В Україні можуть існувати змови на ринку електроенергії. Про це сказав народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус.
За його словами, на сьогодні в Україні немає законодавчо визначених правил обмеження імпорту. Як наслідок, диспетчери Укренерго діють на власний розсуд, що негативно відбивається на ціні для споживача.
“Вони це роблять волюнтаристським способом, можливо перебуваючи навіть у змові з певними учасниками ринку, щоб впливати на формування ціни… Якщо дефіцит – тоді дорого, це зрозуміло. Але якщо профіцит – має бути дешево. А зараз у нас ціна вища, ніж минулого літа, коли були масовані обстріли”, – заявив Герус під час засідання комітету.
Його думку підтримав інший народний обранець Андрій Жупанин. Він висловив сумніви в обґрунтованості збільшення ціни на електроенергію, рішення про яке нещодавно ухвалила НКРЕКП.
“Моя думка, що цього можна було уникнути, адже зараз немає дефіциту. Такі рішення приймаються занадто швидко”, – сказав він.
Для прояснення ситуації, народний депутат, перший заступник голови комітету Олексій Кучеренко ініціював ідею залучити Антимонопольний комітет до розслідування ситуації на енергоринку та з імпортом електроенергії.
“Давайте ми якось може разом з економічним комітетом або самі Антимонопольному комітету теж дамо сигнал, що ми тримаємо під увагою його розслідування. Бо хотілося б знати, чи буде якесь реальне розслідування, чи таке для галочки”.
Пропозицію підтримав нардеп Максим Хлапук, наголосивши на необхідності окремого засідання за участі АМКУ: “Я би справді пропонував провести окреме засідання, присвячене результатам вашого розслідування. Якщо ринок працює чесно, тоді й прайскепи не потрібні”.
Категорія: Новини бізнесу
-
Нардеп заявив про можливі змови на ринку електроенергії
-
США скасували пільгу на ввезення посилок, що діяла майже 90 років
Сполучені Штати Америки скасували пільгові тарифи для посилок вартістю до 800 доларів США, так званий de minimis. Ця пільга діє з 1938 року і була підвищена з 200 до 800 доларів у 2015 році для сприяння зростанню малого бізнесу на онлайн-маркетплейсах. Про це повідомляє Reuters.
Наступні шість місяців діятиме перехідний період. За цей час поштові служби можуть вибрати сплату фіксованого мита в розмірі від 80 до 200 доларів США за посилку, залежно від країни походження.
Дональд Трамп підвищив мита на китайські товари під час свого першого терміну, прямі поставки з Китаю різко збільшилися, що призвело до зростання бізнесу Shein і Temu. Багато з цих посилок надходили без перевірки.
Кількість посилок, які претендували на звільнення від мита de minimis, зросла майже в 10 разів – зі 139 мільйонів доларів США у 2015 фінансовому році до 1,36 мільярда у 2024.
Офіційно скасування пільги пов’язане з боротьбою проти незаконного ввезення наркотиків, а також з бажанням захистити інтереси американських ритейлерів.
Торговий радник Білого дому Пітер Наварро запевнив журналістів, що “скасування лазівки de minimis” нібито “врятує тисячі американських життів, обмеживши потік наркотиків та додасть до бюджету нашої країни до 10 мільярдів доларів на рік у вигляді митних доходів”,
Скасування de minimis ускладнило логістику: поштові служби Австралії, Великої Британії, Німеччини, Японії, та інші призупинили відправлення до США та намагаються адаптуватися до змін.
Українські поштові служби – Укрпошта й Нова пошта – продовжують доставляти у США, але їхні послуги подорожчали. -
Збитки на 26 млн: експосадовцю Нафтогазу Щербенку оголосили підозру
Колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз повідомили про підозру у зловживанні владою. Про це інформує пресслужба ДБР у п’ятницю, 29 серпня.
За даними слідства, він передчасно підписав договір оренди адміністративної будівлі у Києві ще до завершення ремонтних робіт у приміщенні.
Роботи у будівлі тривали ще майже три місяці після укладення договору, а працівники НАК Нафтогаз України не могли переїхати в нове приміщення. Попри це оренда вже оплачувалась.
Відтак, компанія понесла зайві витрати, і державі, в особі НАК Нафтогаз України, завдано збитків на понад 26 мільйонів гривень.
Відомство не називає імені підозрюваного, втім, Економічна правда з посиланням на джерела пише, що мова про колишнього директора з енергоефективності та управління майном Групи Нафтогаз Віталія Щербенка.
Колишньому посадовцю повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за ч. 2 ст. 364 ККУ.
