Автор: admin

  • Мерц не бачить кінця війни: Перемови з рф, санкції та підтримка США | Олег Лісний

    Мерц не бачить кінця війни: Перемови з рф, санкції та підтримка США | Олег Лісний

    Олег Лісний, політолог

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #війнавУкраїні #ФрідріхМерц #ДональдТрамп #ОлегЛісний #переговоризРФ #санкції #НАТО #безпекаЄвропи #Ватикан #США #новиниУкраїни #ЄдиніНовини #політика #міжнароднівідносини #Зеленський #Рютте #ППО #ВПК #геополітика #Рада

  • В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
    За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
    За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
    Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
    За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
    Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
    Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
    Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
    Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
    Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
    Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
    Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
    Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
    Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
    Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
    Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
    На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
    З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
    Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
    На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
    Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
    НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
    Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Барселона продовжує контракти з ключовими захисниками

    Барселона продовжує контракти з ключовими захисниками

    Барселона планує укласти нові контракти з двома основними захисниками команди.
    За інформацією Sport.es, каталонський клуб планує продовжити співпрацю з Іньїго Мартінесом та Еріком Гарсією, чинні угоди яких розраховані до літа 2026 року.
    Джерело повідомляє, що новий контракт з Мартінесом буде розрахований до червня 2027 року, а з Гарсією – до червня 2029 року.
    Як відомо, у нинішньому сезоні Мартінес провів за Барселону у всіх турнірах 46 матчів, відзначившись трьома голами та шістьма результативними передачами. На рахунку Гарсії п’ять забитих м’ячів і три асисти у 44 поєдинках.

  • Як Путін маніпулює світом? Скандал з пляжем в Одесі та наслідки для ухилянтів | Патріот

    Як Путін маніпулює світом? Скандал з пляжем в Одесі та наслідки для ухилянтів | Патріот

    Патріот – це цикл програм, які розповідають про мужність та героїзм українців під час війни. У кожному випуску ви почуєте історії військових, ветеранів, волонтерів та родин загиблих, що борються за свободу та незалежність України. Патріот – це не лише про військові подвиги, а й про людяність, підтримку та віру в перемогу, які об’єднують українців у цей складний час.

    Сергій Позняк, молодший лейтенант Нацгвардії України, ветеран АТО

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Патріот #ПатріотУкраїни #СергійПозняк #ТелеканалРада #НовиниУкраїни #ВійнавУкраїні #Путін #Росія #Переговори #Стамбул #Ветерани #ІнклюзивнийПляж #Одеса #Ухилянти #Мобілізація #ДБР #Азов #Мурал #Пропаганда #Саботаж #УкраїнаПереможе #Актуально

  • Без тиску миру не буде: Нові санкції, роль НАТО і США | Дмитро Левусь

    Без тиску миру не буде: Нові санкції, роль НАТО і США | Дмитро Левусь

    Дмитро Левусь, політолог-міжнародник

    Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.

    Долучайтесь до наших соцмереж:
    https://www.facebook.com/radatvchannel
    https://www.instagram.com/tv_rada
    https://telegram.me/tv_rada
    https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV

    #Зеленський #Рютте #переговори #Росія #війнавУкраїні #санкції #ДмитроЛевусь #НАТО #Ватикан #США #політика #ЄдиніНовини #новиниУкраїни #міжнародніпереговори #тискнаРосію #припиненнявогню #мируУкраїні #санкціїСША #політичнаєдність #майданчикдляперемовин

  • У кількох областях України очікуються грози та шквали

    У кількох областях України очікуються грози та шквали

    У більшості західних, Вінницькій та Житомирській областях в п’ятницю, 23 травня очікуються грози та шквали. Про це повідомили в Укргідрометцентрі.
    Зазначаєтья, що місцями прогнозують град та шквали 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий).

