Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації РНБО
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
#новини #війна #Україна #Росія #ЗСУ #ЦПД #Коваленко #атакидронів #вибухи #Луганськ #Донецьк #Крим #Іжевськ #пропаганда #дезінформація #Азербайджан #ЄдиніНовини #Телемарафон
Колишній заступник начальника Хмельницької обласної прокуратури умисно приховав у деклараціях борг і майно на мільйони гривень. Про це повідомляє ДБР у вівторок, 1 липня.
“Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому заступнику начальника одного з відділів Хмельницької обласної прокуратури. Він умисно не задекларував борг у понад 50 тис. доларів США, отриманий від підприємця ще до вступу на посаду”, – зазначили у повідомленні.
До початку служби чоловік перебував на керівній посаді в одному з правоохоронних органів Волноваського району Донецької області. Протягом трьох років він систематично позичав у підприємця готівку – від 2 до 20 тис. доларів – під письмові розписки.
Загальна сума боргу сягнула 52 тис. доларів. Втім, зауважили у ДБР, колишній правоохоронець не мав наміру повертати кошти, постійно вигадував приводи для відтермінування виплат і користувався своїм службовим статусом для уникнення зобов’язань. Після переходу на роботу до прокуратури ситуація не змінилась – він продовжував ігнорувати борг.
Упродовж п’яти років посадовець умисно не зазначав це фінансове зобов’язання у щорічних деклараціях, хоча був зобов’язаний відображати його у відповідному розділі. За версією слідства, це було зроблено навмисно – з метою уникнення відповідальності та приховування боргу.
За результатами повної перевірки декларацій виявлено недекларування майна на майже 2 млн грн.
Йому повідомили про підозру у шахрайстві за ч. 4 ст. 190 КК України та умисному неподанні відомостей у декларації за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Фігуранту обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Санкції передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до 12 років з конфіскацією майна.
Раніше у НАЗК повідомили, що в Україні держреєстр осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, може різко зрости.
НАЗК виявило порушення в деклараціях ТЦК на 36,8 млн
Вранці російські загарбники завдали ракетного удару по населеному пункту Гуляйполе у Дніпропетровській області. Про це повідомило командування Сил оборони Півдня України у вівторок, 1 липня.
“Попередньо, було застосовано дві балістичні ракети ймовірно типу Іскандер-М. Внаслідок удару зруйновано будинок культури, два магазини та понівечені приватні будинки”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що в результаті удару є загиблі і постраждалі серед місцевого населення. Деталі ще уточнюються.
Дивіться фото: Росіяни атакували балістикою Дніпропетровщину, є загиблі
За результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки у вівторок, 1 липня.
“На сьогодні найбільша кількість 200-бальників – з математики: таких учасників уже 1163. На другому місці англійська мова – 765 максимальних результатів; на третьому – українська мова, де 658 учасників отримали 200 балів. Усього 2414 вступників склали хоча б один предмет на 200 балів. З них 250 склали два предмети на максимальний бал, 31 учасник – три предмети, а троє мають 200 балів із чотирьох предметів”, – йдеться у повідомленні.
Статистика тих, хто не склав математику, нині становить 11,7%, а торік цей показник був вищим – 14%.
Водночас серед вибіркових предметів найскладнішими виявилися фізика – 10% учасників не впоралися, хімія – 6% та іспанська мова – 4,5% учасників не подолали порогового балу.
“Ті, хто не подолав поріг НМТ із деяких предметів, зберігають можливість вступити до закладів фахової передвищої та професійної освіти. Україна потребує механіків, будівельників, фахівців з агросфери, молодшого медичного персоналу – саме такі напрями є перспективними на ринку праці та ключовими для відновлення країни”, – заявили в Міносвіти.
Нагадаємо, у 2025 році НМТ включає тестування з обов’язкових навчальних предметів: українська мова, математика, історія України та навчального предмета за вибором (іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія, українська література). Тестування відбуватиметься під час основних і додаткових сесій. Основні відбулися протягом 14 травня – 25 червня; додаткові пройдуть 14-25 липня. Повідомлялося, що в основний період реєстрації для участі в НМТ 2025 року зареєструвалося 312 тис. вступників.
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.
Міністерство закордонних справ України запустило пілотний проєкт цифрового нотаріату у 40 дипломатичних установах світу. Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в Facebook у вівторок, 1 липня. За його словами, відтепер українці за кордоном можуть подавати заяви на нотаріальні дії онлайн – через систему е-Консул.
