Президент США Дональд Трамп відмовився відповідати, чи телефонував йому після захоплення американськими військовими нафтового танкера Marinera російський диктатор Володимир Путін. Про це свідчить інтерв’ю голови Білого дому для Fox News.
Інтерв’юер під час бесіди поставив Трампу запитання, чи телефонував той хазяїну Кремля після захоплення танкера.
“Я не хочу цього говорити. Але факт у тому, що російські кораблі – там був підводний човен й есмінець – вони обидва дуже швидко відпливли, коли ми прибули. І ми захопили корабель”, – заявив американський лідер.
Він додав, що нафта, яку перевозив танкер, вже розвантажується.
Як ми вже писали раніше, військові США перехопили в Атлантичному океані підсанкційний танкер Bella1.
Крім того, американські військові захопили ще один танкер, Sophia, що теж належить до “тінььового флоту” РФ.
ЗМІ з’ясували власника захопленого США танкера Marinera
Категорія: Новини світу
-
Захоплення танкера РФ: Трамп відмовився сказати, чи дзвонив Путіну
-
Росія підтвердила удар Орешником по Львову
Кремлівський правлячий режим підтвердив запуск балістичної ракети на Львів вночі 9 січня, а також згадав фейк про нібито “атаку на резиденцію” російського диктатора Володимира Путіна. Про це свідчить заява російського міністерства оборони.
Росіяни заявили, що “у відповідь” на так звану “атаку по резиденції” російського диктатора було вчинено теракт проти українського цивільного населення: запуск ракети з комплексу Орешник та атака ударними безпілотниками.
В Кремлі традиційно заявили, що “цілей удару досягнуто”. За версією російського міністерства, нібито було уражено вигадані окупантами “об’єкти виробництва безпілотних літальних апаратів”.
При цьому окупанти попри брехню про “військові об’єкти” зараз же зізналися, що головною мішенню атаки була енергетична інфраструктура.
В заяві російського міністерства про це є окрема згадка, разом із черговими погрозами скоїти нові теракти проти України.
Як ми вже писали, цієї ночі у Львові чули серію вибухів. Моніторингові канали писали про ймовірний удар ракетою Орєшнік.
Згодом стало відомо, що коли це й був Орєшнік, то він не мав бойової частини. -
Росія підтвердила удар Орєшніком по Львову
Кремлівський правлячий режим підтвердив запуск балістичної ракети Орєшнік на Львів вночі 9 січня, а також згадав фейк про нібито “атаку на резиденцію” російського диктатора Володимира Путіна. Про це свідчить заява російського міністерства оборони.
Росіяни заявили, що “у відповідь” на так звану “атаку по резиденції” російського диктатора було вчинено теракт проти українського цивільного населення: запуск ракети з комплексу Орєшнік та атака ударними безпілотниками.
В Кремлі традиційно заявили, що “цілей удару досягнуто”. За версією російського міністерства, нібито було уражено вигадані окупантами “об’єкти виробництва безпілотних літальних апаратів”.
При цьому окупанти попри брехню про “військові об’єкти” зараз же зізналися, що головною мішенню атаки була енергетична інфраструктура.
В заяві російського міністерства про це є окрема згадка, разом із черговими погрозами скоїти нові теракти проти України.
Як ми вже писали, цієї ночі у Львові чули серію вибухів. Моніторингові канали писали про ймовірний удар ракетою Орєшнік.
Згодом стало відомо, що коли це й був Орєшнік, то він не мав бойової частини. -
Трамп допустив “вибір” між Гренландією та НАТО
США, “можливо, доведеться вибрати” між реалізацією амбіцій щодо взяття під контроль Гренландії та збереженням НАТО. Про це заявив американський президент Дональд Трамп в інтерв’ю для The New York Times.
Трамп відмовився давати пряму відповідь на запитання, що для нього є пріоритетом: здобуття Гренландії чи збереження НАТО. Проте він визнав, що “це може бути вибір”.
Голова Білого дому натякнув, що трансатлантичний альянс безглуздий, якщо в його центрі не буде США.
У відповідь на запитання, чому йому потрібна Гренландія, Трамп заявив, що “це психологічно необхідно для успіху”.
На думку Трампа, суверенітет і національні кордони менш важливі, ніж особлива роль, яку відіграють Сполучені Штати як захисник Заходу, підкреслює видання.
За його словами, він єдиний зміг переконати країни НАТО витрачати 5% валового внутрішнього продукту на оборону.
“Я думаю, що ми завжди будемо ладнати з Європою, але я хочу, щоб вони налагодили ситуацію. Саме я змусив їх витрачати більше, знаєте, більше ВВП на НАТО. Але якщо подивитися на НАТО, то, можу вам сказати, Росія зовсім не переймається жодною іншою країною, крім нас”, – запевнив Трамп.
