу дії -

Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада України у середу звільнила міністра енергетики Світлану Гринчук через корупційний скандал у сфері енергетики. За рішенням парламенту, 315 народних депутатів підтримали її відставку. Рішення про звільнення було підписано головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Заступник глави Міненерго Микола Колісник тимчасово виконуватиме обов’язки міністра. Раніше у той же день Верховна Рада також звільнила міністра юстиції Германа Галущенка. НАБУ і САП розкрили масштабну корупційну схему у сфері енергетики, в якій брали участь чиновники та інші особи.
-

Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка
У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову №14217 про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 нардепи. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: “Слуга народу” – 200 голосів, “Європейська солідарність” – 21, “Батьківщина” – 17, “Платформа за життя та мир” – 16, “Голос” – 14, “Відновлення України” – 11, “Партія За майбутнє” – 11. Тимчасово обов’язки міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту з питань європейської інтеграції Людмилу Сугак.
-

НАБУ розслідує можливі зловживання Полтавської ОВА на фортифікаціях
Національне антикорупційне бюро розслідує можливі злочини, які сталися під час будівництва фортифікацій на замовлення Полтавської обласної військово-адміністративної адміністрації. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що серед причетних можуть бути тодішнє керівництво області, включаючи Філіпа Проніного. НАБУ також проводить кілька розслідувань щодо можливих корупційних діянь під час цього будівництва. Кривонос вказав на те, що Держфінмоніторинг, якого очолює екс-керівник Полтавської ОВА Пронін, не допомагає в розслідуванні корупції в оборонній сфері. НАБУ очікує співпрацю у вивченні руху коштів, пов’язаних з відмиванням грошей, зокрема в справі щодо Енергоатому. Кривонос вважає, що Фінмоніторинг мав би бути активнішим у наданні допомоги слідству відразу після виникнення підозрілих ситуацій.
-

ЗМІ дізнались про можливе звільнення віцепрем’єра Кулеби
У Кабінеті міністрів можуть відбутися кадрові зміни, зокрема, можливе звільнення віцепрем’єр-міністра Олексія Кулеби. Сьогодні у парламенті планувалося обговорення відставок двох інших міністрів, але депутати партії Європейська солідарність заблокували це. За даними джерел, завтра Рада може розглянути відставку Кулеби. Також передбачається зміна керівництва у фінансовому контролі. Кадрові зміни пов’язані з операцією Мідас, яка виявила корупційну схему в енергетиці, в яку втягнуті деякі урядовці. Президент Зеленський анонсував проведення Ставки з урядовцями та керівництвом Ради для швидких рішень.
-

Нардепа-втікача Андрія Одарченка позбавили мандату
Національний депутат України Андрій Одарченко, який раніше втік за кордон, був позбавлений депутатського мандату згідно з рішенням Центральної виборчої комісії України. Причиною цього стало набуття чинності обвинувального вироку стосовно нього за спробу підкупу. Одарченка підозрювали у спробі підкупу тодішнього голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. Вищий антикорупційний суд заарештував його, а пізніше він втік до Румунії, де запитав притулок. Суд призначив йому тюремний строк.
-

Уряд оголосив конкурс до наглядової ради Нафтогазу
Уряд України прийняв рішення оголосити конкурс на посади членів наглядової ради Нафтогазу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Це є частиною плану уряду з оновлення менеджменту державних компаній у сфері енергетики. Свириденко також зазначила, що контракти чинного складу наглядової ради Нафтогазу закінчуються у січні, тому конкурс проведуть негайно для затвердження нового складу ради та забезпечення її безперервної роботи. Прем’єр-міністр очікує, що новий склад наглядової ради Нафтогазу буде сформований до 20 січня 2026 року. Також відомо, що уряд затвердив план щодо перезавантаження енергетичного сектору, пріоритетом якого є зміна наглядової ради НАЕК Енергоатом у зв’язку з операцією Мідас та виявленням корупції в енергетиці.
-

ВАКС не обрав запобіжний захід Чернишову
Суд вирішив продовжити розгляд питання про застосування запобіжного заходу колишньому віцепрем’єр-міністру Олексію Чернишову, якого підозрюють у незаконному збагаченні, на наступний вівторок. Обвинувачення просить суд встановити для Чернишова утримання під вартою з можливістю застави в 55 млн грн. Захист стверджує, що докази не є переконливими, викладені ризики не обґрунтовані, а саме обвинувачення недостатньо обґрунтоване. Майно та рахунки Чернишових зараз арештовані, що, на думку захисту, треба врахувати під час вирішення питання про заставу. Поручити за Чернишова просить керівник держпідприємства.