Суть нововведення – автоматизація процедури. Раніше для оформлення довіреності або іншого нотаріального документа потрібно було кілька разів особисто відвідувати консульство та подавати всі необхідні документи в паперовому вигляді, писати заяву власноруч тощо. Все це забирало час, кошти, ресурси.
Відсьогодні, 1 липня, усе можна зробити дистанційно, а до установи прийти лише для підпису готового документа.
Система працює наступним чином:
Послуга вже доступна в посольствах і консульствах України в Австралії, Алжирі, Анголі, Аргентині, Ботсвані, В’єтнамі, Гані, Ефіопії, Індії, Індонезії, Катарі, Кенії, КНР, генконсульствах у Гуанчжоу та Шанхаї, посольствах в Конго, Кореї, Кот-д’Івуарі, Кубі, Кувейті, Латвії, Малайзії, Марокко, Мексиці, Мозамбіку, ОАЕ, Омані, ПАР, Перу, Руанді, Саудівській Аравії, Сенегалі, Сінгапурі, Таїланді, Тунісі, Чилі, Японії, генконсульствах в Мілані, Гамбурзі та Гданську.
МЗС планує розширити цифровий нотаріат на всі дипустанови після оцінки пілотного етапу.
Тайвань проведе масштабні військові та цивільні навчання, імітуючи блокаду та вторгнення Китаю. Президент Лай Чінте у вівторок попередив, що острів вже постає перед “війною без вогню”. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 1 липня.
Щорічні навчання Han Kuang, що розпочнуться 9 липня і триватимуть десять днів, залучать понад 22 тисячі резервістів – це безпрецедентні за тривалістю та масштабом заходи. Китай посилює військовий тиск, вважаючи Тайвань своєю територією.
Звертаючись до військових напередодні навчань, Лай заявив, що останніми роками Тайвань постійно готується до “війни без вогню”, що включає китайські диверсії та інформаційні атаки.
Начальник відділу об’єднаного бойового планування Міноборони Тайваню Тунг Чжі-сін повідомив, що сценарії навчань включатимуть “спільні артилерійські удари та морський переправлення десантної групи комуністичної армії”. Армія Тайваню відпрацьовуватиме створення “ланцюга ударів” із застосуванням точних морських та авіаударів.
Паралельно з військовими відбудуться цивільні навчання, що включають попередження про ракетні загрози та евакуаційні тренування, які тимчасово призупинять роботу підприємств і рух у великих містах, включно зі столицею Тайбеєм.
Олександрія, віцечемпіон Української Прем’єр-ліги, на офіційному сайті команди повідомляє, що припинено співпрацю з двома гравцями команди. Повідомляється, що з команди йдуть воротар Георгій Єрмаков та півзахисник Володимир Шепелєв.
Олександрія оголосила про призначення нового головного тренера
У минулому сезоні 23-річний Єрмаков захищав ворота Олександрії, перебуваючи в неї в оренді. У всіх турнірах у 32 матчах за українську команду пропустив 24 голи, тоді як протягом 15 матчів не дав розкрити власні ворота. Тепер же голкіпер повертається до ізраїльського клубу Маккабі Хайфа. Права на українського голкіпера належать саме цьому клубу.
Шепелєв у свою чергу приєднався до Олександрії в січні 2025 року і по закінченні угоди йде з клубу в статусі вільного агента. За час своєї гри за клуб 28-річний хавбек виходив на футбольне поле в 13 матчах у всіх турнірах, на його рахунку один забитий м’яч та один асист.
За перше півріччя поточного року санітарні та незворотні втрати особового складу армії РФ в Україні склали 230 180 чоловік, що умовно становить 19 дивізій. Про це повідомило Міноборони у вівторок, 1 липня.
Так, з початку року росіяни втратили 1311 танків та 2885 бронемашин, що умовно становить 42 танкових батальйони. Найбільше танків росіяни втратили у лютому – 331 одиницю, а найбільше бронемашин у січні і березні – по 610 та 607 одиниць.
З початку року було знищено та пошкоджено 21021 одиницю автомобільної техніки окупантів. Найбільше втрат ворог поніс у квітні – ЗСУ знищили 4104 одиниці автотранспорту. Для порівняння: за увесь 2024 рік росіяни втратили 22000 автомобілів та автоцистерн.
Також Сили оборони продовжують успішну контрбатарейну боротьбу. У першому півріччі було знищено або пошкоджено 8222 одиниці ворожих артсистем.