Санкція передбачає позбавлення волі на строк до шести років.
Раніше у НАЗК повідомили, що в Україні держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, може різко зрости.
ДБР перевіряє законність статків очільника Енергетичної митниці -
В ЄС готують схему передачі Україні 200 млрд євро російських активів – ЗМІ
Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни. Про це повідомляє Politico.
Брюссель перевіряє готовність національних урядів до переведення цих коштів у більш ризиковані інвестиції, що могли б принести Україні додатковий прибуток та посилити тиск на Росію, яка відмовляється припиняти бойові дії.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що робота над використанням заморожених російських активів триває, і ці ресурси повинні зробити внесок у оборону та відбудову України.
Схема не передбачає негайної конфіскації активів, проти чого виступає більшість країн ЄС через юридичні та фінансові ризики.
Кульмінацією дискусії стане суботня зустріч 27 міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені, де вперше обговорюватиметься ця пропозиція.
У Єврокомісії цю ідею просувають комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс та глава зовнішньої політики Кая Каллас.
Частина країн, зокрема балтійські держави, виступають за повну конфіскацію активів, проте цей варіант блокується кількома західноєвропейськими урядами.
У 2024 році країни G7 погодилися направити Україні 45 мільярдів євро прибутку від заморожених активів, залишивши самі активи недоторканими.
У Єврокомісії також розглядають створення спеціального цільового фонду за зразком Європейського механізму стабільності. Ця структура дозволила б уникнути вето з боку окремих країн, зокрема Угорщини, яка може заблокувати продовження санкцій проти РФ.
Тим часом скептики, зокрема генеральна директорка Euroclear Валері Урбен, побоюються, що платникам податків ЄС доведеться покривати збитки, якщо ризикованіші операції виявляться невдалими. -
В Україні анонсували побудову першого водневого трубопроводу
Оператор ГТС України планує побудувати перший об’єкт водневої трубопровідної інфраструктури в країні. Про це мовиться на сайті ОГТСУ.
“Нашою довгостроковою амбіцією є створення мережі транспортування водню загальнонаціонального масштабу.
Товариство враховує при цьому безпекові фактори і комерційні міркування – пріоритетним є запит на доступ до розвиненого ринку ЄС”, – пояснив начальник управління стратегії ОГТСУ Олександр Гайдін.
Найімовірніше першим таким об’єктом стане один з міжнародних конекторів, з подальшим розгортанням по трасі Центральноєвропейського водневого коридору через Карпатські гори до вузлової точки з’єднання багатьох магістральних газопроводів на заході України.
Представники ГТСУ зазначають, що це стане “воротами” для експорту українського водню до районів підвищеного попиту в ЄС. -
Нацбанк заробив 346 млн на монетах та сувенірах
Національний банк з початку року вже отримав 346 млн грн доходу від продажу пам’ятних, інвестиційних монет та сувенірної продукції. Про це мовиться у відповіді на запит ЕП.
Зокрема станом на 25 серпня НБУ продав 565,3 тис. пам’ятних монет на 279,9 млн грн, 14,9 тис. інвестиційних (золотих та срібних) монет на 42,8 млн грн, 125 тис. одиниць сувенірної продукції на 21,66 млн грн. Окрім того, монети також продали за кордон, отримавши 1,65 млн грн доходів.
Як зауважується, за неповні вісім місяців року НБУ отримав майже стільки ж доходів від продажу своїх монет, скільки за весь 2022 рік. Тоді регулятор заробив 349 млн грн переважно від продажу інвестиційних монет (було продано 10,9 тис. золотих та срібних монет на 183,9 млн грн).
Втім, найуспішнішим для Нацбанку виявився 2023 рік, оскільки тоді вдалося заробити 660,6 млн грн від продажу продукції. Наймасовішим продуктом була сувенірна продукція, тоді як найдохіднішим – пам’ятні монети.
Натомість у 2024-2025 роках пам’ятні монети генерують найбільше доходів центрального банку від реалізації. Нацбанк виготовляє та реалізовує пам’ятні та інвестиційні монети, які мають художню та інвестиційну цінність. Вартість пам’ятних монет з часом може змінюватися через обмежений тираж та високий попит на них серед колекціонерів.
Тоді як вартість інвестиційних монет залежить від вартості банківського металу, з якого така монета зроблена. Такі монети часто розглядаються як альтернатива інвестиціям у дорогоцінні метали.
Раніше Національний банк України випустив монету під назвою Українська бавовна. БПЛА Vampire, присвячену потужному багатоцільовому дрону Vampire із серії Збройні сили України.
Також повідомлялося, що НБУ випустив пам’ятну монету до третіх роковин вторгнення під назвою Тримаймо стрій!
