Центр протидії дезінформації (ЦПД) Ради національної безпеки та оборони (РНБО) спростував повідомлення російських пропагандистських ЗМІ про буцімто “мінування українськими військовими житлових будинків на Карантинному острові в Херсоні”. Про це йдеться в повідомленні ЦПД на своєму Telegram-каналі у четвер, 4 вересня.
“Пропаганда РФ активно тиражує заяву гауляйтера тимчасово окупованої частини Херсонської області Володимира Сальдо, що українські військові мінують житлові будинки на Карантинному острові в Херсоні. Подібні заяви є частиною російського пропагандистського наративу, начебто українські військові “ховаються за спинами мирних мешканців”, – ідеться в повідомленні.
Там зазначили, що заяви окупантів “не мають нічого спільного з реальністю, вони покликані виправдати воєнні злочини росіян проти цивільного населення України та є намаганням провокувати у людей паніку й недовіру до Сил оборони України”.
“Насправді саме російські військові цілеспрямовано атакують цивільних мешканців Херсона усією наявною зброєю, в тому числі влаштовуючи “полювання” на цивільних за допомогою дронів. Через такі дії росіян Карантинний острів став одним із найнебезпечніших районів Херсона, звідки більша частина некомбатантів евакуювалася”, – сказано в повідомленні ЦПД.
Категорія: Новини України
-
“Мінування будинків на Карантинному острові в Херсоні”: ЦПД спростував фейк
-
Метінвест збудував другий підземний шпиталь біля лінії фронту
На одному з найгарячіших напрямків фронту почав працювати новий підземний шпиталь класу NATO Role 2. Про це у четвер, 4 вересня, повідомила пресслужба холдингу Метінвест, що збудував шпиталь.
“Група Метінвест завершила будівництво вдосконаленого підземного шпиталю класу NATO Role 2, який розташований на одному з найгарячіших напрямків фронту. Це вже другий стабпункт, створений у координації з медичними силами, в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Він зазнав конструкційних змін, зумовлених досвідом експлуатації першого шпиталю. В його побудову Метінвест вклав 21 мільйон гривень”, – говориться в повідомленні.
В компанії додали, що новий шпиталь збудовано ближче до лінії зіткнення, додатково укріплено та захищено.
“Його занурили в землю глибше, ніж на 6 метрів, і укріпили додатковими шарами перекриттів. Одночасно тут може проходити до трьох операцій різної складності. Усім необхідним медичним обладнанням – швидкісними інфузійними помпами, рентген-апаратами, кисневими концентраторами, дефібриляторами тощо – шпиталь обладнано коштом армії. Порятунок життів бійців забезпечує бригада досвідчених медиків у складі травматолога, хірургів, анестезіологів, операційних медсестер та санітарів загальною чисельністю до 20 медиків”, – вказують автори повідомлення.
Базу другого підземного шпиталю утворює поєднання чотирьох модулів-“криївок” зі сталі Метінвесту: там розташовано операційний та стабілізаційний блоки, робоче приміщення та зону відпочинку медперсоналу. Загальна площа шпиталю становить 350 кв. м. За словами операційного директора групи Метінвест Олександра Мироненка, шпиталь сконструйовано за новим проєктом, створеним за рекомендаціями медичних сил.
“Завдяки експертизі в облаштуванні функціональних модульних “підземель” нам вдалося раціоналізувати простір, не втративши його функціональності та ефективності. Стабпункт вже працює і рятує життя українських захисників – це найголовніше”, – підкреслив він.
Своєю чергою, підполковник медичної служби Роман Кузів розповів про досвід, набутий при роботі першого підземного шпиталю.
“Перший підземний шпиталь, побудований Метінвестом, показав себе якнайкраще: за рік роботи бойові медики врятували понад 6 000 життів бійців. Але ми постійно шукаємо універсальну модель стабпункту для імплементації в будь-якій точці фронту на мапі маршрутів медичної евакуації. Наразі ми реалізували оптимальний концепт на другому підземному шпиталі, який зможе приймати поранених різного ступеня важкості”, – зазначив він.