“Попри намагання світової спільноти змусити рф сісти за стіл переговорів та укласти бодай тимчасове перемир’я, спостерігається тенденція до збереження великої кількості боєзіткнень: в червні їх кількість становила – 5 304. А загалом за пів року відбулось понад 28 273 бойових зіткнення”, – додали в Міноборони.
Тим часом головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у Фейсбук, що лише за червень загальні втрати окупантів у живій силі склали 32420 осіб.
“За місяць, уражено 111 танків, 272 бойові броньовані машини, 1 227 артсистем, 26 РСЗВ, 17 засобів ППО, 3 371 одиницю автомобільної та 18 одиниць спеціальної техніки, а також 4 574 БПЛА оперативно-тактичного рівня”, – написв він.
Також Сирський нагадав, що триває ураження різних важливих об’єктів росіян, як то склади боєприпасів, аеродроми, підприємства ВПК, які знаходяться далеко від лінії бойового зіткнення.
Він подякував усім військовим за результативну та ефективну бойову роботу.
Президент США Дональд Трамп висловив підтримку законопроєкту, який передбачає запровадження 500% мит на імпорт товарів із країн, котрі продовжують торгівлю з Росією попри її повномасштабну війну проти України. Чи підпише він його та як це вплине на економіку країни-агресора та її здатність воювати з Україною? Підтримка Трампа Трамп підтримав законопроєкт про 500% мита за торгівлю з Росією. “Учора вперше президент сказав мені, що настав час просунути цей законопроєкт”, – зазначив сенатор-республіканець Ліндсі Грем, один з авторів законопроєкту. За його словами, Трамп сказав йому, що законопроєкт про санкції, який передбачає 500% тарифи на такі країни, як Китай та Індія, що купують російську нафту, газ, уран та іншу продукцію має бути винесений на голосування.
Грем назвав рішення Трампа “великим проривом”. За його словами, це є частиною зусиль, спрямованих на те, щоб залучити президента Росії Володимира Путіна до переговорів щодо України та надати Трампу “інструмент” для цього.
Однак він наголосив, що Трамп має право відмовитись та не підписати закон, якщо і коли його буде схвалено Конгресом. Грем ухилився від прямої відповіді на питання, чи підпише Трамп документ. Він лише сказав, що президент “у хорошій формі”.
Очікується, що Конгрес США розпочне розгляд документа після завершення “липневої перерви”, орієнтовно з 7 липня – після святкування Дня незалежності США.
Законопроєкт надасть президенту можливість завдати удару по країнах, які фактично підтримують військову машину Кремля. “Індія та Китай купують 70% путінської нафти, підтримуючи його війну. Якщо ви купуєте товари у Росії та не допомагаєте Україні, то ваші товари будуть обкладені 500% митом при експорті до США”, – зазначив Грем. Час настав? Низка впливових республіканських політиків закликала Трампа посилити тиск на Кремль, вважаючи, що російський диктатор Володимир Путін несерйозно ставиться до мирних переговорів.
Однак президент США у квітні, коли було представлено законопроєкт, попросив республіканців у Сенаті поки що не виносити його на голосування. Як пояснила прессекретар Білого дому Керолайн Левітт, Трамп залишив запровадження санкцій проти Росії “у запасі”, на випадок, якщо цей інструмент дійсно знадобиться. Тож, якщо зараз в приватній розмові з сенатором Гремом, Трамп підтримав введення законопроєкту, це може означати, що цей час настав.
Теоретично Конгрес може обійтись і без дозволу Трампа. Наразі законопроєкт має підтримку вже понад 80 сенаторів – це потенційно робить його захищеним від вето. Але сенатори все ж таки хочуть мати його підтримку. Будуть винятки Сенатор Грем запропонував зміни до законопроєкту з санкціями проти РФ. Зокрема він пропонує звільнити країни, які допомагають Україні, від потенційних 500-відсоткових тарифів.
Винятки стосуватимуться країн Європи, які надають військову підтримку Україні, але все ще імпортують російський газ, а також інших американських партнерів, які балансують на межі між підтримкою зв’язків з Москвою і наданням допомоги Києву.
За словами Грема багато країн все ще купують російську нафту і газ, але менше. Деякі європейські країни все ще мають відносини з Росією, але вони були дуже корисними для України.Тому я хочу виключити їх.
