Внаслідок атаки єменських бойовиків-хуситів на грецький суховантаж Eternity C під прапором Ліберії загинули четверо моряків, пошуки ще 15 тривають. Про це інформує Reuters у середу, 9 липня.
Це вже друге судно, потоплене за останні кілька днів на цьому напрямку.
За даними компаній, задіяних у рятувальній операції, екіпаж Eternity C складався з 25 осіб. Четверо з них загинули ще до того, як екіпаж полишив судно. Шістьох моряків вдалося врятувати – вони провели у воді понад добу. Решту продовжують шукати.
Хусити підтвердили атаку 7 липня та заявили, що “єменський флот” нібито надав допомогу частині екіпажу й доправив їх у “безпечне місце”.
Судно двічі атакували морськими дронами, ракетами та швидкісними катерами, що, за словами морських аналітиків, характерно для тактики хуситів. Рятувальні шлюпки знищили ще в перший день обстрілу.
Судно Eternity C експлуатувала грецька компанія Cosmoship Management. Серед екіпажу був 21 філіппінець, один росіянин і троє охоронців.
Хусити з осені 2023 року атакують комерційні та військові судна в регіоні Червоного моря, звинувачуючи у підтримці Ізраїлю.
Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути.
Хусити потопили балкер у Червоному морі
Категорія: Новини світу
-
Атака хуситів на грецьке судно: загинули четверо моряків, 15 зниклих
-
Чехія підготує вісім українських пілотів F-16
Уряд Чехії схвалив програму підготовки українських пілотів, яку реалізує державне підприємство LOM Praha за дорученням Міністерства оборони. Мова про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн крон (1,4 млн доларів). Про це інформує оборонне відомство країни у середу, 9 липня.
Тренування пройдуть до восьми українських пілотів до кінця 2026 року.
Підготовка включатиме навчання на симуляторах і дозвукових літаках L-39, оскільки Чехія не має на озброєнні F-16. Проте українська сторона виявила зацікавлення у такому типі підготовки як частині ширшої програми опанування західної авіаційної техніки.
Підготовка фінансуватиметься з уже затвердженого бюджету Міноборони Чехії, додаткові кошти з державного бюджету не залучатимуться. Усе забезпечення, зокрема логістика, медичні огляди та симуляційна підготовка, оцінено в додаткові 4,5 млн крон. Ці витрати також покриє чеська сторона.
“Для нас це не лише професійний виклик, а й прояв солідарності з Україною. Ми маємо необхідний досвід, і готові його надати там, де він потрібен найбільше”, – заявив директор LOM Praha Їржі Протіва. -
В Чехії розслідують експорт підсанкційних товарів у Росію
Чеські правоохоронці почали розслідування проти місцевих компаній, чиї товари за даними митниці та інформації, наданої Офісом Президента України, потрапляють в РФ через посередників у третіх країнах. Про це повідомляє чеське видання Denik N.
Чеська влада два тижні тому почала перевіряти інформацію зі списку, в якому вказано вісім чеських фірм, підозрюваних в обході обмежень на експорт до Росії.
Згідно з митними документами, металорізальні верстати, що підпадають під санкції ЄС, потрапили в Росію в 2023 році. В одному випадку експорт здійснювався через Сербію через підставні компанії, які раніше навіть не займалися такими поставками.
Серед названих чеських фірм вказано компанію Pilous з міста Брно. Її машинне обладнання – в упаковці з маркуванням бренду Pilous – продовжують з’являтися за адресою її колишньої дочірньої компанії в Санкт-Петербурзі.
Сама ж фірма стверджує, що “втратила контроль над своєю дочірньою компанією” після вторгнення РФ в Україну.
Як ми вже писали, Україна синхронізувала свої санкції з 9-м, 10-м, 11-м, 12-м, 13-м та 14-м санкційними пакетами ЄС після того, як президент Володимир Зеленський увів у дію три рішення РНБО щодо застосування санкцій і підписав відповідні укази.
РНБО ввела санкції проти криптовалютних схем РФ -
Зеленський зустрівся з Келлогом у Римі
Президент Володимир Зеленський 9 липня розпочав зустріч у Римі і спецпредставником глави США Кітом Келлогом. Про це повідомив Укрінформ.
Спецпредставник президента США входить до складу американської делегації, котра братиме участь у Міжнародній конференції з відновлення України 10-11 липня, яку організовує уряд Італії.
Зустріч відбулася в межах візиту глави держави до Риму.
Протокольна зустріч Зеленського та Келлога не передбачала заяв обох посадовців та відповідей на питання журналістів.
