У Росії почалися банкрутства нафтових компаній – ЗМІ

Посилення американських санкцій, що обвалило ціни на російську нафту до $40 за барель і нижче, породило низку банкрутств невеликих нафтових компаній у РФ. Про це повідомило видання Комерсант у вівторок, 17 лютого.
Так, подати заяву про банкрутство нафтової групи First Oil колишнього акціонера СІБУРу Якова Голдовського планує держбанк ВТБ. Компанія Голдовського, що працює в ХМАО – головній нафтоносній провінції Росії, – накопичила близько 6 млрд рублів боргу, розплатитися яким не може.
На її балансі є кілька невеликих родовищ із сумарними запасами 14 млн тонн, а видобуток становить 500 тисяч тонн на рік. Становище First Oil погіршилося ще за часів пандемії, розповіло джерело. А нові американські санкції, які змусили нафтовиків продавати сировину зі знижками до 30 доларів за барель, добили бізнес Голдовського. Заборгованість перед кредиторами збільшилася і, за словами співрозмовника, виникли складнощі з її обслуговуванням.
Як нагадує The Moscow Times, наприкінці 2025 року під процедуру банкрутства потрапила НК Янгпур, яка представляє в Росії інтереси Білоруснафти та розробляє дві ділянки в Ямало-Ненецькому автономному окрузі.
Трохи раніше за позовами податкової служби збанкрутували Астраханська нафтова компанія та НК Горний, яка володіла трьома ліцензіями на півдні Ненецького автономного округу. У січні близько 7 млрд рублів із власників банкрута зажадав Московський кредитний банк.
Положення російських нафтових компаній погіршується: експортний виторг скорочується, особливо у проектів з високою собівартістю, констатує аналітик Freedom Finance Володимир Чернов. За даними Росстату, половина компаній, що видобувають нафту і газ, в країні зараз збиткові: за січень-листопад сумарно вони спрацювали в мінус на 575 млрд рублів. Ті ж компанії, що залишаються в прибутку, скоротили її розмір більш ніж удвічі – до 3 трлн. рублів за 11 місяців.
Падіння експортних доходів та висока ключова ставка перетворюються на “вибухонебезпечний коктейль” для нафтовиків. За даними ЦБ, банки були змушені реструкрувати для галузі 2,7 трлн рублів кредитів. За обсягом та часткою реструктуризацій – майже 20% – нафтогазовий сектор став лідером в економіці.
“Добувна галузь скочується в кризу, і останні санкції прискорять цей процес”, – каже Крейг Кеннеді, колишній віце-президент Bank of America, а нині експерт Центру досліджень Росії та Євразії Девіса в Гарварді.
При ціні бареля близько $40 половина родовищ у РФ збиткові, а в плюсі залишаються лише ті, що мають податкові пільги, розповідали Reuters джерела в галузі. За їхніми оцінками, на кожному барелі збиткові нафтові проекти втрачають близько 5 доларів.

Компанія Apple запускає конкурента YouTube та Spotify

Компанія Apple готує оновлення сервісу Podcasts. Відомо, що через фірмовий застосунок можна буде дивитись та завантажувати відео. Про це повідомляє CNBC.
За оцінками експертів, оновлення Apple Podcasts за функціоналом наближає сервіс до конкурентів Spotify, YouTube і Netflix.
“Двадцять років тому Apple додала подкасти до iTunes, а понад десять років тому ми представили спеціальний застосунок Podcasts”, – заявив старший віце-президент Apple з питань сервісів Едді К’ю.
Він зазначив, що в оновленому застосунку Apple Podcasts користувачі зможуть перемикатися між переглядом і прослуховуванням епізодів з однієї стрічки. Вони також можуть використовувати режим “картинка в картинці” та завантажувати відеоепізоди для перегляду офлайн.
Новий формат також вводить динамічну вставку відеореклами. При цьому у Apple заявили, що не стягуватимуть плату з авторів контенту, або провайдерів за розповсюдження відеоподкастів.
Компанія Apple планує масштабне впровадження штучного інтелекту у свої наступні продукти. Разом із Google вона офіційно підтвердила, що для оновленої версії голосового помічника Siri та інших генеративних функцій використовуватимуться моделі Google Gemini.