Виняток можуть зробити навіть для Індії. Вона є близьким союзником США, який підтримує глибокі зв’язки з Росією. Країна вважається найбільшим покупцем російської нафти, але надає Україні гуманітарну підтримку. Хоча Індія не надавала пряму військову підтримку Києву, вона дозволила європейським країнам купувати індійські боєприпаси для України. Водночас Китай точно має підпасти під дію закону. Грем зокрема каже: якщо ви не хочете 500-відсоткового тарифу, допоможіть Україні. Реакція Кремля На те, що Трамп може погодитись підписати законопроєкт про введення 500% мит за торгівлю з РФ вже є реакція Кремля.
Кремлівські чиновники стверджують, що тарифи проти покупців російської нафти лише відтягують від реальних зусиль по вторинному врегулюванню війни, що вказує на політичну гру та неготовність США до конструктивного діалогу. “Чи допомогло б це процесу врегулювання (в Україні)? Це питання, яке повинні собі поставити ті, хто ініціює такі заходи”, – сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков. Він різко розкритикував авторів законопроєкту, включаючи сенатора Ліндсі Грема. За його словами погляди сенатора добре відомі всьому світу. Він належить до групи затятих русофобів. Якби це залежало від нього, ці санкції були б давно запроваджені Як вплине закон на РФ Прийняття закону США про 500% мита на товари з країн, які ведуть бізнес з Росією потенційно може мати сильний негативний ефект на економіку РФ, але залежить від масштабу застосування та країн, що підпадають під санкції.
По-перше, це велика загроза для експорту енергоносіїв. Близько 40–45% бюджету РФ формуються з нафтово-газових доходів. Якщо США змусять Індію, Китай, Туреччину та інші країни скоротити купівлю російської нафти – РФ втратить ключових покупців. Ціна нафти може впасти через турбулентність, зменшуючи доходи Росії ще більше.
По-друге, закон призведе до зростання тиску на рубль і резерви. Зменшення валютного виторгу призведе до девальвації рубля.
Це посилить інфляцію, знизить купівельну спроможність населення.
По-третє, якщо країни будуть боятися вторинних американських санкцій, торгівля з РФ може ще більше скоротитися (навіть по “сірих” схемах). Це ускладнить імпорт критичних технологій, запчастин, електроніки та сировини.
Закон вплине і на здатність РФ вести війну. Так, співавтор законопроєкту сенатор-демократ Річард Блюменталь сказав, що енергія – це грошова корова путінської воєнної машини. Відріжемо її – і росіяни не зможуть продовжувати війну.
Прийняття законопроєкту призведе до скорочення бюджету на оборонку. Менше нафти – менше податків – менше фінансування ЗС РФ, ВПК, ПВК, соціальних виплат для контрактників. Також будуть складнощі з імпортом озброєння та компонентів. Більше компаній боятимуться співпрацювати з РФ. Виникнуть проблеми з чіпами, турбінами, оптикою, радіоелектронікою.
Крім того, союзники РФ стали б менш рішучими у бажанні допомагати РФ. Китай, Індія опиняться перед вибором: вести бізнес з США чи з РФ. Це може скоротити допомогу Росії.
Водночас є вірогідність, що РФ зможе частково обійти санкції за допомогою “сірої торгівлі”, посередників (наприклад, ОАЕ, Казахстан, Сербію). Кремль вже адаптований до санкцій і підготував економіку до напівізоляції. Що в Україні думають про закон? Українські політики підтримують ідею 500% мит як потужний інструмент тиску. Вони очікують, що це може кардинально змінити поведінку ключових імпортерів російської нафти, насамперед Індії та Китаю. Фінансове виснаження Росії – це реальна стратегічна мета, яка безпосередньо вплине на її можливості продовжувати війну.
Водночас не всі вірять, що законопроєкт приймуть. “Мита у 500 % виглядають нереалістично. Їх навряд чи запровадять… Це, скоріше, інформаційна кампанія”, – зазначив Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень в коментарі ТСН. Але й оптимісти. “Якщо законопроєкт про 500% мита буде ухвалений і запрацює, то це серйозно вдарить по економіці Росії, бо змусить Китай, Індію та інші країни обирати між США та РФ. Це обмежить експорт нафти й підірве здатність Кремля фінансувати війну проти України”, –заявив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики в ефірі Українського Радіо. На його думку, такі кроки США можуть стати реальним проривом у економічному тиску на Росію. Це сильніша відповідь, ніж просто нові санкції.
Вікторія Хаджирадєва