На зустрічі були присутні міністр закордонних справ Андрій Сибіга, очільник Міноборони Рустем Умєров, керівник ОПУ Андрій Єрмак, а також його заступник Павло Паліса. -
Росія запускає прямі авіарейси до КНДР
Федеральне агентство повітряного транспорту Росії (Росавіація) надало авіакомпанії Nordwind Airlines дозвіл на виконання рейсів до Північної Кореї. Про це мовиться в наказі відомства, повідомляє The Moscow Times у середу, 9 липня.
У документі зазначено, що рейси виконуватимуться між Москвою і Пхеньяном двічі на тиждень.
Згідно з інформацією на сайті аеропорту Шереметьєво – базового для Nordwind – перший виліт до столиці КНДР заплановано на 27 липня. Компанія подала запит до Росавіації на відкриття цього маршруту наприкінці червня.
Наразі росіяни можуть дістатися до Північної Кореї лише спецрейсами північнокорейської державноі авіакомпанії Air Koryo з Владивостока або поїздом у складі тургруп, організованих Pegas Touristik. Водночас для в’їзду необхідно оформити візу через акредитоване в МЗС КНДР турагентство в Росії.
У середині червня можливе відновлення авіасполучення між країнами, перерване під час пандемії COVID-19, обговорювали секретар Ради безпеки РФ Сергій Шойгу та лідер КНДР Кім Чен Ин.
Віцепрезидент Російського союзу туристичної індустрії Дмитро Горін зазначив, що Північна Корея навряд чи стане популярним туристичним напрямком для росіян після відкриття авіарейсів. На його думку, попит буде обмеженим – серед тих, хто зацікавлений у специфіці та “колориті” закритої країни.
Раніше Росія та Північна Корея розпочали будівництво автомобільного мосту через річку Туманну, який має з’єднати обидві країни в межах зусиль зі зміцнення стратегічного партнерства.
Згодом стало відомо, що компанія “Російські залізниці” відновлює курсування міжнародних безпересадкових вагонів між Пхеньяном і Москвою.
Росія відновила регулярне залізничне сполучення з КНДР -
Війська Ізраїлю зайшли на південь Лівану
ЦАГАЛ заявив про введення військ на південь Лівану в межах цілеспрямованих операцій з ліквідації інфраструктури підтримуваного Іраном бойового угруповання Хезболла. Про це повідомляє AFP.
“Солдати почали спеціальні, цілеспрямовані операції з їхньої ліквідації та запобігання відновленню діяльності Хезболли в цьому районі”, – йдеться в заяві ізраїльських військових.
В армії Ізраїлю зауважили, що їхні військові перебувають в районі Лаббуне, неподалік кордону, та в районі Джабаль-Блат, також у межах видимості кордону.
Попри листопадове перемир’я з Хезболлою, Ізраїль продовжує завдавати ударів по Лівану, в основному пояснюючи це тим, що атаки націлені на об’єкти угруповання і бойовиків, а також на членів їхнього палестинського союзника ХАМАС.
Припинення вогню 27 листопада мало на меті покласти край більш ніж річним бойовим діям з Хезболлою, в тому числі двомісячній війні, яка суттєво послабила угруповання.
Згідно з угодою про припинення вогню, Хезболла мала відвести своїх бойовиків на північ від річки Літані, приблизно на 30 кілометрів від ізраїльського кордону, залишивши ліванську армію і миротворців Організації Об’єднаних Націй єдиними озброєними сторонами в регіоні.
Ізраїль був зобов’язаний повністю вивести свої війська з країни, але залишив їх у п’яти місцях, які вважає стратегічно важливими. -
Естонія погрожує заблокувати 18-й пакет санкцій проти РФ
Естонія розглядає варіант блокування 18-го пакету санкцій для тиску на Росію, якщо з нього буде виключать зниження граничної ціни на російську нафту. Про це заявив міністр закордонних справ Маргус Цахкна в коментарі ERR в середу, 9 липня.
Міністр пояснив, що зниження граничної ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 доларів також було включено в пропозицію, представлену Європейською комісією на початку року. Зниження верхньої межі ціни має бути найсильнішою частиною нового пакету санкцій.
Видання Delfi написало раніше, що середземноморські країни з великим сектором судноплавства, особливо Мальта, хочуть вилучити цю вимогу з пакету. Саме тому Естонія готова накласти вето на ухвалення 18-го пакету без цього пункту. Рішення щодо зовнішньої політики Європейського Союзу вимагають згоди всіх країн-членів.
Цахкна підкреслив, що позиція Естонії полягає в тому, щоб прийняти запропонований Єврокомісією пакет санкцій в його первісному вигляді, просто виступаючи проти бажання деяких країн розбавити його, виключивши новий прейскурант.
Він нагадав, що нинішня верхня межа ціни на нафту в 60 доларів існує вже два роки і не була знижена, бо великі західні держави не підтримали такий крок. Але тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 також готові знизити верхню межу ціни на російську нафту. США нібито теж готові тиснути на Росію.