Як відомо, Міністерство оборони Данії заявило про готовність військ стріляти у разі нападу на Гренландію.
У НАТО шукають способи, як запобігти вторгненню США у Гренландію -
Закон про санкції проти РФ: Трамп висунув умову
Президент США Дональд Трамп підтримує законопроект про санкції проти РФ, але все ж таки з однією умовою. Про це йдеться в його інтерв’ю для Fox News.
Інтерв’юер його запитав його прямо, чи підтримує він законопроект про санкції.
“Я думаю, там 84 або 85 сенаторів хочуть… Так (підтримую – ред.), але тільки якщо він буде підпорядкований мені. І знаєте, я його підтримую”, – відповів голова Білого дому.
Однак журналіст ще раз його запитав, чи підтримує він законопроєкт.
“Я надіюся, що нам не доведеться його застосовувати. У нас уже є серйозні санкції проти Росії”, заявив Трамп.
За його словами, економіка Росії нині в дуже поганому стані. Він також додав, що це “більша і потужніша країна” порівняно з Україною. -
Трамп задумав обвалити ціни на нафту: чим це загрожує Росії
Президент США Дональд Трамп планує забезпечити своїй країні домінування в нафтовій промисловості Венесуели, що допоможе знизити нафтові ціни до бажаного рівня в $50 за барель. Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на обізнані джерела.
План, що готується в Білому домі, передбачає встановлення часткового контролю над нафтовою держкомпанією Petroleos de Venezuela, включаючи придбання та реалізацію більшої частини видобутої нею нафти.
Практично відразу після захоплення експрезидента Ніколаса Мадуро Білий дім почав приватно обговорювати з новою владою Венесуели отримання контролю над постачанням нафти і роль США в нарощуванні видобутку в країні, кажуть джерела WSJ. Оскільки Венесуела має найбільші на Землі запаси нафти, США таким чином зможуть отримати контроль над більшою частиною запасів у Західній півкулі, якщо врахувати їхні власні родовища і ті, де працюють американські компанії. Це також допоможе витіснити з Венесуели Росію та Китай та знизити ціни для американських споживачів.
Трамп уже заявив, що США отримають від Венесуели до 50 млн барелів, а виручкою від їх реалізації за ринковими цінами розпоряджатися він особисто “на благо народів” двох країн. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив, що після цього США протягом “невизначеного часу” продаватимуть нафту, що видобувається у Венесуелі.
Дешева венесуельська нафта дозволить зменшити витрати на переробку, ціни на бензин, дизель та низку інших нафтопродуктів. Трамп неодноразово порушував питання про необхідність знизити ціни на нафту до $50 доларів за барель, для нього це найкращий рівень, розповіли WSJ два високопосадовці адміністрації.
Йдеться про ціну американського еталонного сорту WTI, який зараз коштує приблизно на $4 дешевше за середземноморську марку Brent. На денних торгах у четвер вони котируються по $56,7 та $60,7 за барель відповідно.
Збільшення постачання з Венесуели, яке також звільнить додаткові обсяги для експорту американської нафти, здатне призвести до ще більшого зниження цін у ситуації, коли Міжнародне енергетичне агентство і так прогнозує рекордний надлишок на світовому ринку в 2026 році.
Здешевлення WTI до $50 може призвести до падіння Brent (при збереженні спреду) до $54 за барель. У цьому випадку російська нафта Urals (знов-таки при збереженні нинішнього спреду з Brent) може впасти у вартості приблизно до $30 за барель. -
У НАТО шукають, як запобігти вторгненню США у Гренландію
У НАТО шукають вихід з кризи навколо зазіхань президента США Дональда Трампа на Гренландію. Зокрема розглядається можливість проведення спеціальної спільної місії на острові, яка могла б заспокоїти главу Білого дому. Про це у четвер, 8 січня повідомило NOS із посиланням на джерела.
Видання нагадало, що цього тижня Трамп повторно заявив, що хоче отримати Гренландію. При цьому він не виключив військового втручання. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що у разі американської військової операції проти її країни це означатиме кінець альянсу.
Джерела в НАТО не очікують, що це станеться найближчим часом. Офіційно альянс утримується від коментарів, однак за лаштунками, за словами співрозмовників, ведеться інтенсивна робота над пошуком рішень.
У четвер вранці 32 посли альянсу зібралися на щотижневу зустріч. Вона пройшла в “спокійній атмосфері”. Данія підняла питання Гренландії в “позитивній і перспективній інтервенції”, повідомили інсайдери NOS. Посол США в НАТО Вітакер також, як повідомляється, виступив у примирливому тоні.