В Метінвесті додали, що холдинг профінансував виготовлення, транспортування, монтаж, облаштування шпиталю, а також оснащення побутовою технікою та усіма необхідними в польових умовах системами життєзабезпечення стабпункту.
“Шпиталь забезпечено питною та технічною водою, електрикою, вентиляцією, каналізацією, джерелами резервного живлення, кліматичною технікою тощо”, – підкреслили в пресслужбі, додавши, що загальна допомога Метінвесту Україні від початку повномасштабного вторгнення становить 9,3 млрд грн, з них 4,9 млрд грн – допомога армії в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. -
У кранах Миколаєва з’явиться прісна вода
Миколаїв уперше з 2022 року отримає прісну воду у кранах завдяки новому магістральому водогону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 4 вересня.
“Жителі Миколаєва вперше з 2022 року отримають прісну воду в кранах. Оглянули з колегами новий магістральний водогін, який вже невдовзі живитиме місто”, – зазначила глава уряду.
Вона зауважила, що воду вже почали повноцінно подавати в системи та резервуари водоканалу. А за два тижні прісна вода повністю замінить солону в усіх системах міста.
Водогін забезпечуватиме 120 тисяч кубометрів води на добу для домогосподарств і ще 50 тисяч для зрошення сільськогосподарських угідь.
“Труби і насоси розміщені під землею, зараз добудовуються укриття для працівників. Є пульти для дистанційного управління, резерв живлення та система захисту від атак. Будівництво вже на завершальному етапі”, – додала Свириденко.
За словами прем’єрки, для масштабування цієї роботи на засіданні уряду 3 вересня затвердили перелік обʼєктів з нового будівництва, реконструкції, капремонту систем та переоснащення споруд та мереж водопостачання у Вінницькій, Дніпропетровській, Одеській та Полтавській областях. У 2022 році росіяни підірвали ключовий магістральний водогін Дніпро-Миколаїв, що призвело до зупинки централізованого водопостачання. Місто отримувало технічну воду з річки Інгулець, а з травня 2022 року – з Південного Бугу.Відтоді 500 тисяч миколаївців живуть без постійного водопостачання.
У 2024 році з державного бюджету були виділені 8,7 млрд грн на зведення нової системи водозабору з річки Південний Буг. Проект вдалося здешевити з початкової вартості до 6,5 млрд грн завдяки Агентству відновлення. Зекономлені кошти спрямовуємо на будівництво водогонів в інших регіонах.
У січні 2025 року почалися будівельні роботи, а у серпні запустили тестову роботу водогону. -
Дефіцит платіжного балансу України оновив антирекорд
Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту? Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду – 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.
Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан). Чим та з ким торгуємо Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол. “Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.
Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року – до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.
Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.
Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.
Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.
На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.
Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р. “Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, – йдеться в прогнозі. Причини дефіциту Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.
Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.
По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов’язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.
Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.
Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив. Чим загрожує Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами. “Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, – каже експерт. Найбільша та найочевидніша загроза – це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.
Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. “Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, – пояснює експерт. Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.
Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць. Як зменшити дефіцит Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета – збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.
Найефективніший спосіб зменшити дефіцит – це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.
Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.
Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів. “Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, – повідомив міністр фінансів Сергій Марченко. Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.
Вікторія Хаджирадєва -
Росіяни атакували Запоріжжя: четверо поранених
Російський дрон атакував один із житлових районів Запоріжжя. Внаслідок удару поранень зазнали четверо осіб. Про це поінформував голова області Іван Федоров у четвер, 4 вересня.
“До чотирьох збільшилася кількість постраждалих внаслідок ворожої атаки на Запоріжжя. Жінкам надана необхідна допомога”, – зазначив Федоров.
Окрім того, 53-річна жінка поранена внаслідок артилерійського обстрілу Біленького. Там пошкоджені житлові будинки, лінії електро- та газопостачання.
Також зазнала поранень мешканка одного з будинків. Її ушпиталено – постраждала отримує всю необхідну медичну допомогу.