Угода щодо нового пакету санкцій все ще перебуває в процесі доопрацювання, і що країни, в тому числі Естонія, ще не мають остаточного слова. Наступний раунд переговорів щодо запровадження нових санкцій відбудеться в середу в Брюсселі, де зустрінуться посли країн. Встановлення граничної ціни на нафту для Росії означає, що Європейський Союз заборонить вантажним суднам своїх країн-членів перевозити російську нафту, якщо вона продається за ціною, вищою за граничну, а також заборонить своїм страховим компаніям та іншим постачальникам послуг пропонувати свої послуги таким суднам.
Обмеження ціни на рівні 45 доларів змусить Росію продавати нафту за значно нижчою ціною, ніж світові ринкові ціни.
Світова ціна на нафту впала з початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Якщо на початку війни ціна на нафту марки Brent підскочила вище 110 доларів за барель, то до початку 2025 року вона впала до 80 доларів, а з того часу опустилася нижче 60 доларів, щоб у середу знову наблизитися до 70 доларів.
Однак індекс цін на російську нафту марки Urals, після зростання майже до 100 доларів на початку 2022 року, залишався між 80 доларів і 60 доларів протягом більшої частини решти трьох років, а в середу коливався на рівні 66,45 доларів. -
Польща планує збудувати три заводи з виробництва снарядів
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час візиту в середу, 9 липня, в штаб-квартиру Польської зброярської групи, оголосив про будівництво трьох заводів з виробництва боєприпасів. Про це повідомляє польське радіо RMF FM.
Косіняк-Камиш запевнив, що виробництво боєприпасів для польського уряду є абсолютним пріоритетом, оскільки країна повинна досягти “абсолютного суверенітету” в цьому питанні.
“Ми досягли ситуації, коли ми виробляємо 250 мільйонів одиниць малокаліберних боєприпасів на рік. Чверть мільярда одиниць – це вп’ятеро більше, ніж ще кілька місяців тому”, – заявив він.
Він додав, що польська влада прагне “побудувати три заводи боєприпасів у межах Польської зброярської групи”.
В межах програми з виробництва боєприпасів на суму 2,4 млрд злотих у Польщі будуть не тільки побудовані три нові заводи, але й модернізовані вже діючі підприємства, а також придбані нові технології, сказав Косіняк-Камиш. -
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни -
Пентагон вчетверо збільшив план закупівлі ракет Patriot
Армія США суттєво збільшує обсяги закупівель ракет Patriot, що використовуються для перехоплення дронів, крилатих і балістичних ракет. Згідно з бюджетною заявкою на 2026 фінансовий рік, поданою до Конгресу, армія просить понад 1,3 млрд доларів на придбання 224 ракет і закладає загальну ціль у 13 773 ракети – у чотири рази більше, ніж планувалося раніше. Про це інформує Bloomberg у середу, 9 липня.
Відповідне рішення ухвалила спеціальна комісія високопоставлених військових 16 квітня. Хоча її рекомендації не мають автоматичної бюджетної сили, вони свідчать про стратегічний пріоритет системи Patriot.
Ракети типу PAC-3 MSE, які виробляє Lockheed Martin, здатні перехоплювати дрони, ракети середньої дальності та тактичні балістичні ракети. Твердопаливний ракетний двигун для ракети постачає L3Harris Technologies.
Україна також активно використовує Patriot для захисту міст від російських обстрілів.
Президент Дональд Трамп підтвердив, що постачання оборонної зброї Києву продовжаться, попри попереднє рішення його адміністрації про тимчасове припинення.
У 2026-му заплановано придбати 224 ракети на суму 945,9 млн доларів, з яких 396,3 млн скерують на підтримку операції Atlantic Resolve – ініціативи зі зміцнення оборони НАТО в Європі.
Крім того, нещодавно підписаний Трампом податковий закон передбачає ще 366 млн доларів на 96 додаткових перехоплювачів.
Системи Patriot активно застосовуються й на Близькому Сході – зокрема, для підтримки Ізраїлю та захисту бази Аль-Удейд у Катарі.
Аналітики вважають нарощення арсеналу давно очікуваним кроком.
“Після багатьох років діагностики нестачі боєприпасів і перехоплювачів, нарешті ми отримуємо рецепт – і збільшення кількості перехоплювачів Patriot в чотири рази звучить цілком логічно”, – зазначив Том Карако, директор проєкту протиракетної оборони в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень.
Представник армії Стів Уоррен заявив, що армія стабільно фінансувала виробництво протягом багатьох років, втім, “нарощування виробництва є складним завданням”. Тож поки масштабування виробництва залишається викликом.
У березні Lockheed Martin повідомила, що її команда збільшила обсяги виробництва на 30% у 2024 році, випустивши 500 ракет PAC-3, і планує ще +20% у 2025 році.