Українська пам’ятна монета – серед найкращих у світі -
Курс долара знизився в обмінниках, євро – зростає
Курс гривні зміцнився відносно долара, але впав щодо євро в обмінних пунктах в останній робочий день літа. Про це свідчать дані моніторингу готівкого ринку у п’ятницю, 29 серпня.
Так, середній курс продажу впав на 5 копійок до 41,55 гривень, курс євро піднявся на 5 копійок до 48,50 гривень.
Загалом за серпень готівковий долар подешевшав на 40 копійок, а курс євро впав на 20 копійок.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 2 копійки і зараз перебуває на рівні 41,28-41,31 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,2602 гривень за 1 долар (-0,0620 грн). За місяць офіційний курс впав на 50 копійок.
Офіційний курс євро сьогодні становить 48,1341 гривень за 1 євро (0,2541 грн). -
Борги українців за комуналку склали понад 100 млрд гривень
Державна служба статистики України вперше з початку війни оприлюднила дані по заборгованості населення з оплати житлово-комунальних послуг. Про це повідомляє Держстат.
Останні дані статистичного відомства станом на кінець 2021 року свідчили, що борги склали 81,3 млрд гривень.
Станом на другий квартал 2025 року борг досяг 106,6 млрд гривень. Це невелике зростання, враховуючи значене подорожчання послуг.
Найбільший борг був за постачання теплової енергії та гарячої води – 35,2 млрд гривень. За газ українці заборгували 32,3 млрд гривень, за електроенергію – 17,1 млрд гривень, за холодну воду – 10,2 млрд гривень, за правління багатоквартирним будинком – 8,8 млрд гривень, за вивіз сміття – 3,1 млрд гривень.
У другому кварталі 2025 року українцям нарахували за комуналку 64,3 млрд гривень. Вони сплатили 51,5 млрд гривень.
Як ми вже писали, за 2024 рік держборг України за рік зріс на 1,4 трлн гривень. При цьому зазначалось, що держборг України стає дешевшим та більш довгостроковим.
Державний борг України у червні зріс майже на $4 млрд -
РФ уперше витратила на війну половину зібраних податків – ЗМІ
Фінансування російської армії та закупівлі зброї вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну “з’їли” кожен другий рубль, зібраний з платників податків до федерального бюджету РФ. Про це повідомляє The Moscow Times, посилаючись на розрахунки наукового співробітника німецького Інституту проблем міжнародної безпеки Яніса Клюге, зроблених на основі даних системи Електронний бюджет.
Частка витрат на війну в доходах казни в першому кварталі 2025 року становила 50,1%, а на кінець другого – 48,2%.
Тягар війни стає для бюджету все важчим: у 2022 році військова машина “спалила” 24,4% надходжень від податків; у 2023 році – 32,05%, у 2024-му – вже 39,05%. Попередній рекорд був зафіксований у першому кварталі 2023 року – 45,4%.
Частка військових статей у видатках нижча, оскільки самі видатки перевищують доходи, а бюджет – дефіцитний.
За січень-червень Мінфін РФ зібрав 17,584 трлн рублів, а витратив – 21,278 трлн. З суми витрат на війну пішло 39,9% за півріччя, а в першому кварталі – 41,2%.
Такі значення – абсолютні рекорди в сучасній історії Росії, зазначає ЗМІ. -
Атаки на термінал Усть-Луга в РФ позбавили його половини потужностей – ЗМІ
Експортний термінал Усть-Луга працюватиме у вересні на рівні близько 350 тисяч барелів на добу. Це показник становить приблизно половину його звичайної потужності, повідомляє Reuters з поси.
Зниження пов’язане з пошкодженням трубопровідної інфраструктури внаслідок атак українських дронів. Пошкодження ускладнили експорт російської нафти і загрожують перебоями з поставками.
Проблеми в Усть-Лузі почалися після ударів по нафтоперекачувальній станції в Унечі Брянської області раніше в серпні. Унеча є ключовим транзитним вузлом для нафти, що йде в Усть-Лугу.
Атаки також торкнулися прокачування нафтопроводом Дружба, що постачає нафту в Білорусь, Словаччину та Угорщину. У Словаччині заявили, що цього тижня поставки трубопроводом відновилися в тестовому режимі.
Падіння потужності в Усть-Лузі призведе до перенаправлення обсягів нафти в російські порти Приморськ і Новоросійськ.
Російська влада публічно не коментує масштаб пошкоджень і наслідки для графіка експорту.
Оператор трубопроводів і терміналу, компанія “Транснефть”, відмовилася від коментарів.