Тоді як в Оріхові поранені 63-річний та 56-річний чоловіки. Росіяни ударили артилерією по прифронтовому місту. Пошкоджене авто.
Федоров запевнив, що постраждалі отримали всю необхідну медичну допомогу. -
Рада відновила трансляції пленарних засідань
Верховна Рада відновила онлайн-трансляції своїх пленарних засідань. За відповідний проєкт постанови №13719 про відновлення онлайн-трансляцій проголосували 266 народних депутатів у четвер, 4 вересня.
Згідно з постановою, прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради здійснюються державним підприємством Парламентський телеканал Рада.
Постанова також скасовує годинний мораторій після закінчення пленарного засідання на новини з парламенту, який існував з початку встановлення режиму воєнного стану у зв’язку з повномасштабною агресією Росії проти України – 24 лютого 2022 року.
Як відомо, у березні 2022 року Верховна Рада заборонила прямі трансляції пленарних засідань через питання безпеки.
Втім, 31 липня поточного року транслювалось онлайн засідання Ради щодо відновлення незалежності НАБ і САП.
А в серпні спікер парламенту Руслан Стефанчук анонсував відновлення трансляцій засідань у вересні. -
Біля кордону з Польщею згоріли сім автомобілів
У селі Шегині Яворівського району Львівської області, що розташоване поблизу українсько-польського кордону, стався спалах семи автомобілів. Про це повідомила пресслужба ДСНС у четвер, 4 вересня.
Пожежа виникла 3 вересня у 16:17 в одному з транспортних засобів, після чого вогонь швидко поширився на припарковані поруч автівки.
О 17:02 рятувальники локалізували пожежу, а вже о 17:24 повністю ліквідували.
До гасіння залучили вісім рятувальників і дві одиниці спеціальної техніки від ДСНС, а також три працівника та одну одиницю техніки місцевої пожежної команди.Нагадаємо, раніше правоохоронці затримали трьох підпалювачів, котрі на замовлення ФСБ нищили автомобілі Сил оборони на Київщині. Спалили чотири авто за тиждень: у Києві затримали двох виконавців
-
Росіяни вбили 11 мирних жителів Донбасу за добу
За минулу добу російські агресори 31 обстріляли населені пункти Донецькой області. Загинули 11 людей і ще 16 отримали поранення, повідомила Донецька ОВА у четвер, 4 серпня.
Більше всього постраждала Костянтинівка, де 9 людей загинули і 7 були поранені. В місті пошкоджено 6 багатоповерхівок, 10 приватних будинків, крамницю, торговий центр, 5 торгових павільйонів і 2 автівки.
У селі Каленики одна людина загинула, у Дружківці поранено 7 людей, у Сіверську одна людина загинула і дві поранені.
З лінії фронту за добу евакуйовано 314 людей, у тому числі 72 дитини.
Дивіться фото: Росіяни вбили 11 мирних жителів Донбасу за добу -
Вирішальний бій: Росія стягує колони техніки
Російські війська здійснили найбільше перегрупування військ з часів боїв під Києвом у 2022 році. Зараз Москва активно готується до вирішальної битви за решту Донецької області, пишуть OSINT-аналітики.
“Аналіз ситуації свідчить, що ворог активізує пересування колон бронетехніки, що обіцяє криваві зіткнення з обох сторін”, – йдеться в повідомленні “осінтерів”. Напружена ситуація Британське видання Bloomberg підтверджує, що Росія готує новий наступ, щоб відкрити шлях для атаки на Краматорськ і Слов’янськ. Зокрема, за даними ЗМІ, близько 100 тисяч російських солдатів зосереджені біля Покровська. соцмережі Українські пабліки повідомляють, що поки спроба росіян просунутися від Новоукраїнки до Чунишиного на Покровському напрямку була безуспішна. Загалом ситуація напружена, ворог намагається пробити коридор на північ.
