Український Офіс генерального прокурора направив до суду справу щодо колишнього керівника одного з підприємств системи державного резерву. Його підозрюють у втраті понад 13,9 млн гривень. Чоловік, який очолював це підприємство, створив схему розтрати грошей, перераховуючи їх на рахунки фіктивних компаній за вигаданими товари та послуги. Як наслідок, підприємству завдали збитків у вказану суму.
Категорія: Новини України
-
Військового ув’язнили на п’ять років за п’яну ДТП на Тернопільщині
Військовослужбовця з Тернопільщини було засуджено до п’яти років ув’язнення за аварію, яку він скоїв у стані сп’яніння і в результаті якої постраждала дитина. Інцидент трапився у травні 2024 року поблизу села Смиківці, коли нетверезий військовий виїхав на зустрічну смугу і врізався у легковик. Внаслідок аварії водійка легкового автомобіля отримала легкі травми, а її п’ятирічна сестра – тяжкі. Суд визнав військовослужбовця винним у порушенні правил дорожнього руху, що призвело до серйозних наслідків для дитини. Також встановлено, що винуватець вже раніше був позбавлений права керування за водіння у нетверезому стані. Військовослужбовець може оскаржити вирок протягом 30 днів.
-
Звільнення прокурора через телешоу. Новий скандал
Заступника керівника екологічної прокуратури, Олександра Малєєва, подали на звільнення через скандал, що виник після виходу епізоду програми “Супермама”. У передачі його дружина показала розкішний орендований будинок у Бучі, не вказавши його вартості у декларації. Журналісти виявили, що цей будинок знаходиться на території природно-заповідного фонду, де будівництво заборонене. Дружина Малєєва також не вказала в декларації витрати на пологи, які відбулися в США. Після негативних відгуків у соцмережах, Малєєва подали на звільнення, але без розслідування проти нього.
-
Перша партія БТР уже прибула в Україну – прем’єр Латвії
Україна отримала першу партію бронетранспортерів від Латвії, а ще 42 одиниці техніки на шляху до нашої країни. Вартість цієї допомоги становить близько 70 мільйонів євро. Прем’єр-міністр Латвії підтвердила цю інформацію під час зустрічі з українським колегою у Києві. Український прем’єр висловив подяку за підтримку Латвії у різних сферах, у тому числі в оборонній галузі. Сторони також домовилися про подальше співробітництво між виробниками обох країн та обговорили можливості фінансування спільних проектів через європейський інструмент SAFE. Також обговорили питання санкційної політики проти Росії та можливості співпраці в галузі критичної інфраструктури.
-
В Україні зафіксували багато “міні-смерчів”
На півдні України спостерігали кілька “міні-смерчів”, які виникли одночасно. Відео з цими вихорами було опубліковане в Telegram-каналі Курс Одеса. На запису видно кілька вихорів над полем, деякі з них були досить масивними та видимими на відстані. Інформації про постраждалих або завдані збитки не надходило. Синоптики попереджають, що влітку вихори можуть виникати через грозові фронти та нагрівання повітря. Такі явища стали частішими на Одещині та Миколаївщині.
-
Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін
Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє чинність Конвенції про заборону протипіхотних мін. Це рішення прийнято з метою зміцнення обороноздатності країни в умовах збройної агресії Росії. Україна вирішила зупинити дію цієї Конвенції до припинення агресії Росії, оскільки РФ не є стороною у цьому договорі, що створює дисбаланс у умовах захисту. Це також відкриває можливість отримання додаткової військово-технічної допомоги для України. Після набрання чинності законом, Україна офіційно повідомить про це інших учасників Конвенції та Раду безпеки ООН. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що також стосується протипіхотних мін.
-
Зеленський провів нараду щодо нового уряду
Президент України Володимир Зеленський провів нараду з першим віцепрем’єром – міністром економіки Юлією Свириденко та віцепрем’єром – головою Мінцифри Михайлом Федоровим щодо роботи уряду після зміни його складу. Нарада була присвячена плануванню роботи на наступні шість місяців, зокрема, збільшенню виробництва власної зброї в Україні, постачанню дронів для Збройних сил, дерегуляції та розвитку внутрішнього економічного потенціалу країни. Крім того, Зеленський обговорив з міністром внутрішніх справ ситуацію на фронті та в прикордонних регіонах, планування заходів для забезпечення безпеки громад та протидії злочинності.
