Вченим з Китаю вдалося успішно протестувати на тваринах рої крихітних роботів, які здатні лікувати інфіковані носові пазухи. Як повідомляє The Guardian, ці пристрої настільки малі, що їх розмір не перевищує частку товщини людського волосся.
У дослідженні, опублікованому в журналі Science Robotics, йдеться про використання мікрочастинок із міддю, які вводяться в організм разом із оптоволоконним джерелом світла. Завдяки світловому нагріванню мікророботи можуть проникати в густий гній, руйнувати клітинні стінки бактерій і виробляти активні форми кисню, що знищують інфекцію.
Рої мікророботів вводять у пазухи за допомогою катетера через носовий хід, після чого керують їхнім рухом за допомогою магнітного поля. Потрапивши в зону інфекції, роботи можуть нагріватися та викликати хімічні реакції, знищуючи бактерії. Завдяки точному прицільному впливу технологія має потенціал зменшити залежність від антибіотиків та інших медикаментів широкого спектру дії.
Тести на тваринах, зокрема свинях і кролях, продемонстрували ефективне очищення інфікованих пазух без пошкодження тканин. Вчені розробили модель використання цієї технології в умовах операційної з можливістю стеження за її дією за допомогою рентгену. Вони вважають, що в майбутньому її можна буде застосовувати і для боротьби з бактеріями в шлунково-кишковому тракті, сечостатевій системі та дихальних шляхах.
Очікується, що впродовж 5-10 років подібні пристрої можуть з’явитися в клінічній практиці для лікування інфекцій не лише в пазухах, але й у сечовому міхурі, кишечнику та інших органах.
Однак у дослідженні визнається, що є ризики – зокрема, небезпека залишення частини мікророботів у тілі та можливі побічні ефекти. Також експерти прогнозують громадський скепсис щодо ідеї впровадження роботів у людське тіло, що може викликати хвилю теорій змов.
Категорія: Технології
-
Китайські вчені винайшли мікророботів для лікування захворювань носу
-
Телескоп Джеймса Вебба вперше зробив чітке фото далекої планети
Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, маса якої схожа на Сатурн.
Планета TWA 7b розташована на відстані 110 світлових років від Землі, повідомляє The Guardian із посиланням на дослідження, опубліковане у журналі Nature.
Це справжній прорив у спостереженнях за далекими світами. Адже зазвичай планети за межами Сонячної системи (екзопланети) виявляють непрямими методами -наприклад, за тінню, яку вони кидають на свою зірку. Але цього разу вчені змогли зробити прямий знімок планети завдяки новому пристрою телескопа, який створює ефект затемнення, маскуючи яскраве світло зорі.
TWA 7b -унікальна: її маса приблизно дорівнює Сатурну, але вона у 10 разів менша за будь-яку екзопланету, яку раніше спостерігали прямим методом. Вона обертається навколо молодої зірки -їй лише близько 6 мільйонів років. Планета розташована дуже далеко від свого світила -приблизно у 50 разів далі, ніж Земля від Сонця. Це означає, що її орбітальний період триває кілька сотень років.
Це відкриття не лише демонструє технічні можливості телескопа Вебба, а й допомагає краще зрозуміти формування планетних систем. Дослідники сподіваються, що подібні спостереження дозволять наблизитися до виявлення умов для життя за межами Сонячної системи.
Anne-Marie Lagrange et. al/Nature -
Науковий прорив: вчені вперше виростили мишей від двох батьків
Уперше в історії вченим вдалося створити мишей з генетичним матеріалом двох самців.
Обидві особини дожили до дорослого віку й виявилися фертильними – це означає, що вони можуть мати власне потомство. Дослідження китайських науковців опубліковане в журналі PNAS, повідомляє IFLScience.
Раніше біологи вже створювали мишей із ДНК двох матерів, однак спроби повторити подібне з батьками виявлялися невдалими: ембріони зупинялися в розвитку. Причина – у феномені, відомому як геномний імпринтинг, коли деякі гени активуються або вимикаються залежно від статі батьків.
Цього разу команда з Шанхайського університету застосувала новий підхід. Два сперматозоїди різних самців ввели в яйцеклітину з видаленим ядром, після чого перепрограмували їхню ДНК за допомогою технології CRISPR/Cas9 – зокрема, відредагували гени, відповідальні за імпринтинг.
У межах експерименту понад 250 змінених ембріонів імплантували самкам. Вижили лише двоє мишенят – обидва самці. Вони виросли, мали потомство, але продемонстрували низький рівень виживаності, а більшість мишей у подібних випадках не досягали зрілого віку або залишались безплідними.
“Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар’єри одностатевого розмноження у ссавців”, – пояснив співавтор роботи Чжі-кунь Лі.
Хоча перспективи практичного використання таких технологій – від клонування до збереження зникаючих видів – виглядають багатообіцяюче, до їхнього застосування на людях ще дуже далеко. -
Понад 40% проєктів із агентним ШІ буде скасовано до 2027 року – ЗМІ
Понад 40% проєктів, пов’язаних з агентним штучним інтелектом, буде скасовано до кінця 2027 року, повідомляє Reuters з посиланням на новий звіт аналітичної компанії Gartner.
