Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) з фінансуванням у розмірі 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки. Ця програма передбачає розширення виробничих можливостей, закупівлю зброї та підтримку співпраці з Україною, включаючи фінансування у розмірі 300 мільйонів євро через Інструмент підтримки України. Погоджено, що компоненти з походженням із-за меж ЄС та її партнерів не повинні перевищувати 35% вартості кінцевої продукції. Також в рамках EDIP будуть введені механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн і створення рамки для спільних європейських оборонних проєктів. Програма також передбачає створення централізованого каталогу продукції для полегшення закупівель. Фінансування буде спрямоване на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного фронту та впровадження нових систем протидії дронам до кінця 2026 року. Важливо відзначити, що Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас презентували “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, спрямовану на зміцнення оборонного потенціалу Європи. У ЄС також повідомили про рекордні витрати на оборону.
Позначка: Армія
Названо кількість підприємств українського ОПК
За інформацією Міноборони, в Україні працює близько 900 оборонних підприємств, серед яких близько 100 державних і 800 приватних. Українська оборонна екосистема налічує також близько 1 000 команд інженерів і розробників, які займаються розробкою інновацій. Прогнозується, що український оборонний комплекс у 2025 році досягне вартості у $35 мільярдів. Міністр зазначив, що Україна є привабливим ринком для інвестицій у оборонно-промисловий комплекс. За останні три роки оборонний виробничий потенціал України зросли у 35 разів. Цього року розвиток оборонної промисловості в країні вийшов на новий рівень, запускаються спільні виробництва в Україні та за кордоном, а також залучаються інвестиції для розширення потужностей. Наразі 25 закордонних компаній, включаючи світових лідерів у сфері оборонно-промислового комплексу, знаходяться на різних етапах локалізації виробництва в Україні, охоплюючи широкий спектр оборонних потреб – від артилерії до безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.
“Вогнева міць”. Що отримає Київ після Рамштайну
Сьогодні відбулося засідання контактної групи з оборони України, відомої як “формат Рамштайн”, у Брюсселі. Під час зустрічі очільник Пентагону Піт Гегсет виступив з різкою заявою, попереджаючи Росію про можливі наслідки без мирної угоди щодо України. Він також закликав союзників збільшити інвестиції в ініціативу PURL, яка дозволяє європейським країнам оплачувати американське озброєння для України. Кілька країн, зокрема Фінляндія, Естонія, Швеція, Бельгія, Данія та Німеччина, обіцяли надати Україні допомогу у вигляді озброєнь, коштів та навчання для підсилення обороноздатності.
Шмигаль озвучив пріоритети України на Рамштайні
На пресконференції під час 31-го Рамштайну міністр оборони Денис Шмигаль наголосив на важливості посилення підтримки дронами, назвавши це питання “екзистенційним пріоритетом”. Він зазначив, що Україна просить партнерів про фінансування виробництва дронів-перехоплювачів та ракет для перехоплення балістичних та крилатих ракет. Також було обговорено потребу в українських дронах глибокого удару та ракетах для ударів по російській військовій інфраструктурі. Зазначено, що президент України Володимир Зеленський планує запросити постачання ракет Tomahawk у Вашингтоні.
Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує наступного року витратити рекордні 5,38% свого ВВП на оборонні потреби. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для зміцнення безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на 2026 рік заплановано виділити 4,79 мільярдів євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Литва активно розвиватиме свою оборонну інфраструктуру, зокрема полігони. Країна вже стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищуючи поріг у 5%, який раніше закликав досягти президент США Дональд Трамп.
Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму на оборону наступного року – 5,38% свого ВВП, що становить 4,79 млрд євро. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що країна робить великий крок у зміцненні безпеки через складну геополітичну ситуацію. Гроші будуть використані, зокрема, на розбудову військових полігонів і іншої інфраструктури. Литва стала однією з країн НАТО, яка найбільше витрачає на оборону, перевищуючи плановий поріг у 5%.
Фінляндія приєднується до збройової ініціативи PURL
Фінляндія вирішила надати нову допомогу Україні та долучитися до ініціативи PURL щодо закупівлі американського озброєння для ЗСУ. Глава Міноборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що вони вважають важливим, щоб Україна отримала необхідну американську зброю. Він також підкреслив, що підтримка України та посилення санкцій проти російської економіки є ключовими на шляху до досягнення миру. Хяккянен закликав європейські країни брати на себе більше відповідальності у допомозі Україні. Він також наголосив, що далекобійна зброя має велике значення для України і впливає на хід війни. Подібну допомогу Україні вже надають сім партнерських країн, які долучилися до програми PURL.
Німеччина розглядає призов до армії за лотерейною системою – ЗМІ
У Німеччині урядова коаліція розглядає можливість впровадження лотерейної системи для призову громадян на військову службу, якщо буде недостатньо добровольців. Ця інформація з’явилась у виданні Spiegel. Переговорники від ХДС/ХСС та СДПН досягли компромісу щодо нової моделі військової служби, яка на початковому етапі буде добровільною. Якщо не вдасться залучити достатню кількість добровольців, може бути впроваджено лотерейний відбір. У разі потреби також може бути відновлений загальний обов’язковий військовий призов. План передбачає, що чоловіки заповнюватимуть анкети обов’язково, а жінкам та людям третьої статі – на добровільній основі. Також передбачено повернення загальної військової повинності в разі оголошення стану напруженості. Планується збільшення чисельності солдатів до 260 тисяч до 2030-х років. Ця ідея викликала критику опозиційних партій та деяких політиків у Німеччині.
США готують “велике оголошення” про зброю Україні
Сполучені Штати планують зробити важке оголошення щодо постачання озброєння Україні 15 жовтня. Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив про це на пресконференції в Брюсселі. Він закликав країни Південної Європи долучитися до підтримки України через програму PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї. Програма постачання крилатих ракет Tomahawk в Україну виникла під час зустрічі президентів Зеленського і Трампа на Генеральній асамблеї ООН. Президенти обговорили це питання під час телефонної розмови, а також планують провести зустріч у Білому домі. Ракети Tomahawk можуть бути важливими для України у протистоянні з російською армією, оскільки вони можуть уражати важливі військові об’єкти на тилу Росії.
Естонія покарала криптоінвестора за допомогу російській армії
Державна прокуратура Естонії вперше застосувала новий спосіб покарання для осіб, які надають фінансову підтримку російській армії. Один криптоінвестор мав переказати кошти українському благодійному центру після того, як тричі пожертвував кошти організації, яка закуповувала обладнання для російських військових, що воюють проти України. Сума його пожертв становила 54,60 євро, але він повинен віддати 1638 євро та виконати 75 годин суспільно корисних робіт. Якщо він не виконає умови, йому загрожує відновлення кримінального провадження. У інших країнах також покарали учасників війни на боці Росії проти України.