-
Ультиматум Трампа Росії: або угода або санкції через 50 днів
Президент США Дональд Трамп встановив 50‑денний термін для Росії, щоб погодитися на припинення вогню в Україні. Якщо цього не станеться, він пообіцяв запровадити “дуже суворі тарифи” (100 %) на російський імпорт, а також “вторинні санкції” проти країн, що купують російську нафту. Що саме пообіцяв Трамп Президент США Дональд Трамп вчора висловив розчарування Росією та пообіцяв запровадити проти неї “дуже суворі тарифи”, якщо найближчим часом не буде укладено угоду про мир.
Про це він сказав у Білому домі під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Трамп погрожує ввести 100 % тариф на російські товари та вторинні санкції проти будь-яких країн чи компаній, які торгують з Росією. “Ми дуже, дуже незадоволені ними. І якщо ми не домовимося протягом 50 днів, ми накладемо дуже суворі тарифи, приблизно у 100%. Ви називаєте їх вторинними тарифами”, – сказав він. Президент США укотре заявив, що хоче покласти край повномасштабній війні Росії проти України і “розчарований Путіним, бо думав, що ми домовимося два місяці тому, але, схоже, цього не буде”.
Ці 50 днів відраховуються з дати обіцянки – тобто приблизно 2 вересня 2025 р. можуть бути введені санкції.
До того Трамп висловлював готовність до великих санкцій, зокрема банківських і тарифних, але чітких дат не вказував – казав, що “термін” у голові, і дія почнеться, коли переговори з Росією зупиняться.
Зараз він синхронізував санкційні загрози із планом озброєння України через НАТО – Patriot-зміцнення обіцяється вже через дні, а економічний тиск має стати додатковим важелем.
Такий підхід демонструє потужне поєднання військового тиску (через озброєння України) та економічного (через санкції – і прямо проти РФ, і проти третіх країн). Різниця між законопроєктом Грема та санкціями Трампа Як відомо, зараз в Конгресі США розглядається законопроєкт, підготовлений сенатором Ліндсі Гремом.
Він пропонує ввести низку санкцій проти РФ, зокрема встановити значні 500% тарифи на всі товари та послуги російського походження, наприклад нафту. Тобто країни, які будуть купляти російську нафту і газ, отримають вторинні торгові тарифи. Ці тарифи будуть поширюватися на всі товари та послуги, що імпортуються до США з цих країн.
Крім того, законопроєкт Грема передбачає введення наджорстких вторинних санкцій проти фінансових установ, які допомагають обходити санкції Росії; кримінальну відповідальність для компаній, які допомагають РФ отримувати технології подвійного призначення; контроль над імпортом з третіх країн, які торгують з РФ.
Те, що пропонує президент США і законопроєкт Грема дуже схоже, але відомо, що Трамп висловив незадоволення законопроєктом Грема. “Президентові слід надати повноваження самостійно вирішувати, як застосовувати санкції, а не підпорядковуватися рішенню Конгресу.”, – вказав він. Тобто Трамп обіцяє ті самі або схожі кроки, що і законопроєкт Грема, але хоче сам реалізовувати їх виконавчими діями (без участі Конгресу). “Трамп обіцяв санкції окремо від законопроєкту Грема. Це не один і той самий документ, але їхні змісти частково збігаються”, – пояснює Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Законопроєкт – ініціатива Сенату США, заява Трампа – його власна обіцянка.
Водночас санкційна ініціатива Трампа, і законопроєкт Грема можуть бути застосовані одночасно, але за певних умов. Трамп зможе власноруч запровадити 100% тарифи та вторинні санкції через виконавчі укази. Для цього йому не потрібно чекати рішення Конгресу.
Своєю чергою законопроєкт Грема – законодавча база. Якщо Конгрес ухвалить цей закон, то: санкції будуть обов’язковими для президента. В результаті, уряд США отримає ширші, системні повноваження для контролю над компаніями, банками, країнами, які допомагають РФ. Навіть якщо Трамп передумає застосовувати санкції – буде змушений, бо це вже не обіцянка, а закон.
Навіть більше – закон Грема може “застрахувати” ситуацію, якщо Трамп змінить свою думку.