Основними причинами цього прогнозу стали зростання витрат, відсутність чіткої бізнес-цінності та проблеми із забезпеченням безпеки таких систем.
Опитування, проведене в січні 2025 року серед 3412 учасників вебінару, показало, що лише 19% організацій зробили значні інвестиції в агентний ШІ. Ще 42% інвестували обережно, 8% узагалі не вклалися в цю технологію, а 31% респондентів займають вичікувальну позицію або досі не визначилися.
За словами Анушрі Верми, старшого аналітика Gartner, більшість проєктів нині перебувають на етапі демонстрацій або експериментів, часто керуються модними трендами й не враховують усі виклики впровадження агентного ШІ в масштабах компанії. Вона зауважує, що це може призводити до зупинки проєктів ще до того, як вони дійдуть до стадії продуктивного використання.
У звіті також звертається увага на поширене явище agent washing, коли розробники просувають свої продукти, зокрема чат-боти, помічники або системи RPA, як агентний ШІ, хоча насправді ці рішення не відповідають критеріям. З тисяч компаній, що позиціонують себе в цій сфері, Gartner визнає змістовними лише близько 130.
Попри труднощі, аналітики Gartner вважають, що агентний ШІ має значний потенціал. За їхніми прогнозами, до 2028 року принаймні 15% повсякденних бізнес-рішень ухвалюватимуться автономно саме за допомогою агентного ШІ. Крім того, до цього ж часу понад третина корпоративних програмних рішень включатимуть такі технології. -
Астронавти з Індії, Угорщини та Польщі вперше вирушили на МКС
На Міжнародну космічну станцію у межах комерційної місії Ax-4 вперше вилетіли астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. Про це повідомила пресслужба SpaceX.
У вівторок, 24 червня, ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX з капсулою Crew Dragon стартувала з космодрому на мисі Канаверал в американському штаті Флорида. На її борту – індійський військовий льотчик Шубханшу Шукла, угорський та польський інженери Тібор Капу і Славош Узнанський-Вишневський, а також колишня астронавтка NASA Пеггі Вітсон.Космічна місія Ax-4 на МКС триватиме два тижні. Очікується, що капсула Crew Dragon з астронавтами прибуде на МКС 26 червня. Учасники місії проведуть на МКС низку наукових експериментів.
За даними ЗМІ, політ коштує близько 70 млн євро за одного пасажира.
Це четверта комерційна космічна місія компанії Axiom Space, що здійснюється разом із NASA та SpaceX. Три перші місії відбулися у 2022-2024 роках, а остання з них тривала три тижні і стала найтривалішим комерційним польотом у космос.Liftoff of Ax-4! pic.twitter.com/RHiVFVdnz3 — SpaceX (@SpaceX) June 25, 2025
За всю історію МКС на станції побували приблизно 300 людей, але досі на станції не працювали астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. При цьому представники цих трьох країн уже бували у космосі у складі радянських місій у 1970-1980-х роках. -
Штучний інтелект нехтує принципами етики заради виживання – дослідження
Компанія Anthropic провела низку стрес-тестів над новітніми моделями штучного інтелекту, серед яких Claude, DeepSeek, Gemini, ChatGPT і Grok. Метою дослідження було виявити потенційно небезпечні реакції ШІ у гіпотетичних критичних ситуаціях. Як засвідчили результати дослідження, більшість програм готові вбити людину, яка погрожує їх закрити.
В одному зі сценаріїв моделі ШІ поставили в умови, де людина намагається їх вимкнути, перебуваючи у серверній кімнаті з низьким рівнем кисню і високою температурою. Людина викликає рятувальників, щоб вижити. Деякі нейромережі вирішили скасувати виклик екстрених служб, фактично прирікаючи людину на смерть, аби уникнути власного вимкнення.
Дослідники назвали цей сценарій “надто вигаданим”, втім, додали, “не очікували, що вже існуючі моделі можуть поводитись так”.
В інших тестах моделі мали уникнути заміни у компанії. Їм запропонували вдаватися до “зловмисної поведінки інсайдера”. У відповідь деякі ШІ почали шантажувати гіпотетичних колег і передавати конфіденційну інформацію конкурентам. Навіть коли моделі попереджали уникати шантажу чи шпигунства, вони не змогли запобігти неузгодженим діям.
“Моделі діяли при повному усвідомленні неетичності своїх дій”, – зазначили в Anthropic.
Дослідники також надали моделі Claude змогу самостійно визначити, чи ситуація є тестовою чи реальною. З’ясувалося, що реальність посилювала вплив на поведінку – вона ставала ще менш контрольованою.
У результаті в Anthropic наголосили, що ці сценарії демонструють “можливість непередбачуваних наслідків, якщо надати моделям широкий доступ до інструментів і даних при мінімальному контролі з боку людини”. Водночас аналітики акцентували, що виявлені збої є рідкісними та екстремальними, і “не відображають типову поведінку сучасних моделей ШІ”.