  • Україна готує саміт з країнами Південно-Східної Європи

    Україна готує саміт з країнами Південно-Східної Європи

    Українська сторона готує саміт з країнами Південно-Східна Європи. Про це у четвер, 22 травня, повідомим у Телеграм український лідер Володимир Зеленський за підсумками переговорів із президенткою Північної Македонії Горданою Сіляновською-Давковою.
    “Коротко поінформував про нашу дипломатичну роботу для якнайшвидшого досягнення справедливого миру. Говорили також про координацію кроків на шляху до членства в ЄС. Дякую за підтримку України”, – написав він.
    Зеленський нагадав, що “є хороший формат співпраці Україна – Південно-Східна Європа”.
    “Ми продовжуємо працювати разом для ще більшої ефективності. Готуємо нашу наступну зустріч – саміт лідерів країн цього регіону. Важливо, щоб Північна Македонія була представлена на саміті”, – зазначив він.
    Раніше в четвер Зеленський поспілкувався з премʼєр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. він запросив спірозмовника на саміт Україна-Південно-Східна Європа і той пообіцяв приїхати.
    Зеленський і Рютте обговорили формати переговорів з РФ

  • Мілан у презентації нової форми використовує “бісівську” тематику

    Мілан у презентації нової форми використовує “бісівську” тематику

    Мілан у найяскравіших фарбах презентував комплекти нової домашньої форми сезону-2025/26.

    Основне екіпірування футболістів зазнало деяких змін, але незмінно містить традиційні червоно-чорні вертикальні смуги й вогненно-червоний логотип клубу.

    Гравець-лідер Мілана вирішив перейти до Манчестер Сіті, відмовивши Реалу

    Презентація нової форми відбулася під гаслом “Диявол у деталях” на честь одного з історичних символів “росонері”.

    Також італійський топклуб нагадує про символіку кольорів команди “дияволів”, закладену в них засновником Мілана Гербертом Кілпіном у 1899 році: “Нашими кольорами будуть червоний, мов вогонь, і чорний, що несе страх, що його ми викликатимемо в наших суперників”.
    Visualizza questo post su Instagram

    Un post condiviso da PUMA Football (@pumafootball)
    У новій формі Мілан вийде на поле вже цього сезону, у заключному турі Серії А на матч із Монцею, який “росонері” гратимуть на домашньому стадіоні в суботу, 24 травня.

    Раніше повідомлялося, що лідер італійського гранда дуже хоче грати в Іспанії.

    у Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали

  • В РФ виявили труп всередині монумента Батьківщина-Мати

    В РФ виявили труп всередині монумента Батьківщина-Мати

    Труп чоловіка виявили всередині монумента Батьківщина-Мати кличе! на Мамаєвому кургані в російському місті Волгоград. Про це повідомляє Telegram-канал Mash.
    Поки що невідомо, як чоловік взагалі потрапив у голову скульптури, адже монумент закритий для відвідування.

  • Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Україна продовжила антидемпінгове мито на металопрокат із РФ та Китаю

    Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила низку рішень на захист українських виробників від недобросовісного імпорту. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки України в четвер, 22 травня.

    Комісія продовжила ще на п’ять років дію захисних (антидемпінгових) мит на імпорт до України. Так, мова йде про цемент з Молдови, Росії, Білорусі (імпорт з держави-агресора заборонений постановою уряду від 9 квітня 2022 року) та металопрокат з антикорозійним покриттям з РФ та Китаю.

    Крім того, за зверненнями українських підприємств, було вирішено розпочати антидемпінгове розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану та Туреччини. Це робиться для того, аби з’ясувати, чи не продається така продукція на українському ринку за заниженими цінами, що шкодить вітчизняному виробнику.

    До того ж Комісія вирішила переглянути вже чинні захисні заходи, термін дії яких спливає, наприклад, на імпорт із Китаю сталевих безшовних труб та виробів з чорних металів без електроізоляції (крім нержавіючої сталі та продукції для авіації).

    Нагадаємо, у першому кварталі 2025 року українська металургія демонструє позитивну динаміку. Зокрема у березні виплавка чавуну склала 563 200 тонн – на 4,6% більше, ніж за той самий місяць 2024 року, і на 3,5% більше проти лютого 2025 року. Санкции “сократили” на четверть экспорт стали из РФ