Як стало зрозуміло під час засідання, практично всі країни хочуть, щоб Альянс відігравав більшу роль в Арктиці. Кілька членів запропонували нову місію НАТО в цьому регіоні. Це значно посилило б оборону Арктики. І, перш за все, це були б спільні зусилля, включаючи США, найважливішого союзника, що хоча б тимчасово послабило б найгіршу напругу.
Для запуску такої місії необхідна згода всіх 32 членів альянсу. Генсек НАТО Марк Рютте повинен спочатку з’ясувати, чи підтримує Трамп спільну місію НАТО, яка може називатися Арктичний вартовий. Дві подібні місії вже були запущені в останні роки: Балтійський вартовий в Балтійському морі та Східний вартовий на східному кордоні НАТО.
Дипломати вважають, що якщо Трамп погодиться, Арктичний вартовий може бути запущений протягом декількох тижнів, і це допоможе відновити принаймні частину довіри до альянсу, на що вони сподіваються. -
Ірак націоналізує найбільший закордонний актив Лукойлу
Уряд Іраку схвалив націоналізацію оператора родовища Західна Курна-2, 75% якого належить російській компанії Лукойл. Причиною стали санкції США проти російських нафтових компаніій, повідомило у четвер, 8 січня, агентство Reuters.
Зазначаєтся, що державна компанія Basra Oil візьме на себе управління родовищем на термін 12 місяців.
“Ми прагнемо забезпечити безперебійний видобуток, поки в Іраку існує невизначеність у зв’язку з санкціями США, і протягом 12 місяців шукатимемо потенційних покупців на частку Лукойлу”, – пояснив один із представників Basra Oil.
Західна Курна–2 – одне з найбільших нафтових родовищ у світі, воно забезпечує близько 0,5% світових поставок нафти та 9% видобутку у самому Іраку. У листопаді Лукойл оголосив форс-мажор на родовищі після того, як уряд зупинив усі виплати йому грошима та нафтою. Компанія має позбутися активів за межами Росії до 17 січня – такий крайній термін встановили США, які запровадили санкції щодо Лукойлу та Роснафти наприкінці жовтня.
Лукойл отримав право на освоєння Західної Курни–2 у 2009 році, а у 2014-му розпочав на родовищі комерційний видобуток.
Basra Oil після переходу під її контроль оператора родовища виплачуватиме зарплату, роботу підрядників, нестиме операційні витрати, сказав Reuters іракський нафтовий менеджер. За його словами, видобуток залишається стабільним на рівні близько 465 000–480 000 барелів на добу.
Зацікавленість у придбанні активів Лукойлу висловила низка нафтових та інвестиційних компаній. Однією з останніх пропозицій став намір Chevron та фонду прямих інвестицій Quantum Capital Group придбати весь портфель закордонних активів Лукойлу, включаючи видобувні, НПЗ та сховища палива, понад 2000 АЗС у Європі, Азії, США та на Близькому Сході. -
Посланці Трампа і Путіна зустрілися у Парижі
Посланці президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер у середу, 8 січня, провели зустріч у Парижі з посланцем російського диктатора Кирилом Дмитрієвим. Сторони обговорювали американський план врегулювання війни в Україні, повідомляє портал Axios, із посиланням на обізнане джерело.
“Після досягнення угоди з Україною майже за всіма аспектами плану Трампа, Білому дому потрібно отримати чітку відповідь від президента Росії Володимира Путіна щодо цієї пропозиції”, – зазначено в повідомленні. -
Трамп: Мені не потрібне міжнародне право
Президент США Дональд Трамп заявив, що його влада як головнокомандувача обмежуються лише його “власною мораллю”, а не нормами міжнародного права та іншими рамками. Про це він сказав в інтерв’ю газеті New York Times, яке було опубліковане у четвер, 8 січня.
На запитання журналіста про існування будь-яких обмежень щодо використання військової сили для завдавання ударів, вторгнення або примусу країн по всьому світу, Трамп відповів:
“Так, є одна річ. Моя власна мораль. Мій власний розум. Це єдине, що може мене зупинити. Мені не потрібне міжнародне право. Я не хочу нашкодити людям”, – сказав глава Білого дому.
Відповідаючи на запитання, чи має його адміністрація дотримуватися міжнародного права, американський лідер сказав “так”, але додав, що сам визначає, коли такі обмеження застосовуються до США.
“Це залежить від вашого визначення міжнародного права”, – зазначив Трамп.
Видання пише, що ці заяви є “найбільш відвертим підтвердженням світогляду” Трампа, у якому національна сила, а не закони, договори чи конвенції, є вирішальним фактором дій держави на міжнародній арені.
Раніше Трамп заявив, що Штати можуть здійснювати контроль над Венесуелою та видобувати нафту з її родовищ упродовж багатьох років.
Трамп планує створити “військо мрії”