Концерн Rheinmetall виробляє більше боєприпасів, ніж має замовлень

Німецький оборонний концерн Rheinmetall наразі виробляє більше боєприпасів, ніж має укладених контрактів, зокрема з Україною. Про це заявив голова правління Rheinmetall Армін Паппергер, передає Укрінформ в понеділок, 16 лютого.

“Так, ми можемо допомогти в багатьох сферах. У нас зараз справді виробляється більше боєприпасів, ніж маємо контрактів, у тому числі з Україною. Наразі то тут, то там бракує фінансування для України”, – сказав він.

Концерн готовий розширити постачання за умови додаткового фінансування.

“Ми могли б постачати більше зенітних гармат. Ми могли б постачати більше боєприпасів. Ми навіть могли б постачати більше танків. Тобто ми тут пішли на випередження”, – зазначив голова правління Rheinmetall.

Паппергер підкреслив готовність Rheinmetall допомагати Україні в усіх ключових сферах.
“Ми можемо допомогти їй майже в усіх сферах. Починаючи від дронів і закінчуючи танками. Тобто від того, що багато хто називає новими технологіями, до того, що існує вже десятки років. На щастя, у Rheinmetall ми об’єднуємо все: і технології, і базові речі. Але я мушу сказати: без бази решта теж не працюватиме”, – заявив він.

Саудівська нафта ринула до Китаю після рекордних знижок

Продаж сирої нафти з Саудівської Аравії найбільшому імпортеру – Китаю – із відвантаженням у березні зросли після того, як королівство знизило ціну на свій основний сорт для азійських покупців до найнижчого рівня більш ніж за п’ять років. Про це повідомляє Bloomberg.

За словами трейдерів, знайомих із ходом продажів, державна нафтова компанія Saudi Aramco надасть для відвантаження в Китай у березні близько 56-57 млн барелів проти 48 млн барелів у лютому.

Компанія знизила ціну на сорт Arab Light до найнижчого рівня з кінця 2020 року на тлі збереження побоювань щодо глобального надлишку пропозиції, хоча зниження виявилося меншим, ніж очікувалося. Водночас, за словами трейдерів, це зробило саудівську нафту більш привабливою порівняно з постачаннями інших продавців на спотовому ринку регіону.

Тим часом індійські нафтопереробні заводи отримають у березні щонайменше на 1 млн барелів більше, ніж передбачено їхніми довгостроковими контрактами. Для порівняння: у лютому перевищення обсягу становило не менше 2 млн барелів.

Індія постала перед тиском з боку США щодо скорочення імпорту російської нафти. Дональд Трамп нещодавно заявив, що Індія припинить закупівлі в межах торгової угоди. Нью-Делі публічно не коментував цю заяву, але повідомив, що прагне диверсифікувати джерела постачання та забезпечити енергетичну безпеку. Нагадаємо, світові ціни на нафту впали після коментарів президент США Дональда Трампа про Іран. Профіцит нафти досяг максимуму з 2020 року – МЕА

З 1 березня Нацкешбек нараховуватимуть по-новому

В Україні змінюють правила нарахування Національного кешбеку за купівлю вітчизняних товарів. Замість фіксованої ставки в 10% українці отримуватимуть від 5% до 15% кешбеку. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України в понеділок, 16 лютого.
З 1 березня 2026 року розмір кешбеку залежатиме від частки імпорту в конкретному споживчому кошику. Як нараховуватимуть Національний кешбек:

  • 15% – на українські товари в категоріях, де імпорт у споживчому кошику перевищує 35% – косметика, канцелярія, одяг і взуття, товари для тварин та деякі продукти харчування;
  • 5% – на українські товари в категоріях, де імпорт нижчий за 35% – продукти харчування, ліки, товари для саду та городу.
  • У відомстві уточнили, що повний список категорій і товарів, які підпадають під оновлені умови, буде опубліковано пізніше.

    “Перевірити, чи входить товар до Національного кешбеку і з яким відсотком, можна буде через сканер штрихкодів у застосунку Дія”, – зазначили в Мінцифри.

    Нагадаємо, раніше уряд спростував інформацію про нібито зупинку фінансування Національного кешбеку у 2026 році. До Національного кешбеку долучилися 1885 компаній. Програма передбачає нарахування 10% компенсації вартості товарів українського виробництва, максимальний обсяг кешбеку – 3000 гривень/місяць.