Обидва механізми можуть бути задіяні одночасно. Це не взаємовиключені речі, а доповнюючі. Закон створює постійні правила, а Трампова ініціатива – це швидкий тиск, який може початися ще до прийняття закону. Економічні наслідки для Росії Запровадження нових жорстких санкцій і тарифів, особливо такого рівня, який обіцяє Трамп може серйозно вплинути на хід війни Росії проти України.
Головним економічним наслідком, що чекає на РФ в разі запровадження санкцій з боку США є різке зменшення доходів від експорту (особливо нафти, газу, металів, зерна). 100% тарифи означають, що продаж до США стане невигідним або неможливим.
Якщо до вторинних санкцій приєднаються ЄС та Японія, РФ втратить ключових покупців.
Також санкції призведуть до блокування фінансових потоків, особливо через вторинні санкції проти банків (якщо, наприклад, Китай або Туреччина потраплять під тиск).
Крім того, РФ очікує відтік інвестицій, падіння рубля.
Буде і прямий вплив на військову машину Кремля. Чим менше грошей, тим менше зброї. Зменшення бюджету Міноборони РФ призведе до проблем з виплатами “добровольцям”.
Ускладнення доступу до західних компонентів (навіть через треті країни) – удар по можливості виробляти дрони, ППО, ракети.
Також на РФ може очікувати соціально-економічне невдоволення, яке може послабити політичну стабільність.
Водночас після заяви Трампа, деякі експерти засумнівалися в достовірності погрози Трампа запровадити тарифи щодо торговельних партнерів Росії, якщо президент РФ Владімір Путін не погодиться на припинення вогню протягом 50 днів.
Так співразмовники газети The New York Times зазначають, що масштаби взаємної торгівлі Китаю з Росією включають майже 250 млрд дол. на рік, включаючи величезний імпорт нафти. Таким чином виконання цієї погрози призведе до протистояння Трампа з Пекіном. Аналітики заявили, що Трамп навряд чи ризикне відновити конфронтацію з другою за величиною економікою світу через Україну, доля якої, на його думку, давно не є важливою для США.
Багато чого також незрозуміло щодо економічних погроз Трампа щодо самої Росії, зокрема наскільки вони правдоподібні.
Адже хоча Трамп і заявив про готовність запровадити 100-відсоткові тарифи щодо Росії після 50 днів без угоди про припинення вогню, прямі тарифи на імпорт США з Росії не матимуть суттєвого впливу на економіку Росії.
За даними Офісу торгового представника США, у 2024 США імпортували російських товарів лише на суму близько 3 млрд дол. Більша частина цієї суми складається з російського експорту до Америки, який вважається необхідним, включаючи добрива, залізо, сталь та уран для американських ядерних реакторів. Незрозуміло, чи має намір Трамп обмежити цю торгівлю. Своєю чергою США експортують до Росії товарів лише на мізерні 500 млн дол.
Трамп також відомий тим, що встановлює дедлайни, яких не дотримується, що викликає питання про те, чи діятиме він взагалі, коли закінчиться 50-денний термін, встановлений ним для Путіна.
Тож, санкції можуть зробити війну для Росії економічно невигідною і виснажливою, але якщо їх дійсно застосують та зроблять це широко та рішуче. Вони можуть знизити темп наступів РФ, ослабити мобілізаційний ресурс, пришвидшити потребу Кремля шукати перемир’я.
Вікторія Хаджирадєва -
В Україні продовжили дію воєнного стану
Верховна Рада України прийняла рішення продовжити воєнний стан та загальну мобілізацію на території країни. Цю новину оголосив народний депутат Ярослав Железняк у своєму каналі в Телеграм у вівторок, 15 липня. За його повідомленням, законопроекти про продовження воєнного стану та мобілізації українських громадян підтримали 320 депутатів, один був проти. Таким чином, дію воєнного стану та мобілізації продовжено на 90 днів, до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
-
Росіяни завдали ракетного удару по Очакову: є потерпілий
Російські війська здійснили ракетний удар по місту Очаків у Миколаївській області. Один 69-річний чоловік отримав поранення і був госпіталізований. Крім того, після атаки виникла пожежа в сухій траві за містом, на місці працюють рятувальні служби. Також, раніше вже було повідомлено про масований удар російських військ по портовій інфраструктурі Миколаєва, в результаті чого були пошкоджені склади та електромережі.