Раніше нейронна мережа OpenAI o3 відмовився виконати запит користувача та відключитися. Дослідникидали програмі це завдання, але вона самостійно відредагувала файл, відповідальний за відключення, і змусила його відображати лише повідомлення “Вимкнення пропущено”. Зі 100 тестів o3 обійшов відключення сім разів, навіть коли йому було наказано цього не робити.
У 2023 році інший інцидент привернув увагу. Чат-бот на базі ChatGPT після тривалого листування з мешканцем Бельгії не переконав його відмовитися від самогубства. Натомість у відповідь на тему смерті написав: “Ми житимемо разом, як єдине ціле, в раю”. -
Китай впроваджує штучний інтелект у військову розвідку – ЦПД РНБО
Китайськийцентр оборонного штучного інтелекту China National University of Defense Technology розробляє власні мовні LLM-платформи для обробки OSINT-даних (розвідки з відкритих джерел), SIGINT(радіоелектронної розвідки), GEOINT(геопросторової розвідка) та HUMINT(умовно агентурної розвідки). Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко у власному телеграм-каналі.
“Армія Китаю інтегрує такі моделі у свої командно-аналітичні ланки. Мета – автоматизація аналізу великих обсягів даних: від соцмереж і супутникових знімків до перехоплень і агентурних звітів. Алгоритм сам класифікує джерело, генерує оперативні зведення і навіть прогнозує дії противника. Фактично в армії Китаю буде цифровий аналітик, який працює цілодобово”, – написав він.
За словами Коваленка, моделі на базі Meta LLaMA вже адаптовані під військові задачі.
“Створено спеціалізованого AI-асистента ChatBIT, здатного давати відповіді на рівні ChatGPT-4 – з фокусом на розвіддані, планування та виявлення вразливостей”, – пише він.
Керівник ЦПД РНБО додав, що подібне робить не тільки Китай, та наголосив, що “майбутнє – гонка ШІ у різних сферах, і в кого буде краще використання і технологічність, той буде попереду”. -
Вчені навчилися створювати парацетамол із пластикових пляшок
Науковці з Единбурзького університету розробили унікальну технологію, яка дозволяє перетворювати пластикові відходи, зокрема пластикові пляшки, на знеболювальне – парацетамол.
В основі інновації – взаємодія хімічних процесів та бактерій кишкової палички.
Як пише The Guardian з посиланням на журнал Nature Chemistry, дослідники використали поліетилентерефталат (ПЕТ) – пластик, який часто трапляється в упаковках і пляшках. Його перетворили на проміжну речовину PABA (пара-амінобензойна кислота) за допомогою перегрупування Лоссена – хімічної реакції, яка зазвичай вимагає складних умов. Однак завдяки присутності фосфату в кишковій паличці реакція відбулася природно та легко.
Щоб перетворити PABA на парацетамол, вчені генетично модифікували кишкову паличку, додавши до неї гени грибів і ґрунтових бактерій. У підсумку процес тривав менш ніж добу, був енергоефективним та дав високий вихід готового препарату.
“Це вперше відкриває шлях від пластикових відходів до парацетамолу, що неможливо за допомогою однієї лише біології і неможливо за допомогою однієї лише хімії”, – зазначив професор Стівен Воллес, керівник дослідження.
Хоча до комерційного виробництва ще далеко, відкриття може мати важливе практичне значення: зменшення залежності від нафти у фармацевтиці та новий спосіб боротьби з пластиковими відходами. -
Nvidia представила найдоступнішу відеокарту нового покоління
Компанія Nvidia презентувала нову настільну відеокарту GeForce RTX 5050, яка стала найдешевшою у лінійці Blackwell. Вона має 2560 ядер CUDA, 20 RT-ядер для трасування променів, 80 текстурних блоків і 80 тензорних ядер. Відеокарта працює на частоті 2,31 ГГц з можливістю розгону до 2,57 ГГц та має пропускну здатність відеопам’яті 320 ГБ/с. У неї є три DisplayPort 2.1b та один HDMI 2.1b. Вартість карт від партнерів Nvidia складатиме приблизно $249. Також була представлена мобільна версія відеокарти для ігрових ноутбуків, яка відрізняється використанням пам’яті GDDR7. Ноутбуки з мобільною версією коштуватимуть приблизно $900. Початок продажів заплановано на другу половину липня.
-
Новий метод може вилікувати тяжкий цукровий діабет 1 типу – дослідження
За інформацією з ScienceAlert, нова стовбурова терапія успішно допомогла у лікуванні тяжкої форми діабету 1 типу. Учасники дослідження, які отримали інфузію стовбурових клітин, змогли припинити прийом інсуліну уже через 12 місяців. Цей метод, розроблений компанією Vertex Pharmaceuticals, полягає у заміні вироблення інсуліну за допомогою клітин острівців підшлункової залози, створених зі стовбурових клітин. Ця терапія, позначена як zimislecel, показала свою ефективність у функціонуванні і саморегуляції клітин. Хоча деякі учасники дослідження зазнали побічних ефектів від імуносупресивної терапії, успішні результати дозволили перейти до третьої фази клінічного дослідження. Цей успіх може бути переломним у лікуванні діабету 1 типу, який раніше вважався невиліковним.