    Російська нафта для Угорщини й Словаччини: Хорватія відповіла на прохання

    Жодна країна ЄС сьогодні не має технічних виправдань, щоб і надалі бути прив’язаною до російської нафти. Про це написав у соцмережі Х міністр економіки Хорватії Анте Шушняр у відповідь на прохання Угорщини і Словаччини дозволити постачання нафти РФ через трубопровід Adria.
    За його словами, Загреб завжди діяв відповідально та прозоро в питаннях регіональної енергетичної безпеки. Тому він буде робити це й надалі для угорських та словацьких друзів, “повністю поважаючи наших українських союзників та щоденні страждання, які вони переживають”.
    “Хорватія не дозволить поставити під загрозу постачання палива до Центральної Європи. Ми готові допомогти вирішити гостру проблему з порушенням постачання, в межах законодавства ЄС та правил OFAC. Ніхто не повинен залишитися без палива”, – написав хорватський урядовець.
    Проте він наголосив, що тепер у жодної країни ЄС нема технічних виправдань, щоб і надалі бути прив’язаною до російської нафти.
    “Барель, куплений у Росії, може здаватися дешевшим для деяких країн, але він допомагає фінансувати війну та напади на український народ. Час припинити це спекулювання на війні”, – підкреслив Шушняр.

    Ціни на бензин в Росії підскочили після нових ударів по НПЗ – ЗМІ

    Паливний ринок Росії після кількох місяців “затишшя” знову зіткнувся з раптовим зростанням цін. Про це повідомляє видання The Moscow Times
    З 9 по 13 лютого середня країна вартість оптових партій бензину Аі-92 збільшилася на 6,9%, до 62431 рубля за тонну. Середнє значення для Аі-95 досягло 63545 рублів за тонну, додавши за тиждень 5,8%.
    На торгах Санкт-Петербурзької біржі у понеділок біржові котирування Аі-95 оновили максимуми за два місяці: 63 787 рублів за тонну. А ціна Аі-92 трохи знизилася – на 0,3%, до 62 096 рублів за тонну.
    Головна причина подорожчання бензину в опті – удари ЗСУ по російських НПЗ, розповіли трейдери.
    Зокрема, в середу потрапив під наліт БПЛА Волгоградський НПЗ потужністю 13 млн тонн, що входить до списку найбільших у Росії. Після цього він вимушено призупинив свою роботу.
    У четвер наліт БПЛА призвів до займання на Ухтинському НПЗ.
    За словами джерел, на біржу надійшла інформація, що Волгоградський НПЗ не відпускатиме паливо до березня.
    Утім, точні терміни ремонту заводу поки що; є імовірність, що він відновить відвантаження наступного тижня.

    Китай скасує мита для всіх країн Африки, крім однієї

    Китай повністю скасує мита на товари з африканських країн з 1 травня 2026 року. Про це заявив лідер КНР Сі Цзіньпінь, передає China Daily.

    Єдина країна, що не потрапляє під скасування мит – Есватіні. Оскільки у неї немає дипломатичних відносин з Китаєм через підтримку Тайваню.

    На початку 2025 року торгівля між Китаєм та країнами Африки становила 222 млрд доларів і очікувано зросте зі скасуванням мит.

    Зазначається, що 33 африканські країни й до цього мали безмитну торгівлю з Китаєм, а тепер до цього числа додасться ще 20 держав. Така тарифна політика впроваджується на фоні підвищення американських мит на товари з африканських держав. Окрім цього, Китай планує:

  • Спростити експорт. Пекін прагне модернізувати “зелені коридори” для швидкого доступу африканських товарів на китайський ринок.
  • Посилити економічне партнерство. Готується підписати нові угоди про спільний розвиток та модернізацію.
  • Надати підтримку Глобальному Півдню. Збирається посилити вплив країн, що розвиваються, на світовій арені.
  • Сі Цзіньпінь наголосив, що разом усі ці заходи відкриють “нові можливості для спільної мрії про модернізацію” та зміцнять відносини Китаю з країнами Африки.

