Російський лідер Володимир Путін ухвалив рішення щодо безпеки Росії після різкої заяви президента США Дональда Трампа. Речник Кремля Дмитро Пєсков висловив подяку американському лідерові за початок переговорів, але також заявив, що Путін приймає важливі рішення для забезпечення безпеки країни. Пєсков також заявив, що Росія відповідає на атаки лише “у відповідь” на українські військові цілі, а Україна нападає на мирні об’єкти на російській території. Він також зізнався, що не знає точно, коли відбудеться наступний раунд переговорів між Україною і Росією після першої зустрічі у Стамбулі.
Категорія: Новини світу
-
У Кремлі пояснили різку заяву Трампа про Путіна
Російський лідер Володимир Путін прийняв рішення в “інтересах безпеки” РФ після різкої заяви президента США Дональда Трампа. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін робить все необхідне для забезпечення безпеки країни. Пєсков також стверджував, що Росія відповідає на дії України лише “у відповідь” і лише на військові цілі. Він також заявив, що невідомо, коли відбудеться наступний раунд переговорів між Україною і Росією після першої зустрічі у Стамбулі.
-
ЄС активно розробляє 18-й пакет санкцій проти РФ. Що він міститиме
Європейський Союз розглядає можливість введення 18-го пакету санкцій проти Росії. Однією з пропозицій є зниження стелі цін на нафту для країн “Групи семи” до 45 доларів за барель. Однак у міністрів фінансів G7 не вдалося досягти згоди щодо цього питання через розбіжності між США та ЄС. Деякі країни-члени ЄС, такі як Греція, Кіпр і Мальта, проти зниження цін через можливий негативний вплив на їхні економіки. Крім того, ЄС планує включити до санкційного пакету “Північний потік-2”, а також розглядає можливість обмеження деяких банків та “тіньового флоту” Росії. Президент України Володимир Зеленський закликав до посилення санкцій для змусити Росію припинити війну в Україні.
-
З ексканцлера Австрії зняли звинувачення у справі про неправдиві свідчення
Вищий регіональний суд у Відні зняв звинувачення у неправдивих свідченнях з колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца, який стверджував, що не був причетний до призначення союзника партії головою державної холдингової компанії. Рішення суду скасовує попереднє умовне ув’язнення, яке було винесене раніше. Суд вважає, що свідчення Курца не можна вважати неправдивими, оскільки він не створив враження, що дав недостовірні свідчення. У той же час умовне ув’язнення для іншого співробітника Курца залишилося в силі. Розслідування проти Курца є частиною корупційного скандалу в Австрії, що почався після витоку відео, на якому лідер ультраправих обговорює фінансування партії на курорті.
-
Зеленському шукають місце на саміті НАТО – Міноборони Нідерландів
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд розглядає можливість запросити президента України Володимира Зеленського на участь в саміті НАТО, який відбудеться 24-25 червня в Гаазі. Він зазначив, що шукається спосіб включити Зеленського та інших українських представників в програму саміту, хоча можливо це не буде пленарною зустріччю з усіма 32 країнами-членами Альянсу. Міністр також підтвердив незворотність вступу України до НАТО та висловив впевненість у її майбутньому членстві. Попередньо у Нідерландах говорили про бажання побачити Зеленського на саміті, але були проти цього думки з боку США. Однак у Вашингтоні це спростували, і зараз запрошення Зеленського на саміт залишається невизначеним на довгий час.
-
Макрон отримав публічного ляпаса від дружини
Дружина президента Франції Еммануеля Макрона вдарила його по обличчю під час робочого візиту до В’єтнаму. Інцидент стався перед виходом з літака і був знятий на відео. Представники президента спочатку заперечували автентичність відео, але потім підтвердили подію. Це була, за їхніми словами, звичайна “подружня суперечка”, коли президент і дружина жартували перед поїздкою.
-
Литва вимагає €200 млн компенсації від Білорусі за міграційну кризу
Литва подала позов до Міжнародного суду ООН у Гаазі проти Білорусі через міграційну кризу, спричинену режимом Олександра Лукашенка. Країна вимагає компенсацію понад 200 мільйонів євро за витрати на будівництво бар’єру на кордоні, посилення систем спостереження та інші заходи, які знадобилися для подолання кризи. Литва зазначає, що Білорусь сприяла напливу мігрантів, організовуючи їх транспортування та розміщення. Позов може вплинути на розгляд справ у Європейському суді з прав людини. Польща може приєднатися до цього позову. Інші країни ЄС також закликали переглянути правові акти у контексті міграційних викликів, щоб дати можливість країнам ефективно реагувати на ситуації, коли мігранти використовуються як інструмент тиску.
-
П’яний відвідувач зламав трон династії Нгуєн у В’єтнамі
У в’єтнамському місті Хюе чоловік у стані алкогольного сп’яніння пошкодив частину церемоніального трону, який є пам’яткою національного значення. Інцидент стався в палаці Тхай Хоа, де колись проходили царські церемонії. Чоловіка затримали, а через його психічний стан направили на експертизу. Трон є частиною комплексу, занесеного до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Місцева влада обіцяла посилити охорону культурних об’єктів після цього інциденту. Династія Нгуєн залишила значну архітектурну та культурну спадщину, яка є об’єктом інтересу для туристів та істориків.
-
Китай посилив армію для нападу на Тайвань – ЗМІ
Китай збільшує свою військову присутність навколо Тайваню, що створює загрозу раптового удару. З посиланням на тайванських і американських чиновників Financial Times повідомляє, що Китай підвищив свої можливості для атаки на Тайвань, вдосконаливши авіаційні та ракетні сили. Представники Тайваню підтвердили, що китайські ракети можуть уражати будь-яку точку острова. Пентагон повідомив, що біля Тайваню постійно дислоковані 10 кораблів Китаю, що дозволяє їм швидко блокувати острів. Нещодавно армія Китаю виконала висадку десанту з моря у районі Тайванської протоки, а військові Тайваню протестували американські системи залпового вогню HIMARS.
-
ЄС готується до поетапного згортання захисту біженців з України – ЗМІ
Європейська комісія готує нову пропозицію щодо майбутнього тимчасового захисту для українців, які втекли від війни. Передбачається, що Директива про тимчасовий захист може бути подовжена або згорнута поступово. Ця директива надала мільйонам біженців правовий захист у ЄС з березня 2022 року. Єврокомісія вже продовжила дію цієї директиви до березня 2026 року. Запропоновано різні варіанти виходу з режиму тимчасового захисту, включаючи можливість поступового згортання захисту. Деякі дипломати вважають, що потрібно розробити стратегію, яка врахує і тих, хто хоче залишитися в країнах ЄС, і тих, хто планує повернутися до України. Розглядаються також інші варіанти, які можуть вплинути на майбутнє тимчасового захисту, такі як виключення з програми тих, хто вже повернувся до України або обмеження прав новим прибулим.