Водночас спостерігається велике угруповання армії РФ і в Запорізькій області. Це показує, що не всі ресурси Москва кинула на Донецьку область. Нетривіальні дії Проте український військовий журналіст Богдан Мирошников зазначає, що дійсно деякий час тому Росія розгорнула чисельні сили та засоби на Гуляйпільському та Оріхівському напрямках. За його словами, там були і десантні підрозділи, і морська піхота, і безліч артпідрозділів.
“Але ось прямо зараз вони були помічені в штурмах на Покровському напрямку. І от питання – це такий відволікаючий маневр чи вони вирішили ускладнити собі логістику (у що складно повірити)? Чи початкове розгортання було “фінтом вухами”?”, – пише Мирошников.
Він прогнозує, що відповідь на ці запитання ми отримаємо через деякий час. Але підтверджує, що іноді ворог так робить, коли починає більш-менш масовану операцію оперативно-тактичного характеру. Ще одна небезпечний напрямок Також Новопавлівський напрямок давно ділить “першість” з Покровським по важкості. “Найважча ситуація в районі Маліївки, Вороного, Тернового, Зеленого Гаю, Філії та Дачного”, – пише Мирошников.
Важливість цієї ділянки фронту полягає в тому, що він не дає ворогу вийти на оперативний простір як на Дніпропетровську область, так і на Запорізьку.
Тут російська армія, не змінюючи тактики та “традицій”, засипає передній край малими піхотними групами, КАБами, артилерією та дронами.
В свою чергу Telegram-канал Бахмутський Демон прогнозує, що Силам оборони “до листопада буде дуже важко”. Шлях до Дніпра в Харкова Президент України також вважає Донецьку область вважливою в утриманні фронту. За його словами Москва використає нові окуповані території як плацдарм для наступу у майбутньому.
Під час інтерв’ю Le Point президент нагадав, що так вже було: Росія вдерлася до Криму, аби зробити з нього плацдарм для окупації півдня України, а захоплення частини Донбасу дало базу для подальшого наступу.
“Якби завтра ми якимось чином покинули Донбас, чого не станеться, ми б відкрили для Путіна незахищений простір поблизу міста з півторамільйонним населенням – Харкова. Він би також захопив промисловий центр Дніпра. Це відкрило б для нього можливості”, – сказав Зеленський французьким журналістам.
Більше того, за його словами, територіальні поступки України відкриють Путіну шлях для наступу на Європу. -
Британія озброїла ЗСУ на £1 млрд з активів Росії
Велика Британія витратила понад 1 млрд фунтів стерлінгів (1,34 млрд дол.) на постачання озброєння та військової підтримки для України. Мова йде про кошти, отримані від заморожених російських активів, повідомив напередодні британський уряд за підсумками візиту міністра оборони Джона Гілі до Києва.
Вказано, що за ці кошти закупили сотні тисяч артилерійських боєприпасів, сотні ракет для ППО, запчастини та інше обладнання, необхідне для підтримки і ремонту військової техніки.
“Велика Британія нарощує військову підтримку, щоб допомогти Україні захищатися від незаконного вторгнення Путіна, одночасно працюючи над забезпеченням миру завтра через Коаліцію охочих”, – заявив Джон Гілі.
За останні 50 днів Велика Британія поставила Україні:- 4,7 млн патронів для стрілецької зброї;
- 60 тис. артилерійських снарядів, ракет і реактивних боєприпасів;
- понад 2,5 тис. безпілотників;
- понад 200 систем електронної боротьби;
- 100 одиниць легкого озброєння;
- 30 транспортних засобів;
- додаткове обладнання для протидії дронам і ППО.
У Лондоні нагадали, що цьогоріч витратять на військову підтримку України 4,5 млрд фунтів. Також 2,26 млрд фунтів надано у вигляді кредиту через Фонд прискорених надзвичайних доходів, який повертається за рахунок коштів із заморожених російських активів.
Як вдіомо, у липні Україна і Велика Британія уклали угоду про постачання понад 5 тисяч ракет для ППО від компанії Thales. Угода фінансується гарантією на 2,5 млрд фунтів стерлінгів з 19-річним терміном.
Британія продовжує програму захисту українців