    Україна отримала $690 млн від Японії та Канади

    Україна залучила грант від Японії та Канади у розмірі 690 млн доларів в межах механізму ERA країн G7. Про це повідомив Мінфін у понеділок, 16 лютого.
    “Залучені кошти надійшли до загального фонду державного бюджету України та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків держави, зокрема пенсійних виплат і програм соціальної підтримки населення, включно з житлово-комунальними субсидіями”, – йдеться в повідомленні.
    Зазначається, що грантове фінансування надається за рахунок внесків міжнародних партнерів:

  • 544 млн доларів – внесок уряду Японії;
  • 146 млн доларів – внесок Канади;
  • 0,8 млн доларів – кошти Цільового фонду багатьох донорів проєкту PEACE in Ukraine.
  • “Це – перший транш від Японії та останній транш від Канади, профінансовані в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів”, – додали у відомстві.
    Як відомо, реалізацію механізму ERA було розпочато наприкінці 2024 року. Загальний внесок Канади в межах цієї ініціативи становить 5 млрд канадських доларів (майже $3,6 млрд доларів), з яких два попередні транші обсягом 2,5 млрд та 2,3 млрд канадських доларів Україна отримала навесні та влітку 2025 року.
    Внесок Японії в механізм фінансової підтримки України країнами G7 передбачається у розмірі 471,9 млрд японських єн (понад $3 млрд доларів).
    Раніше стало відомо, що МВФ скасував попередні “найчутливіші” умови програми для України. Це вдалося зробити після візиту в Київ голови фонду Крісталіни Георгієвої.
    ЄС офіційно обмежив фінансові операції з Росією

    Росія починає “захлинатися” в нафті – ЗМІ

    Місткість нафтосховищ на території Росії наближається до вичерпання у міру того, як у нафтових компаній наростають складнощі з продажами до Індії. Про це повідомляє Reuters з посиланням на даний аналітиків Kpler і Rystad Energy в понеділок, 16 лютого.

    Вказано, що Індія, що стала найбільшим покупців морських партій сорту Urals, в січні скоротила імпорт на третину – до 1,1 млн барелів на добу з 1,7 млн ​​в середньому минулого року. Наразі в морі “затрягло” близько 150 млн барелів, вже вивезених танкерами з портів РФ. А загальний експорт російської нафти почав падати – у лютому він становить близько 2,8 млн барелів на добу проти 3,4 млн у січні.

    Ємності наземних сховищ дозволяють Росії зберігати лише близько 32 млн барелів – а це лише 3-4 дні поточного видобутку. При цьому близько половини цього обсягу вже задіяно, підрахували Kpler на основі супутникових знімків.

    Неможливість зберігати нафту призведе до того, що нафтовики будуть змушені скорочувати видобуток приблизно на 300 тисяч барелів на добу до березня-квітня, прогнозує Rystad Energy. Частково вирішити проблему нерозпроданої нафти може велика мережа трубопроводів Транснєфті – загалом вона може вмістити близько 100 млн барелів, оцінюють у Kpler. Втім, і цей обсяг невеликий, порівняно з масштабами видобутку – близько 11 днів виробництва.

    Через складнощі з продажем нафти російські нафтовики вже скорочують видобуток – на 100 тисяч барелів на добу у грудні та ще 26 тисяч – у січні, розповіли Bloomberg джерела, знайомі із засекреченою державною статистикою.

    Спад видобутку в РФ фіксується, незважаючи на те, що угода ОПЕК+ дозволяє ще нарощувати: зараз російська квота становить 9,57 млн. барелів на день проти 8,97 млн. влітку, коли діяли обмеження на виробництво. Але фактично нафтова промисловість видає 9,28 млн. барелів на добу – тобто на 300 тисяч менше квоти.

    Нагадаємо, за підсумками 2025 року нафтовидобуток у Росії впав до 16-річного мінімуму в 512 млн тонн. А нафтові компанії, за оцінками Газпромбанку, втратили близько $33 млрд валютних надходжень через складнощі з експортом і необхідність пропонувати гігантські знижки, що досягають майже $30 за барель.

    Середня вартість сорту Urals – основної експортної марки РФ – впала до $40 за барель, хоча до бюджету закладено $59, а для його збалансування потрібні ціни ще вищі – за $93 за бочку, за оцінками Альфа-банку. Нафтогазові доходи бюджету на початку 2026 року оновили мінімуми з пандемії: у січні це було 393 млрд рублів – удвічі менше, ніж того ж місяця роком раніше.

    Трильйон рублів: атаки ЗСУ завдали рекордних збитків нафтовим компаніям РФ